Рішення № 63611274, 12.12.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2016 р.

Справа № 916/3040/16

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

При секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Астаф`єв С.В. – на підставі довіреності №1300 від 16.12.2015р.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії до відповідача Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 3 201,21 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 09.11.2016р. Державне підприємство „Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії ДП „АМПУ” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про стягнення заборгованості за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 04.04.2016 № 64-П-ІЛФ-16 у розмірі 3 201,21 грн., з якої 3 070,93 грн. – сума основного боргу, 107,06 грн. – пеня, 10,73 грн. – 3 % річних та12,06 грн. – інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2016р. було прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі №916/3040/16 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

28.11.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області надійшло клопотання про припинення розгляду справи в частині стягнення з відповідача 3 070,93 грн.

Відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (рекомендовані). В судове засідання представник відповідача не з’явилявся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 12.12.2016р. відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

04.04.2016 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 64-П-ІЛФ-16 (надалі – Договір від 04.04.2016).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору від 04.04.2016 балансоутримувач (Позивач) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі трансформаторної електромережі (інв. № 191), що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 6-А, а також утримання при будинкової території, а орендар (Відповідач) бере участь у витратах балансоутримувача та здійснює відшкодування витрат балансоутримувача за теплопостачання, водопостачання та каналізацію електроенергію, прибирання приміщень будинку та при будинкової території пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі. Орендар користується не житловим приміщенням на другому поверсі будівлі, загальною площею 99,2 кв.м. згідно до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 9/1, укладеного сторонами 23.12.2005 (реєстровий номер № 38727770.6.РАЯИЮК0076). Сума договору (орієнтований розрахунок) на 2016 рік складає 73 527,47 грн. з урахуванням ПДВ. З них:

8 042,34 грн. – відшкодування експлуатаційних витрат на утримання об’єкту оренди, (КЕКВ-2240);

796,62 грн. – водопостачання, (КЕКВ-2272);

867,77 грн. – водовідведення, (КЕКВ-2272);

32 448,55 грн. – теплопостачання, (КЕКВ-2271);

31 372,19 грн. – споживання електроенергії, (КЕКВ-2273);

Сума договору є орієнтованою (розрахунковою) та залежить від обсягу спожитих послуг (у т.ч.) визначених за приладами обліку та розміру діючих тарифів на час споживання послуг Додаток № 1 до додаткової угоди – Порядок розрахунку, який є невід’ємною частиною договору.

Згідно із пунктами 3.1, 3.3 Договору від 04.04.2016 орендар сплачує послуги на відшкодування витрат по утриманню об’єкту оренди та надання комунальних послуг відповідно до наведеного розрахунку (Додаток № 1 до Договору):

- відшкодування витрат на утримання об’єкту оренди та користування земельною ділянкою із розрахунку 5,63 грн. за кожний квадратний метр займаної площі (на дату укладання договору);

- за водопостачання із розрахунку 30,23 грн. за 1м/куб, (тариф вартості водопостачання на дату укладання договору);

- за водовідведення із розрахунку 32,93 грн. за 1м/куб, (тариф вартості водовідведення на дату укладання договору);

- за теплову енергію, із розрахунку 2 204,24 грн. за Гкал, (тариф вартості теплової енергії на дату укладання договору);

- за електричну енергію із розрахунку 2,2694 грн. за кВт/год (тариф вартості передачі 1 кВт/год електричної енергії по мережам порту та вартість придбання 1 кВт/год у відповідному місці на дату укладання договору). Зазначені тарифи наведеіні без ПДВ. ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства України. Вартість послуг за даним Договором сплачується орендарем згідно виставленого балансоутримувачем рахунку не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. Сторони погодились, що акт приймання-здачі виконаних робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін, є документом, що підтверджує факт надання балансоутримувачем послуг орендарю.

Пунктом 4.3 Договору від 04.04.2016 встановлено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На виконання умов договору, позивачем було надано відповідачу послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виставлені відповідні рахунки за Договором.

Однак, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, відповідач сплатив вказану заборгованість частково, у зв’язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 3 201,21 грн.

З наведених підстав, Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії з вернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державної екологічної інпекції Північно-Західного регіону Чорного моря про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 3 201,21 грн.

28.11.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області надійшло клопотання про припинення розгляду справи в частині стягнення з відповідача 3 070,93 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд приходить дійшов наступних висновків:

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

28.11.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області надійшло клопотання про припинення розгляду справи в частині стягнення з відповідача 3 070,93 грн., в якому просить припинити провадження по справі в частині стягнення 3 070,93 грн. відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку зі сплатою заборгованості у розмірі 3 070,93 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи викладене, у зв’язку з реструктуризацією боргу та наявним клопотанням позивача про припинення провадження по справі, суд вважає за необхідне, припинити провадження по справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ч. 2 ст. 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу (ч. 3 ст. 80 ГПК України).

Таким чином, господарський суд приходить до висновку про припинення провадження у справі №916/3040/16 за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії до відповідача Державної екологічної інпекції Північно-Західного регіону Чорного моря в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3 070,93грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 107,06 грн. – пені, 12,06 грн. – інфляційних витрат та 10,73 грн. – 3% річних.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.3 Договору від 04.04.2016 встановлено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, вважає його вірним та вказані вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі, враховуючи, що позовна заява надійшла до суду 09.11.2016р., провадження у справі порушено 10.11.2016р., а відповідачем основна заборгованість погашена в період розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75, п.1-1ч.1ст.80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №916/3040/16 за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії до відповідача Державної екологічної інпекції Північно-Західного регіону Чорного моря в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3 070,93грн. – припинити.

2. Позов Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії до відповідача Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря в частині стягнення штрафних санкцій - задовольнити.

3. Стягнути з Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (65114, м. Одеса, вул. 12-а лінія 6-ст. Люстдорфської дороги, буд. 22, код ЄДРПОУ 38016986) на користь Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Іллічівської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (адміністрація Іллічівського морського порту) (68001, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 38728418) пеню у сумі 107 /сто сім/ грн. 06 коп., 3 % річних у розмірі 10 /десять/ грн. 73 коп., індекс інфляції у сумі 12 /дванадцять/ грн. 06 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378 /одна тисяча триста сімдесят вісім/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 19 грудня 2016 р.

Суддя Ю.О. Зайцев