Ухвала суду № 63610645, 15.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

15.12.2016Справа № 910/20914/16

За позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" доПублічного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ОМЕГА" простягнення заборгованості Суддя Дупляк О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гаріна О.А. за довіреністю; Бахмут Л.М. за довіреністю;від відповідача: Пушкарь О.М. за довіреністю; Матвійчук З. В. за довіреністю; Яковлев О.С. за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ОМЕГА" про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.12.2016.

Через відділ діловодства суду 05.12.2016 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вих. № 2366 від 05.12.2016) до вирішення пов'язаної з нею справи № 707/717/15-ц та набрання рішенням законної сили; відзив на клопотання позивача про забезпечення позову (вих. № 2363 від 05.12.2016) у якому просив відмовити у задоволенні даного клопотання; клопотання про витребування доказів (вих. № 2365 від 05.12.2016), відповідно до якого просив витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назаровича копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо простого векселя АА № 2609051; клопотання про витребування доказів (вих. № б/н від б/д).

У судове засідання 05.12.2016 представники сторін з'явилися.

Представник позивача у судовому засіданні подала документи для долучення до матеріалів справи (вих. № 3-132000/12559 від 02.12.2016).

Представник відповідача підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача заперечила проти задоволення даного клопотання.

Враховуючи необхідність подання та дослідження доказів у справі, суд оголосив перерву в судовому засіданні на 13.12.2016.

Через відділ діловодства суду 13.12.2016 від позивача надійшли доповнення до заяви про забезпечення позову (вих. № 3-132000/12748 від 12.12.2016), письмові заперечення на клопотання про витребування доказів у справі (вих. № 3-1320200/12749 від 12.12.2016), письмові заперечення про зупинення провадження у справі (вих. № 3-132000/12750 від 12.12.2016).

У судове засідання 13.12.2016 представники сторін з'явилися.

Представник відповідача подав клопотання про закритий розгляд справи (вих. № б/н від б/д).

Представник позивача заперечила проти задоволення даного клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 відкладено розгляд справи на 15.12.2016.

Через відділ діловодства суду 14.12.2016 від відповідача надійшли пояснення щодо клопотання про забезпечення позову (вих. № б/н від 13.12.2016) клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вих. № б/н від 14.12.2016) та пояснення по справі (вих. № б/н від 14.12.2016).

Представники сторін у судове засідання 15.12.2016 з'явилися.

Представник відповідача підтримав подане клопотання про закритий розгляд справи.

Представник позивача заперечила проти задоволення даного клопотання.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання відповідача про закритий розгляд справи з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 4-4 ГПК України про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала.

Статтею 1 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону України «Про інформацію» право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

За порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (ст. 20 Закону України «Про інформацію»).

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

За визначенням ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

За приписами ст. 505 Цивільного кодексу України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Тобто, ознаками комерційної таємниці є: інформаційність комерційної таємниці (в тому розумінні, що комерційна таємниця - це інформація); конфіденційність; комерційна цінність; захищеність інформації, яка становить комерційну таємницю. Ці ознаки комерційної таємниці є істотними, необхідними та невіддільними.

В свою чергу, виходячи з аналізу положень ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може ухвалити закритий розгляд справи виключно з метою охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Одночасно, конфіденційний розгляд справи може бути призначено за клопотанням сторони, якщо таке клопотання буде змістовним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гласність судового розгляду означає насамперед те, що розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається за рішенням суду.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

При цьому, принцип гласності є конституційним принципом, який належить до основних засад судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України.

За таких обставин суд зазначає, що відповідачем не подано доказів в обґрунтування поданого клопотання про розгляд справи у закритому засіданні, а тому суд відмовляє в задоволенні даного клопотання.

Керуючись статтями 4-4, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволення клопотання відповідача про закритий розгляд справи.

Суддя Дупляк О.М.