Ухвала суду № 63609633, 19.12.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Науки, 5

У Х В А Л А

19.12.2016р. Справа № 905/2945/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Рвачову О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні спільну заяву Державного підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України та Комунального підприємства Автотранспортне підприємство про затвердження мирової угоди

за позовом: Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Красноармійськ, Донецька область

до відповідача: Комунального підприємства Автотранспортне підприємство, м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 40 834 грн. 42 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 15.07.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю №5-д від 11.05.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.01.2016р. позовні вимоги Державного підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України задоволенні у повному обсягу. Стягнуто з Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство на користь Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованність за договором №28 від 09.09.2015р. у розмірі 40 834 грн. 42 коп., судовий збір у розмірі 1 218 грн. 00 коп.

27.01.2016 на виконання рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2016 у справі №905/2945/15 виданий відповідний наказ.

06.12.2016 на адресу господарського суду Донецької області від Державного підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України та Комунального підприємства Автотранспортне підприємство надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди. До вказаної заяви наданий оригінал мирової угоди від 05.12.2016.

Ухвалою від 09.12.2016р. господарським судом Донецької області було прийнято заяву до розгляду та призначено на 19.12.2016р.

Розглядаючи дану заяву, суд виходить з наступного.

Згідно до ч.2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч.5 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення незалежно від наявності виконавчого провадження. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Згідно ч. 3 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Відповідно до п. 3.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

Суд також відмовляє в затвердженні мирової угоди, якщо: а) мирова угода не відповідає загальним вимогам норм матеріального права щодо змісту угод; б) мирову угоду підписано представником, який не має на це повноважень; в) мирова угода містить умови, які виходять за межі предмета спору; г) мирова угода не містить відомостей про умови, розмір і строки виконання зобов'язань сторін; д) мирова угода стосується осіб, які не є сторонами спору.

Дослідивши надану на затвердження мирову угоду від 05.12.2016р., укладену між Дочірнім підприємством «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Комунальним підприємством «Автотранспортне підприємство» (далі мирова угода), суд дійшов висновку що вона не відповідає вимогам ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема в п. 6 мирової угоди вказано: У випадку несплати Відповідачем суми заборгованості в строк, передбачений п.2 цієї Угоди, Позивач має право вимагати стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а також 3% - річних та інфляційні нарахування, відповідно ст.625 Цивільного кодексу України. Таким чином, сторони при укладанні мирової угоди вийшли за межі предмету позову.

Отже, судом встановлено, що п.6 мирової угоди, фактично виходить за межі первісних позовних вимог, що були предметом спору при розгляді господарської справи №905/2945/15, породжує нові права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а тому така мирова угода не може бути затверджена судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спільна заява Державного підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України та Комунального підприємства Автотранспортне підприємство б/н від 05.12.2016р. про затвердження мирової угоди, є такою, що не відповідає вимогам законодавства, а тому підлягає залишенню без задоволення.

З огляду на викладене, керуючись ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 78, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні спільної заяви Державного підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України та Комунального підприємства Автотранспортне підприємство б/н від 05.12.2016р. про затвердження мирової угоди на викладених в ній умовах.

Суддя Ю.С. Мельниченко