Рішення № 63609382, 08.12.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.2016 Справа №905/2425/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мітталсервіс

про стягнення 347648,94грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довір. №23-12/15-63-6 від 23.12.2015,

від відповідача: не зявився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1 звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мітталсервіс про стягнення 347648,94грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми "Уніфікованого Закону про переводні і прості векселі", статей 509, 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати номінальної вартості простого векселя серії АА №2339824 від 01.06.2011р. за пред'явленням не раніше 30.05.2016, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин, позивачем представлено копії вказаного векселя, акт прийому-передачі векселя АА№2339824 від 01.06.2011р. та оформлення заборгованості щодо платежу за векселями від 01.06.2011, акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2015, довідки ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» б/н від 09.08.2016 щодо ненадходження грошових коштів за даним векселем, листа позивача направленого на адресу відповідача №719-06/16 від 22.06.2016р. з вимогою погашення заборгованості тощо.

26.08.2016 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю прибуття в судове засідання представника та просив не розглядати справу за відсутності представника, так як вважає за необхідне надати додаткові докази по справі.

31.08.2016 через канцелярію суду представник позивача надав супровідним листом копію статуту ТОВ "Райффайзен ОСОБА_1", який судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

19.09.2016 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд у задоволені позовних вимог відмовити у зв'язку з недоведеністю позивачем предявлення простого векселю до сплати у строки та у порядку, встановленому законодавством та ненадання оригіналу спірного векселю. Відзив судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.09.2016 призначено суддю Кучеряву О.О.

15.11.2016 через канцелярію суду представник позивача надав супровідним листом копію Витягу з ЄДРПОУ відносно відповідача. Також повідомив, що до векселя векселів були внесені виправлення шляхом уточнення терміну оплату: "за предявлення не раніше", про що векселедавцем зроблено відповідний запит та засвідчено посадовими особами векселедавця у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2016 зобовязано позивача надати суду оригінал векселя АА2339824 від 01.06.2011 та на підставі ст.69 ГПК України за клопотанням позивача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

Представник позивача в судовому засіданні надав для огляду оригінал векселю серії АА №2339824 від 01.06.2011, проте відмовився долучити оригінал векселю до матеріалів справи. Супровідним листом надав додаткові документи по справі, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1 (надалі Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мітталсервіс (надалі Лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу (оренди) №LC2006-04/08, за умовами якого Лізингодавець на підставі договорів купівлі-продажу зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації, а Лізингоодержувач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

01.06.2011 між ТОВ "Обєднана вантажно-транспортна компанія" (надалі Первісний боржник) та ТОВ "Мітталсервіс" (надалі Новий боржник) та ТОВ "Райффайзен ОСОБА_1" (надалі Кредитор) уклади договір про переведення боргу (надалі договір про переведення боргу).

Так, відповідно до п.п.1 даного договору регулюється відносини, пов'язані із заміною зобовязаної сторони (первісного боржника) у зобовязані, що виникає із Договору №LC2006-04/08 від 28.05.2009, укладеного між Первісним боржником та Кредитором.

Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобовязання) у розмірі 1078725,04грн., що виникло на підставі Основного договору, а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобовязання (п.2).

Згідно із п.6 даного договору сторони погодили, що зобовязання (борг), яке переводиться за цим договором може бути оплачено шляхом виписки векселя Новим боржником на користь Кредитора.

Відповідно до п.8 договору, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

01.06.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю Мітталсервіс було видано Товариству з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1 простий вексель серії АА №2339824 на суму 347648,94грн.

Факт отримання векселю позивачем підтверджується актом прийому-передачі векселів та оформлення заборгованості щодо платежу за векселями від 01.06.2011, належним чином засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи.

В акті прийому-передачі векселів та оформлення заборгованості щодо платежу за векселями від 01.06.2011 вказано, що сторони встановлюють досягнення угоди стосовно того, що оформлення та передача даного векселя припиняє зобовязання з оплати заборгованості векселедавця перед векселеодержувачем за наступними рахунками, виставленими відповідно до договорів фінансового лізингу, а саме:

- №LC2006-04/08 від 28.05.2009, рахунок-фактура LC2006-04/08/24-019 від 01.04.2011 на суму 735,84грн.;

- №LC2006-04/08 від 28.05.2009, рахунок-фактура LC2006-04/08/25-021 від 04.05.2011 на суму 58843,28грн.;

- №LC2006-04/08 від 28.05.2009, рахунок-фактура LC2006-04/08/5_01.09.09 від 01.09.2009 на суму 33336,31грн;

- №LC2006-04/08 від 28.05.2009, рахунок-фактура LC2006-04/08/6_01.10.09 від 01.10.2009 на суму 59708,35грн.;

- №LC2006-04/08 від 28.05.2009, рахунок-фактура LC2006-04/08/7_02.11.2009 від 02.11.2009 на суму 59415,40грн.;

- №LC2006-04/08 від 28.05.2009, рахунок-фактура LC2006-04/08/8_01.12.2009 від 01.12.2009 на суму 59130,92грн.;

- №LC2006-04/08 від 28.05.2009, рахунок-фактура LC2006-04/08/9_04.01.10 від 04.01.2010 на суму 58995,17грн.;

- №LC2006-04/08 від 28.05.2009, рахунок-фактура LC2006-04/08/ev-011 від 11.10.2010 на суму 13608,22грн.;

- №LC2006-04/08 від 28.05.2009, рахунок-фактура LC2006-04/08/Дод2_05.02.1 від 05.02.2010 на суму 3875,45грн., а всього на суму 347648,94грн.

Згідно із ст.4 Закону України Про обіг векселів, видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (крім фінансових векселів).

За приписом ст.3 Закону України Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам. Цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання, є борговим цінніми паперами, до яких відносяться, зокрема, векселі.

Відповідно до ст.14 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

У відповідності з вимогами ст.75 Уніфікованого Закону передбачено, що простий вексель має містити такі реквізити: назву простий вексель, безумовне зобовязання сплатити визначену суму грошей, зазначення строку платежу, зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж, найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж, зазначення дати і місця видачі простого векселя, підпис особи, яка видає документ.

Як встановлено судом, простий вексель серії АА №2339824 містить всі означені реквізити. Одночасно, на вказаному векселі також міститься підпис особи, що його видала, Товариства з обмеженою відповідальністю Мітталсервіс.

Таким чином, за висновками суду, внаслідок видачі векселя серії АА №2339824 було засвідчене безумовне грошове зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Мітталсервіс сплатити грошові кошти в сумі 347648,94грн. держателю цього векселя - Товариству з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1.

Як встановлено судом, строк платежу у простому векселі серії АА №2339824 був встановлений відповідачем за предявленням, але не раніше 30.05.2016.

Позивач предявив до платежу відповідачу простий вексель серії АА №2339824 на суму 347648,94грн., що підтверджується листом від 22.06.2016р. №719-06/16, який був надісланий разом з описом вкладення у цінний лист від 22.06.2016р., який в свою чергу, отриманий представником відповідача 22.07.2016 про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно із частиною 7 статті 164 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право в порядку, встановленому законом, випускати в обіг векселі - боргові цінні папери, які посвідчують безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів оплати простих векселів відповідачем суду не надано.

Законний векселедержатель не зобовязаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного обовязок особи, якій предявлено вимогу за векселем.

Згідно ст.77 Уніфікованого Закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Відповідно до ст.34 Уніфікованого Закону переказний вексель строком за предявленням підлягає оплаті при його предявленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Строк платежу у простому векселі серії АА №2339824 був встановлений за предявленням, але не раніше 30.05.2016.

При таких обставинах є безпідставним посилання відповідача (відзив на позовну заяву) на відсутність доказів пред'явлення простого векселя до сплати в строки, які визначені ст.38 Уніфікованого Закону.

На підставі ст. 47 Уніфікованого Закону всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися. Таке саме право належить кожній особі, яка поставила свій підпис на векселі, після того як вона прийме його і здійснить платіж за ним. Пред'явлення позову до однієї із зобов'язаних осіб не перешкоджає пред'явленню позову до інших осіб, навіть якщо вони йдуть після особи, до якої пред'явлено позов.

З огляду на вищевикладене, векселедержатель має право предявити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платежу за векселем. Під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов згідно статей 47, 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Відповідно до ст.76 Уніфікованого Закону при відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця.

Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Згідно з п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007р. Про деякі питання практики розгляду спорів, повязаних з обігом векселів вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя (статті 2, 76 Уніфікованого закону).

Крім того, враховуючи те, що вексельне законодавство не передбачає порядок предявлення векселя до платежу, тому предявлення згаданої вимоги у вигляді листа від 22.06.2016 №719-06/16 необхідно розглядати як предявлення векселя до оплати, (зазначене кореспондується з постановою Верховного Суду України від 09.12.2003р.).

Таким чином, твердження відповідача щодо непредявлення векселя до платежу є необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене вимога позивача щодо стягнення суми заборгованості за простим векселям серії АА №2339824 від 01.06.2011 в розмірі 347648,94грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь державного бюджету.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мітталсервіс про стягнення 347648,94грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мітталсервіс (84200, Донецькуа область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, буд. 27, код ЄДРПОУ 34449968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1 (04073, м. Київ, просп.. Московський, 9, корп.5, оф.101, код ЄДРПОУ 34480657) суму заборгованості за простим векселем серії АА №2339824 від 01.06.2011 в розмірі 347648,94грн., судовий збір в сумі 5214,73грн.

У судовому засіданні 08 грудня 2016 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 13 грудня 2016 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява