Рішення № 63609313, 13.12.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.12.2016 Справа № 905/2213/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В.,

суддів Харакоза К.С., Говоруна О.В.,

при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 РОЗВИТКУ, м. Київ

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю САДИ ДОНБАСУ, с.Полтавка 2. Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПРОД-ДОНБАС, с. Новомихайлівка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про стягнення заборгованості в сумі 22507009,60 грн., -

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю САДИ ДОНБАСУ, с.Полтавка

до відповідача: Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 РОЗВИТКУ, м. Київ

про внесення змін до кредитного договору № KKPOG.17311.002 від 07.12.2011р., -

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 23.12.2015р.;

від відповідача 1 за первісним позовом: ОСОБА_3 за довіреністю №9 від 01.08.2016р.;

від відповідача 2 за первісним позовом: не зявився;

від третьої особи за первісним позовом: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 РОЗВИТКУ, м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю САДИ ДОНБАСУ, с.Полтавка та Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПРОД-ДОНБАС, с. Новомихайлівка про стягнення заборгованості в сумі 22507009,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем 1 своїх зобовязань за кредитним договором № KKPOG.17311.002. від 07.12.2011р.

20.10.2016 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю САДИ ДОНБАСУ, с.Полтавка до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 РОЗВИТКУ, м. Київ про внесення змін до кредитного договору № KKPOG.17311.002 від 07.12.2011р.

Ухвалою суду від 21.10.2016р. було прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю САДИ ДОНБАСУ, с.Полтавка до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 РОЗВИТКУ, м. Київ про внесення змін до спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю САДИ ДОНБАСУ, с.Полтавка посилається на те, що після укладення кредитного договору №KKPOG.17311.002 від 07.12.2011р. відбулась істотна зміна обставин поза волею обох сторін кредитного договору настільки, що є підстави для застосування положень, передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України до правовідносин сторін за вищевказаним кредитним договором. У звязку з викладеним для забезпечення реального виконання кредитного договору № KKPOG.17311.002 від 07.12.2011р. від 07.12.2011р. просить внести наступні зміни. На час, необхідний для відновлення повноцінної господарської діяльності ТОВ Сади Донбасу слід подовжити дію кредитної угоди і перенести кінцевий строк погашення тіла кредиту на 31 грудня 2016р. Крім того, на час перебування ТОВ Сади Донбасу в зоні проведення антитерористичної операції призупинити нарахування відсотків за кредитом (запровадити відсоткові канікули), простити (списати) частку боргу за кредитним договором у розмірі не менш ніж 60% від суми боргу на користь ПАТ ОСОБА_1 Розвитку. За позицією позивача за зустрічним позовом, такі зміни у кредитний договір не порушують строки і хід ліквідаційної процедури, призначеної відповідною постановою Національного банку України, більш ефективно захищають інтереси обох сторін кредитного договору, бо призводять до збереження платоспроможності ТОВ Сади Донбасу, збереження виробничої діяльності і стабільного фінансового стану товариства і надають можливість подовжити розрахунки з кредитором і дебіторами товариства та реального виконання змінених умов кредитного договору в строк до 31 грудня 2016 року.

Ухвалою суду від 26.10.2016р. залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

12.09.2016 року на адресу суду надійшло клопотання від відповідача-1 про залишення позову без розгляду, у звязку з тим , що позивачем порушено вимоги ст. 56,57 ГПК України щодо направлення копії позовної заяви на адресу відповідачів. В обґрунтування клопотання відповідач-1 вказує на те, що позовна заява підписана представником позивача 7.07.2016 року, а копія заяви та додані до неї документи направлені на адресу відповідачів 3.06.2016 року. У цьому випадку суд зазначає,що підстави для залишення позову без розгляду є вичерпними та викладені в ст. 81 ГПК України. Серед зазначених підстав відсутні такі, на яких наполягає відповідач-1. До того ж суд зазначає, що відповідачем не доведено, що копія позовної заяви, яка ним отримана, не відповідає оригіналу, поданому до суду 19.07.2016 року. За таких обставин суд відмовляє в задоволені клопотання та розглядає справу по суті.

3.10.2016 року від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення повязаної з нею справи № 910/13423/16, яка розглядається Господарським судом м. Києва. 16.10.2016 року до матеріалів справи відповідач надав рішення суду по зазначеній справі, яке свідчить про завершення розгляду справи по суті, у звязку з чим суд відмовляє в задоволені клопотання.

15.11.2016року від третьої особи надійшли письмові пояснення, згідно яких останній просив суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 та відмовити в задоволені зустрічного позову.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі. В задоволенні зустрічних просив відмовити.

Представник відповідача 1 за первісним позовом в судове засідання зявився, проти задоволення позовних вимог заперечував та наполягав на задоволені зустрічного позову.

Представник відповідача 2 за первісним позовом в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представників було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 РОЗВИТКУ, м. Київ (далі позивач або банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю САДИ ДОНБАСУ, с.Полтавка (далі позичальник або відповідач-1) був укладений кредитний договір № KKPOG.17311.002 (далі кредитний договір).

Згідно п. 1.1. договору банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надалі по тексту кредит на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.1.1. договору (в редакції додаткової угоди № 9 від 16.07.2014р. до кредитного договору № KKPOG.17311.002 від 07.12.2011р.) кредит надається у розмірі 14 733 000,00 (чотирнадцять мільйонів сімсот тридцять три тисячі гривень 00 копійок).

Термін користування кредитом до 04 травня 2015 року включно (п. 1.1.2. договору в редакції додаткової угоди № 8 від 30 квітня 2014 року).

Згідно п. 1.1.3. договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 30.04.2014р. до кредитного договору № KKPOG.17311.002 від 07.12.2011р.) процентна ставка за користування строковим кредитом встановлена на рівні 22,0 % (двадцять два) відсотків річних.

Відповідно до п. 2.1. договору видача кредиту здійснюється виключно після підписання договорів, які забезпечують виконання зобовязань за цим договором на підставі заяви позичальника та платіжного доручення.

Користування кредитним коштами здійснюється за графіком зменшення ліміту кредитної лінії. Остаточний графік повернення кревних коштів встановлений в п. 2.5 договору, в редакції додаткової угоди № 10 від 16.10.2014р.

Згідно п. 2.7. договору сторони домовилися, що розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно п. 2.4. договору (в редакції додаткової угоди № 10 від 16.10.2014р. до кредитного договору № KKPOG.17311.002 від 07.12.2011р.) період сплати процентів: для процентів, нарахованих починаючи з дати підписання даного договору до 31 травня 2014р. з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця; для процентів, нарахованих в період з 01 червня 2014р. по 30 листопада 2014р. до 05 грудня 2014р.; для процентів, нарахованих в період з 01 грудня 2014р. 1-го по 5-е число кожного поточного місяця. Заборгованість за процентами погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць, починаючи з дати підписання даного договору. При несплаті процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 2.8. договору нарахування процентів здійснюється щоденно, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається.

Згідно п. 6.2. договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 30.04.2014р. до кредитного договору № KKPOG.17311.002 від 07.12.2011р.) за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк нараховує позичальнику проценти в розмірі 32 % (тридцять два) процентів річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. Нарахування процентів здійснюється щоденно, виходячи з 360 днів у році. Строк сплати даних процентів день їх нарахування.

Відповідно до п. 4.2.1. позичальник зобовязується здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти та комісії, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Згідно п 2.5. договору (в редакції додаткової угоди № 10 від 16.10.2014р. до кредитного договору № KKPOG.17311.002 від 07.12.2011р.) сторони встановили графік погашення кредитної заборгованості з 07.12.2011 року по 05.05.2015р.

Згідно п. 7.1. договору цей договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором.

Кредитний договір № KKPOG.17311.002 від 07.12.2011р. та додаткові угоди до нього підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №KKPOG.17311.002 від 07.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 РОЗВИТКУ, Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОПРОД-ДОНБАС, с. Новомихайлівка (далі поручитель або відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю САДИ ДОНБАСУ, с.Полтавка 31.08.2012р. було укладено договір поруки № РХ029031.52700.001 (далі договір поруки).

Згідно п.1.1. договору поруки за цим договором поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобовязань, вказаних в розділі Зобовязання, що забезпечені порукою цього договору.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобовязання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, пені, витрат кредитора тощо (п. 1.2. договору поруки).

Відповідно до п. 1.3. договору поруки у разі порушення боржником зобовязання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобовязання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо. Протягом дії договору поруки до нього вносилися зміни.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_2 сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позивач свої зобовязання за договором виконав. В підтвердження надав виписки з рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, відкритих для відображення заборгованості відповідача за кредитним договором, з яких вбачається надання кредитних коштів на поточний рахунок позичальника та часткове виконання відповідачем зобовязань за договором, копії меморіальних ордерів, які свідчать про виконання банком зобовязань за договором.

Всупереч приписам закону та умовам договору, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, отримані кошти у встановлені строки не повернув, плату за кредит своєчасно та в повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Зі змісту документів, які надані позивачем в обґрунтування позову, відповідач-1 прийняв на себе зобовязання повертати кредит частинами. Проте, як свідчать матеріали справи, зобовязання в цій частині відповідачем не виконані .

Як зазначає позивач, позичальником не здійснено погашення заборгованості згідно графіка, який встановлений кредитним договором та додатковими угодами до нього, та починаючи з 09.08.2014р. у позичальника виникла прострочена заборгованість, яка станом на 28.04.2016р. становить 22 507 009,60 (двадцять два мільйона пятсот сім тисяч девять гривень 60 коп.), з яких: прострочена заборгованість по сплаті кредиту 14 709 162,29 грн. (чотирнадцять мільйонів сімсот девять сто шістдесят дві гривні 29 коп.); прострочена заборгованість за процентами 7 797 847,31 грн. (сім мільйонів сімсот девяносто сім тисяч вісімсот сорок сім гривень 31 коп.), нарахованими за період з 9.08.2014р. по 28.04.2016 року.

В підтвердження заборгованості за кредитом та відсотками позивач надав до матеріалів справи виписки по рахунках № 2067 та № 2069, якими підтверджується наявність спірної заборгованості.

Відповідачем 1 до прийняття судового рішення не надано доказів виконання зобовязань за кредитним договором. Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача 1 за кредитом в суму 14 709 162,29 грн. та за процентами в сумі 7 797 847,31 грн. відповідно до умов кредитного договору є правомірними, доведеними належним чином та підтверджені матеріалами справи, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості з позичальника в повному обсязі.

Позивач просить суд стягнути доведену заборгованость з відповідачів солідарно, обґрунтовуючи свої вимоги правами, яки випливають з договору поруки № РХ029031.52700.001 від 31.08.2012, укладеного між сторонами. Проте, відповідачем до матеріалів справи надано копію рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2016р. по справі №910/13423/16, згідно якого визнано припиненою поруку Товариства з обмеженою відповідальністю Агропрод-Донбас за Договором поруки № РХ029031.52700.001 від 31.08.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банк розвитку, Товариством з обмеженою відповідальністю Сади Донбасу та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропрод-Донбас. Судом встановлено, що по зазначеної справі ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 року повернуто буз розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду м. Києва. Доказів оскарження рішення в установленому законом порядку суду не надано. За таких обставин суд приймає рішення по справі 905/2213/16 з урахуванням рішення по справі № 910/13423/16.

За приписами ст. 35 ГПК України, факти, встановленні рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Враховуючи співпадання складу учасників по справі 910/13423/16 зі складом учасників по цієї справі, суд приймає встановлені в рішенні господарського суду м. Києва факти, як такі, що не підлягають доведенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до відповідача-2.

В задоволені зустрічного позову суд відмовляє з наступних підстав. Позивач за зустрічним позовом просить суд зобовязати ОСОБА_1 змінити умови кредитування, шляхом подовження строку користування кредитними коштами, призупинення нарахування відсотків на час перебування ТОВ Сади Донбасу в зоні проведення АТО, прощення частини боргу за кредитним договором не менш ніж на 60 %. До позовної заяви позивач надав підписану з його боку додаткову угоду № 11 від 17.05.2016 року, проте доказів врегулювання цього питання в досудовому порядку не надав. Позивач обґрунтовує свої вимоги істотною зміною обставин, які є підставою для застосування до спірних відносин ст. 652 ЦК України, а саме проведення антитерористичної операції на території Донецької області, втратою частини потужностей у зоні активних бойових дій, кризовими явищами в економіці держави та збитковою діяльністю ТОВ. В обґрунтування зазначеної вимоги , позивач посилається на висновок Донецької торгово-промислової палати (далі ДТПП) про істотну зміну обставин від 30.10.2015 року № 1499/12-12/03. За висновком ДТПП наявність на території здійснення господарської діяльності позивача терористичних актів, воєнних дій в ході проведення на території Донецької області антитерористичної операції, пошкодження та знищення шляхів сполучення , товарно-матеріальних цінностей, рухомого та нерухомого майна ТОВ є істотною зміною обставин за укладеним кредитним договором.

Суд критично ставиться до цього доказу у звязку із наступним. Для зясування обставин, які є істотними, у розумінні ст. 652 ЦК України, суди наділені правом самостійно надавати оцінку обставинам, на які посилається позивач як на підставу для зміни договору.

За змістом ст. ст. 14, 14-1 Закону України Про Торгово-промислові палати в Україні до компетенції Торгово-промислових палат входить засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобовязання ( ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, ст. 617 ЦК України). В свою чергу, позовні вимоги позивача не повязані з вирішенням питання про звільнення від відповідальності, а направлені фактично на часткове припинення та зміну зобовязання. До того ж офіційним документом, який видає ТПП є сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин. І на при кінці, за контекстним змістом Закону України Про Торгово-промислові палати в Україні, ТПП не наділені правом засвідчувати факти істотної зміни обставин в розумінні ст. 652 ЦК України.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що сторони під час укладання договору не мали можливості передбачити проведення АТО в Донецькій області, також на те, що ним понесені значні витрати на придбання техніки та оренду офісів та овочесховищ з метою відновлення роботи підприємства через знищення потужностей в п. Спартак. Проте,суд зазначає, що позивачем не надано доказів існування його нерухомості на території п.Спартак, не підтверджено належними доказами укладання договорів оренди, виконання зобовязань за якими позивач вважає пріоритетним ніж виконання зобовязань за кредитним договором.

За загальним правилом, встановленим ст.651 ЦК України, зміна у звязку із істотною зміною обставин допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.4 ст.652 ЦК України, зміна договору за рішенням суду в умовах істотної зміни обставин допускається у виняткових випадках, при цьому необхідно довести недоцільність його розірвання у зв'язку з наявністю однієї з альтернативних умов: розірвання договору має суперечити суспільним інтересам або може потягнути для сторін (чи однієї з них) шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Згідно ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно чотирьох умов, викладених в цієї статті.

Позивач наполягає на перенесенні строків користування кредитом, припиненні нарахування відсотків на період з 7.06.2014 року по 31.12.2016 року, прощення кредитного боргу позичальнику на 60 % (проект додаткової угоди № 11). Тобто, позивач фактично наполягає на припиненні зобовязань щодо сплати кредиту та відсотків шляхом прощення боргу. За змістом ст. 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Суд погоджується із позицією позивача за первісним позовом, про те, що прийняття рішення про прощення боргу є виключною прерогативою кредитора.

До того ж, згідно зі ст. 346 ГК України для зниження ступеня ризику банки зобовязані надавати кредити позичальникам, попередньо вивчити стан його господарської діяльності та платоспроможність,спрогнозувати ризик непогашення кредиту. Тобто, строки користування кредитними коштами повинні бути обґрунтованими, реальними та повязаними з господарською діяльністю позичальника. Всупереч цьому, позивач жодним чином не підтвердив реальну змогу виконати зобовязання у термін, який ним визначений в пропозиції про зміну кредитного договору.

Крім зазначеного, судом враховано, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21 грудня 2015 р. № 914 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 банк розвитку виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.12.2015 р. № 234, Про початок процедури ліквідації ПАТ ОСОБА_1 банк розвитку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

За змістом ст. 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ліквідація банку це процедура його припинення як юридичної особи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що укладання субєктом, який знаходиться в стані припинення, відносно якого запроваджено ліквідація, угод, направлених на подовження діяльності (шляхом подовження строків кредитування), прощення боргів, звільнення боржників від сплати відсотків суперечить приписам Законів України Про банки та банківську діяльність, Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та порушує інтереси кредиторів ОСОБА_4.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суд вважає, що запропонована позивачем за зустрічним позовом зміна умов спірного кредитного договору порушить приписи ст.ст. 203, 605 ЦК України.

Беручи до уваги викладене, ненадання позивачем належних та допустимих доказів в обґрунтування наявності одночасно умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, які обумовлюють необхідність зміни умов кредитного договору, особливий статус відповідача на час пропозиції про внесення змін до кредитного договору, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, тому відмовляє в їх задоволенні в повному обсязі.

Судові витрати у справі суд вирішує розподілити у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та стягнути витрати зі сплати судового збору з відповідача-1. Витрати за зустрічним позовом залишити на ТОВ САДИ ДОНБАСУ.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 РОЗВИТКУ, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю САДИ ДОНБАСУ, с.Полтавка та Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПРОД-ДОНБАС, с. Новомихайлівка про стягнення заборгованості в сумі 22507009,60 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю САДИ ДОНБАСУ, с.Полтавка (85172, Донецька область, Костянтинівський район, с. Полтавка, вул. Юбілейна, будинок 38, код ЄДРПОУ 30736395) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 РОЗВИТКУ, м. Київ (01135, м. Київ, вул. Чорновола Вячеслава, буд. 25, код ЄДРПОУ 36470620) заборгованість за кредитом в сумі 14 709 162,29 грн., заборгованість за відсотками в сумі 7 797 847,31 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 206 700,00 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю САДИ ДОНБАСУ, с.Полтавка до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 РОЗВИТКУ, м. Київ про внесення змін до кредитного договору № KKPOG.17311.002 від 07.12.2011р. відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 19.12.2016 р.

Головуючий суддя Ю.В. Бокова

Суддя К.С. Харакоз

Суддя О.В. Говорун