Рішення № 63609056, 09.11.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.2016р. Справа №905/2506/16

за позовом: ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м.Київ, код ЄДРПОУ 20025456 в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_2

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 00131268

про стягнення 9723,79 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_3 за дов.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», м.Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 8825,79 грн, інфляційного збільшення боргу 598,86 грн, 3% річних 299,14 грн, разом 9723,79 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання з відповідачем договору про постачання електричної енергії №11/3517 від 08.09.2006р., сплату на виконання умов вказаного договору суми передоплати на підставі виставлених ОСОБА_1 акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» рахунків, розірвання договору з 30.06.2015р., виникнення заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 8825,79 грн, шо стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних збитків.

Відповідач у відзиві №15/345 від 14.03.2016р. проти позову заперечив з посиланням на приписи ст.653 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються, виконане за договором до його розірвання поверненню не підлягає, якщо інше не встановлено законом або договором.

Крім того, відповідач зазначав про наявність прострочення позивача у розумінні норм ч.1 ст.613 Цивільного кодексу України, з огляду на відмову останнього за власною ініціативою від отримання електричної енергії шляхом розірвання договору. Відтак, на думку ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», у відповідача не настало прострочення зобовязання з постачання електричної енергії оскільки воно не могло бути виконано внаслідок дій позивача.

Водночас, у відзиві відповідач посилався на неправомірність нарахування інфляційних витрат та 3% річних, з огляду на те, що у відповідача не виникло грошового зобовязання перед позивачем за договором №11/3517 від 08.09.2006р. про постачання електричної енергії.

Разом з цим, у клопотані без номеру та дати, що надійшло до господарського суду 09.11.2016р., Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» просило відстрочити виконання рішення на 1 рік.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобовязують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що позивач, зокрема, у судове засідання 09.11.2016р. на виклик суду не зявився, справа може бути розглянута за наявними в ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Крім того, суд зазначає, що строк розгляду справи мав закінчитись 10.11.2016р. (з урахуванням продовження ухвалою суду від 25.10.2016р.), внаслідок чого відкладення судового засідання на іншу дату та завчасне повідомлення позивача про наступне судове засідання було неможливим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобовязання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, 08.09.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго») (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (організаційно-правова форма якого змінена на публічне акціонерне товариство) (споживач) було підписано договір №11/3517 про постачання електричної енергії.

Згідно із п.1.1 вказаного договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 20,1 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.9.4 договору №11/3517 від 08.09.2006р. останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 01.01.2007р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої сторони у порядку, визначеному законодавством України.

Разом з тим, 30.06.2015р. сторони дійшли згоди розірвати договір №11/3517 від 08.09.2006р. на постачання електроенергії з 30.06.2015р., про що підписали відповідну додаткову угоду.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину до 30.06.2015р., з урахуванням змісту п.9.4 договору №11/3517 від 08.09.2006р., суд дійшов висновку, що зобовязання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувались кожний наступний рік та тривали майже дев?ять років.

Згідно з ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України).

За приписами п.п.2.3.3, 2.3.4 договору №11/3517 від 08.09.2006р. споживач зобовязався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно із умовами додатку №5 «Порядок розрахунків за електроенергію» та №6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а також оплачувати рахунки за перевищення договірної величини потужності та електроспоживання; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком №10 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

Як вказує позивач, протягом дії договору №11/3517 від 08.09.2006р. Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» перерахувало на користь відповідача суму вартості товару на 8825,79 грн більше ніж фактично було поставлено ОСОБА_1 акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго». Наявність обставин неповернення цих коштів після припинення дії договору стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Ухвалами від 29.08.2016р., 13.09.2016р., 25.10.2016р., 02.11.2016р. сторони було зобовязано надати, зокрема, копії всіх платіжних документів про перерахування ОСОБА_1 акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» на користь відповідача грошових коштів на виконання договору №3517 від 08.09.2006р. у 2015 році; довідки з обслуговуючих банків про рух коштів між сторонами за договором №3517 від 08.09.2006р.; документи на підтвердження утворення дебетового сальдо в сумі 6218,59 грн (акти приймання-передачі енергії, рахунки на оплату; докази здійснення оплат тощо); всі акти приймання-передачі електричної енергії за договором №3517 від 08.09.2006р. за період існування переплати.

Позивачем та відповідачем вимоги суду в повному обсязі не виконані, представлені до матеріалів справи первинні документи (акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), рахунки на оплату, меморіальні ордери тощо) не підтверджують наявність переплати за договором саме в сумі 8825,79 грн.

Разом з цим, з укладанням додаткової угоди б/н від 30.06.2015р., постачальник та споживач звірили розрахунки та підписали акт звірки заборгованості між ОСОБА_1 акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» по договору №11/3517 від 08.09.2006р. про постачання електричної енергії, за змістом якого станом на 30.06.2015р. обліковується кредиторське зобовязання відповідача в сумі 8825,79 грн.

Ухвалою господарського суду 29.08.2016р. сторін було зобовязано надати письмові пояснення стосовно імен та посад осіб, які підписали акт звірки заборгованості між ОСОБА_1 акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» та ОСОБА_1 акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» по договору №3517 від 08.09.2006р., наявності у цих осіб повноважень на вчинення таких дій від імені позивача та відповідача.

17.10.2016р. на адресу господарського суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_2, за змістом яких вбачається, що акт звірки заборгованості між ОСОБА_1 акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» та ОСОБА_1 акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» по договору №3517 від 08.09.2006р. підписано ОСОБА_2, яка відповідно до рішення №113 від 05.06.2015р. виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» (в редакції рішення №616 від 28.04.2016р.) призначена уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» провідним професіоналом з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків на період з 05.06.2015р. по 04.06.2018р.

У судовому засіданні 25.10.2016р. представник відповідача надав належним чином засвідчену копію довіреності №211114-17/63 від 21.11.2014р., яка підтверджує повноваження начальника Маріуполського районного відділення енергозбуту ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» ОСОБА_4, якою було підписано вказаний акт звірки заборгованості з боку постачальника.

Таким чином, дослідивши акт звірки заборгованості між ОСОБА_1 акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» по договору №11/3517 від 08.09.2006р., суд дійшов висновку про постачання за цим правочином електроенергії в меншому обсязі, ніж було оплачено позивачем. Сума попередньої оплати, на яку не відбулось постачання електричної енергії, становить 8825,79 грн.

При цьому, судом враховано, що підписання вказаного акту представником відповідача та скріплення печаткою останнього свідчить про визнання відповідачем наявності переплати за договором №11/3517 від 08.09.2006р. у розмірі 8825,79 грн. Хоча сам по собі вказаний акт не породжує обовязку відповідача щодо повернення коштів, втім, цей документ фіксує стан розрахунків між сторонами.

Разом з тим, судом враховано, що факт наявності переплати за договором на суму 8825,79 грн не заперечується відповідачем. Заперечення ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» зводяться до того, що вказана сума не підлягає поверненню у звязку з припиненням договірних відносин між сторонами. При цьому, відповідач посилається на прписи ч.ч.2, 4 ст.653 Цивільного кодексу України, а також правову позицію Верховного Суду України, що викладена в постанові від 20.02.2013р. по справі №6-158цс12.

Проте, суд не погоджується з таким твердженням відповідача, з огляду на наступне:

В силу норм ч.ч.2, 4 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відтак, у даному випадку, законом встановлено можливість сторони вимагати повернення того, що було виконано за договором купівлі-продажу до моменту зміни або розірвання правочину.

Крім того, за висновками суду, приписи ч.ч.2, 4 ст.653 Цивільного кодексу України стосуються зобовязань, які в рівній мірі виконані як кредитором так і боржником. З урахуванням того, що ОСОБА_1 акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» не було поставлено електричну енергію позивачу на суму 8825,79 грн, та відповідне постачання не буе здійснено у майбутньому з огляду на розірвання договірних стосунків, правові підстави для неповернення цих коштів споживачу відсутні. Окрім іншого, як було зазначено судом вище, право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати прямо передбачено нормами ст.693 Цивільного кодексу України та не ставиться у залежність від існування між сторонами договірних відносин на момент звернення з відповідною вимогою.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду України, що викладена в постанові від 20.02.2013р. по справі №6-158цс12, не заслуговують на увагу, виходячи з того, що зводяться до неправильного тлумачення відповідачем викладених у вказаному судовому рішенні висновків.

Таким чином, враховуючи факт не поставки відповідачем електроенергії на суму 8825,79 грн, з огляду на підписання постачальником та споживачем додаткової угоди б/н від 30.06.2015р. до договору №11/3517 від 08.09.2006р. та припиненням договірних відносин між сторонами, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_2 до ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення 8825,79 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, наявний у матеріалах справи акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2015р. по 30.06.2015р. (а.с.34) не приймається судом до уваги як такий, що підписаний лише позивачем.

З приводу вимог ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_2 про стягнення 3% річних в розмірі 299,14 грн, інфляційного збільшення боргу у розмірі 598,86 грн, господарський суд зазначає таке.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом п.1.1 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Одночасно, у п.5.2 вказаної постанови Пленуму суду касаційної інстанції зазначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором, повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Тобто, в силу вимог закону нарахування 3% річних та інфляційних збитків є можливими лише внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання. Проте, стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором про постачання електричної енергії, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні норм ст.625 Цивільного кодексу України.

Аналогічну позицію наведено і у постанові від 19.02.2014р. Вищого господарського суду України по справі №910/10416/13.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційного збільшення боргу є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відносно клопотання без номеру та дати ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про надання відстрочки виконання рішення на 1 рік, суд зазначає про наступне:

Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити його виконання.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Розстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Пунктом 7.2 постанови №9 від 17.10.2012р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Одночасно, судом також повинні прийматися до уваги можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом.

Обґрунтовуючи подану заяву відповідач посилається на нестабільність ситуації у Донецькій області, реальну загрозу життю людей, втрату матеріалих цінностей, у звязку з чим підприємство не мало можливості виконувати свої договірні зобовязання з постачання електричної енергії. Водночас, за твердженням відповідача, наявність обставин проведення антитерористичної операції на сході України впливає на платоспроможність населення та підприємств Донецької області, в тому числі, щодо оплати спожитої електричної енергії. Як зазначає відповідач, станом на 01.09.2016р. населення має заборгованість перед ОСОБА_1 акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» в сумі 2054001,968 тис. грн, юридичні особи 3207495,894 тис. грн.

На підтвердження вказаних обставин боржником надано довідку №15/1247 від 14.09.2016р. по ОСОБА_1 акціонерному товариству «ДТЕК Донецькобленерго» про відхилення основних показників енергозбутової діяльності за 2016р., довідку №15/1246 від 14.09.2016р. про стан дебіторської заборгованості ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на 01.09.2016р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за січень-червень 2016р., акт звірки розрахунків №07/51-4-8699 від 30.08.2016р. ДП «Енергоринок» з ОСОБА_1 акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» станом на 01.08.2016р., лист №4/6289 від 19.09.2014р. заступника начальника слідчого управління Головного управління МВС України в Донецькій області ОСОБА_5, лист №43/нс6683 від 22.08.2014р. генерального директора ОСОБА_6, заяви №52юр-569/16 від 30.09.2016р., №63юр-2925 від 27.05.2016р., №63/нс-3070 від 02.06.2016р. про вчинення злочину.

За висновками суду, негайне виконання рішення суду від 09.11.2016р. може призвести до блокування роботи відповідача, призупинення діяльності щодо стягнення заборгованості з осіб, які є боржниками ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», що, в свою чергу, може мати наслідком загрозу повного виконання відповідного судового акту.

У клопотанні без номеру та дати про надання відстрочки виконання рішення Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» просило відстрочити виконання рішення на один рік. Проте, з урахуванням матеріальних інтересів стягувача, а також з огляду на те, що обставини, які слугують підставою для відстрочки, можуть змінитись значно раніше цього строку, суд вважає можливим відстрочити виконання рішення до 16.01.2017р. включно.

З огляду на наявні у матеріалах справи документи, з урахуванням того, що негайне виконання рішення є ускладненим, приймаючи до уваги матеріальні інтереси позивача, суд вважає можливим надання відстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області від 09.11.2016р. по справі №905/2506/16 до 16.01.2017р. включно, внаслідок чого заява без номеру та дати ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про надання відстрочки виконання рішення на 1 рік, підлягає частковому задоволенню.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За приписами п.4.7 постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

За таких обставин, виходячи з того, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір в сумі 1378 грн, сплачений ОСОБА_1 акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» на підставі платіжного доручення №56577-14 від 16.08.2016р., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_2, м.Київ до ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 8825,79 грн, інфляційного збільшення боргу 598,86 грн, 3% річних 299,14 грн, разом 9723,79 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, буд.8, код ЄДРПОУ 00131268) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м.Київ, вул.Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість в розмірі 8825,79 грн, а також судовий збір в сумі 1378 грн.

Відстрочити виконання рішення від 09.11.2016р. господарського суду Донецької області по справі №905/2506/16 до 16.01.2017р. включно.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні 09.11.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 14.11.2016р.

Суддя Ю.О.Паляниця