Рішення № 63609032, 22.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2016 Справа № 904/9737/16За позовом Міністерства оборони України, м.Київ

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІЛАЙФ.ПВ", м.Павлоград

про стягнення 23 670,0 грн.

Судя ОСОБА_1

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність №220/217/д від 17.03.16;

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність від 10.12.15.

СУТЬ СПОРУ:

Міністерство оборони України звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІЛАЙФ.ПВ" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 23 670,0 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/15/519 від 28.10.2015р.

Ухвалою суду від 27.10.16 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 27.10.16. У судовому засіданні 28.11.16 оголошено перерву до 28.11.16.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.

Представник відповідача у судове засідання зявився, проти задоволення позовних вимог заперечує. Окрім того, подав клопотання про зменшення штрафних санкцій до 10 000,0 грн., оскільки несвоєчасна поставка товару не завдала збитків позивачу.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 19.12.16р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем (Замовник) та відповідачем (Постачальник), укладений договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/15/519 від 28.10.2015р. Згідно предмету цього Договору, постачальник зобовязується у 2015р. поставити замовнику мило, засоби мийні та засоби для чищення (Лот 4. Пральний порошок Пролісок "Соковитий лимон") (далі товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі. Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п.10.1 Договору).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач виконав умови договору і поставив позивачу товар у кількості, що передбачена договором. Однак, відповідач поставив товар із запізненням.

Так, відповідно до умов договору, Постачальник зобов'язаний поставити товар у строк до 31.10.15 у кількості 5 000 кг (п.1.2. Договору). Фактично, товар передано позивачеві 23.11.15 що підтверджується наданим в матеріали справи посвідченням №566 від 23.11.15 та підписаним сторонами актом приймального контролю (якості) №519/1 від 18.11.15.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.7.3.3. Договору за порушення строків виконання зобовязання постачальник сплачує пеню у розмірі 1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості товару.

У зв'язку із цим, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 18 147,0 грн. та 5 523,0 грн. штрафу за період прострочення поставки товару з 01.11.15 по 23.11.15.

Розрахунок пені та штрафу наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Відповідач, посилаючись на статтю 233 ГК України, подав клопотання про зменшення штрафних санкцій до 10 000,0 грн., оскільки вважає, що прострочення поставлення товару виникло не з його вини, та порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Згідно ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, береться до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, котрі заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначний період прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони, зокрема вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків тощо.

Тобто при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін на підставі оцінки усіх матеріалів справи.

Позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність збитків останнього, завданих неправомірними діями відповідача щодо невчасної поставки товару саме за даним договором. Станом на день розгляду спору, зобов'язання відповідача виконано у повному обсязі до подання позову. Прострочка поставки відбулась внаслідок неузгоджених дій сторін, які призвели до штучного затягування підписання (укладання) договору. Так, аукціон із закупівлі проведено 07.09.2016, договір підписано сторонами 28.10.2016, а зобов'язання по поставці повинно було виконане 31.10.2016. При цьому 29.10.2016 та 30.10.2016 є вихідними днями. Очевидним є те, що, відповідачу було технічно-організаційно складно виконати умови укладеного договору, одночасно з цим сторони не могли відступити від умов договору, оскільки умови поставки були встановлені під час проведення аукціону. За таких обставин, клопотання про зменшення неустойки слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. штрафу та 5000,00 грн. пені.

Відповідно статті 49 ГПК України, судовий збір покладається на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 193, 230, 233, 275 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525, 526, 551 530, 611, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ЗАДОВОЛЬНИТИ частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілайф.ПВ" (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Червона, 5, код 37252922) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр.-т Повітрофлотський,6; код 00034022) суму штрафу в розмірі 5 000,00 грн., суму пені в розмірі 5 000,00 грн., та судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 22.12.16.

Суддя М.О.Ніколенко