Рішення № 63608819, 08.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.2016 Справа № 904/9145/16

За позовом публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка, Донецька область

до публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровськ область

про стягнення 567 641, 66 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов № 11/18/47 від 17.05.16 р., заступник начальника юридичного відділу;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 299-4016 від 31.12.14 р., юрисконсульт претензійно-позовного бюро юридичного відділу.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 505 624, 82 грн., що складають суму неустойки за договором № 1044/13Сб/1400542 від 26.12.13 р., 42 832, 18 грн. - річних, 19 184, 67 грн. - інфляції.

Відповідач із заявленими вимогами погоджується частково, в частині розрахунку пені по рахункам: № 90749820 від 08.03.2016, № 90753540 від 08.03.2016, № 90758383 від 09.03.2016, № 90763633 від 09.03.2016, № 90768163 від 09.03.2016, № 90768166 від 12.03.2016, № 90833106 від 07.04.2016, № 90843743 від 08.04.2016, № 90838207 від 10.04.2016, № 90864504 від 23.04.2016, № 90868538 від 25.04.2016, № 90947085 від 12.06.2016, № 90942969 від 13.06.2016 та № 90950508 від 14.06.2016 на суму 213 627,85 грн.

Щодо інших рахунків, ПАТ НЗФ надає суду свій контррозрахунок пені, за яким пеня складає 205 817,53 грн., а загальна сума пені, яка може бути стягнута з відповідача на його думку складає 419 445,38 грн.

Проти задоволення вимог в частині стягнення інфляції та річних заперечує у повному обсязі та надає контррозрахунок спірних сум.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2013 між публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод", (Постачальник) та публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (Покупець) укладено договір № 1044/13Сб/1400542, згідно п. 1.1 якого Постачальник (позивач у даній справі) зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (відповідача) продукцію коксохімічного виробництва (далі - товар) у відповідності із сортаменом, якістю, строками, в об'ємі, за цінами та на умовах, передбачених в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є невід'ємною його частиною, а Покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити відповідно до умов даного договору.

Згідно п. 2.1. договору (з врахуванням додаткової угоди № 2 від 01.01.2015), постачальник зобов'язується:

-поставити покупцеві товар, на умовах та у спосіб, зазначеними в специфікації (додатку) до договору. Умови постачання визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2010" у діючій редакції (надалі - Правила "Інкотермс 2010");

-повідомляти покупця про виконаних поставках товару протягом 1 робочого дня, а також протягом 5 днів з моменту поставки надати покупцеві наступні документи:

*Сертифікати якості;

*Рахунки-фактури на відвантажений товар (оригінал);

*Податкові накладні в електронній формі (через систему електронного документообігу MEDok, OPZ та інші) з дотриманням умов відносно реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

*Акти приймання-передачі товару (оригінал);

*Копії залізничних накладних, завірені печаткою вантажовідправника, та/або інші товаротранспортні документи.

Оригінали і копії вищевказаних документів передаються покупцю поштою (або службою кур'єрської доставки) або представнику покупця під підпис.

Ціна товару за одиницю та по позиціях вказується в додатку (специфікаціях) до діючого договору (п.3.1 договору).

Загальна сума договору складає суму в національній валюті України, визначену як суму поставленого товару за всима Додатками (Специфікаціями) до даного договору (п.3.2. договору).

Виконуючи умови договору, позивач у березні, квітні, червні 2016 року здійснив поставку товару, про що свідчать акти приймання-передачі товару та виставлені для оплати рахунки, копії яких залучено до матеріалів справи (арк.спр. 27-49).

Згідно п.3.3. договору, в редакції додаткової угоди № 5 від 31.12.15р., оплата кожної партії товару, що поставляється за даним договором, здійснюється Покупцем на протязі 30-ти банківських днів від дати відвантаження товару. Ціна в гривні, розрахована відносно еквівалента ціни, вказаного у відповідному додатку до договору. по офіційному курсу НБУ UAN/USD, встановленому на 00:00 годин на дату оплати товару. Покупець зобов"язаний оплатити коректировку на протязі 30-ти банківських днів з моменту виставлення коректировочного рахунку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов"язання по оплаті поставленого товару виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки з порушенням строків передбачених договором, у зв"язку з чим позивач і звернувся до суду з позовом про стягнення суми пені, інфляції та річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі зазначеної вище норми, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за кожним рахунком окремо за загальний період з 20.04.16р по 09.08.2016, що складають загальну суму 42 832,18 грн. та інфляційні втрати за період травень - червень 2016 року на загальну суму 19 184,67 грн.

Згідно наданого уточненого розрахунку, з врахуванням контррозрахунку відповідача, загальна сума річних за загальний період з 20.04.16р. по 09.08.2016р складає 39 161,31 грн.

Перевіривши здійснені сторонами розрахунки уточненої суми 3% річних, суд вважає їх вірними, обгрунтованими та такими, що підлягають до стягнення.

Проте, розрахунок інфляції грошових коштів, здійснений позивачем завищено з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.3.2 постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р., розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При викладених обставинах, до стягнення підлягає інфляція грошових коштів (розрахунок якої здійснений по кожному рахунку окремо), за загальний період з травня по червень 2016 року в сумі 5452,45 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення встановленого строку оплати поставленої продукції, сторонами в договорі передбачена відповідальність у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочки (п.8.2. договору).

Розрахунок пені позивачем також завищено, у зв"язку з невірно визначеним початком періоду прострочення.

Після перерахунку до стягнення підлягає пеня в сумі 419 445,38 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 80%, в обгрунтування якого, останній посилається на те, що штрафні санкції є надмірно високими у порівнянні із можливими збитками позивача.

Крім того, складна ситуація, яка склалася в промисловій сфері, зокрема у металургії та наявність інфляційних процесів, негативно впливають на господарську діяльність відповідача, в результаті чого на підприємстві останнього було оголошено простій, у зв"язку із зниженням обсягу виробництва та затримкою постачання коксо-вугільної продукції в підтвердження чого відповідачем надані фінансові результати за січень-вересень 2016 року, що на думку останнього свідчать про винятковість підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру пені.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З огляду на наведені відповідачем доводи, в підтвердження винятковості випадку та об'єктивності причин та врахувавши те, що сторони здійснюють свою діяльність в одному економічному просторі і негативні явища в економіці мають вплив на обидві сторони, судом задовольняється клопотання частково, шляхом зменшення розміру пені на 20%.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

При виготовленні процесуальних документів у даній справі, господарським судом допущено помилку в найменуванні позивача, а саме, було зазначено публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод", в той час як необхідно було зазначити приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод", в зв"язку з чим допущена помилка підлягає виправленню.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85, 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Виправити допущену помилку.

Вірним найменуванням позивача вважати приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод".

Стягнути з публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул.Електрометалургів,310, п/р 26008057009082 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) на користь приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний,1, п/р 26009962485372 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, код ЄДРПОУ 00191075) 5452 (п"ять тисяч чотириста п"ятдесят дві гривні) 45 коп. інфляції, 39 161 (тридцять дев"ять тисяч сто шістдесят одна гривня) 31 коп. річних, 335 556 (триста тридцять п"ять тисяч п"ятсот п"ятдесят шість гривень) 30 коп. пені, 6960 (шість тисяч дев"ятсот шістдесят гривень) 88 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 16.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_3