Рішення № 63608656, 19.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2016 Справа № 904/9936/16

За позовом Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради, м. Кам'янське, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення неустойки у сумі 17 915,74 грн. за договором оренди нерухомого майна

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 представник - дов. № 04-01/3679 від 13.12.2016р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради звернувся з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку в розмірі 17 915,74 грн. за період з 23.02.2016 р. по 21.07.2016р.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судові засідання представник відповідача не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, відзиву на позов та інші витребувані судом документи не надав, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Від відповідача конверт з ухвалою повернувся на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

При цьому, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Слід зазначити, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Так, господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду були надіслані на адресу відповідача та неотримані відповідачем внаслідок його недобросовісної поведінки, що полягає у незабезпеченні вчасного отримання поштової кореспонденції за своєю адресою реєстрації.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Крім цього, відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, представник позивача наполягав на тому, що причини для відкладення розгляду справи відсутні, оскільки матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Також, представником позивача у судовому засіданні повідомлено, що з моменту порушення провадження у даній справі відповідач жодних проплат не здійснював, а неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Крім того, представником позивача у судовому засіданні повідомлено, що з моменту порушення провадження у даній справі відповідач жодних проплат не здійснював.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

21.11.2016р. у судовому засіданні розгляд справи відкладався до 19.12.2016р.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи не заявлялись.

В судовому засіданні 19.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2014р. між Департаментом комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради (далі позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпродзержинська (далі Договір).

Пунктом 1.1. якого Орендодавець передає, а ОСОБА_3 бере в строкове платне користування комунальне нерухоме майно (далі Майно) нежитлове вбудоване приміщення площею 49,4 м2, розміщене за адресою: пр. Дружби Народів, 53 А , що перебуває на балансі Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради (далі Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку і становить 76 940,00 грн.

Відповідно до п.3.2. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням міської ради і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2014р. 1 210,16 грн. з урахуванням індексу інфляції за 10 місяць 2014р. індекс 1,024.

ОСОБА_3 плата за перший місяць оренди листопад 2014р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2014р.

Пунктом 3.7. Договору обумовлено, що орендна плата, яка перераховується пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.10.1.Договору даний Договір укладено строком на один рік та діє з 19.11.14р. до 18.11.15р. включно.

Згідно з п.10.4. Договору ОСОБА_3, який належним чином виконував обовязки за Договором оренди має право на продовження терміну його дії. За місяць до закінчення терміну Договору оренди ОСОБА_3 для одержання дозволу на пролонгацію Договору оренди нерухомого майна надає Орендодавцю наступні документи:

- заяву на пролонгацію договору;

-копію договору страхування орендованого приміщення на ризик випадкової загибелі або пошкодження обєкту оренди;

- копії дозволів на проведення робіт відповідних служб;

-інші документи, передбачені законодавством.

У Договорі на новий термін можуть бути передбачені зміни на підставі рішення органів місцевого самоврядування, інших нормативних актів відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 10.6. Договору визначено, що чинність даного Договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

-приватизації орендованого майна ОСОБА_3;

-загибелі орендованого Майна;

-достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду;

-ліквідації ОСОБА_3 юридичної особи;

-у разі смерті ОСОБА_3 (якщо ОСОБА_3 є фізична особа);

-відмови Орендодавця від Договору у разі несплати орендної плати протягом трьох місяців.

У відповідності до п. 10.11. Договору, якщо орендар не виконує обовязку щодо повернення майна , орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування майном за ча прострочення.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач був змушений звернутися до суду з позовом про стягнення 19 016,93 грн. за договором оренди та виселення з вбудованого нежитлового приміщення загальної площею 49,4 м2, розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Дружби Народів, 53 А.

Рішенням господарського суду від 11.05.2016р. по справі № 904/1658/16 позовні вимог задоволено та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпродзержинської міської ради 7 124,03 грн. боргу з орендної плати, 185,23 грн. пені, 203,03 грн. збитків від інфляції, 11 504,64 грн. неустойки за період з 19.11.2015р. по 22.02.02.2016р., 2 786,00 грн. судового збору та виселено Відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з вбудованого нежитлового приміщення загальної площею 49,4 м2, розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Дружби Народів, 53 А.

Дане рішення суду було направлене на виконання до Дніпровського відділу ВДВС м. Дніпродзержинська. На підставі постанови Дніпровського відділу ВДВС м. Дніпродзержинська від 21.07.2016р. про закінчення виконавчого провадження департаментом було видано наказ від 21.09.2016р. № 02/271 «Про припинення нарахування неустойки по договору оренди з ФОП ОСОБА_1 з 22.07.2016р.

В звязку з чим утворилась заборгованість з неустойки в розмірі 17 915,74 грн. за період з 23.02.2016р. по 21.07.2016р., що і стало причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про орендну державного і комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ст. 785 ЦК України).

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензії від 15.07.2016р. № 52-08/2273 (а.с. 16) та від 21.10.2016р. № 02-13/3224 (а.с. 20) з вимогою сплати суму неустойки. Однак, відповідач відповіді на претензії не надав, суму неустойки не оплатив.

Згідно зі ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з врахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню з стягненням з Відповідача на користь Позивача суми неустойки у розмірі 17 915,74 грн. за період з 23.02.2016р. по 21.07.2016р.

За результатами розгляду справи судові витрати у справі покладаються на Відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51940, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, бульвар Будівельників, б. 5, кв. 36, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради (51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, майдан ОСОБА_4, буд. 2, код ЄДРПОУ 20268696) неустойку в розмірі 17 915,74 грн. (сімнадцять тисяч девятсот п'ятнадцять грн. 74 коп.) та витрату по сплаті судового збору - 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 21.12.2016р.

Суддя ОСОБА_5