Ухвала суду № 63606279, 20.12.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/14062/16-кГоловуючий у 1-й інстанції Грицай К.М. Провадження № 11-сс/789/194/16 Доповідач - Максимович Ю.А.Категорія - ухвала слідчого судді

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Максимовича Ю.А.

Суддів - Тиха І. М., Подковський О. А.,

при секретарі Романській К.М.

з участю прокурора Демків І.В.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 10 грудня 2016 року задоволено клопотання слідчого Сольник В.С., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури щодо:

ОСОБА_2, 19 листопада 1979 року, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, не працюючого, що проживає та зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, не депутата, раніше судимого:

-25.05.2001р. Тернопільським міським судом за ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців з конфіскацією 1/3 всього майна. На підставі ст.46-1 КК України виконання вироку відстрочено на 2 роки з штрафом 680 грн.

- 01.08.2001 р. Тернопільським міським судом за ч.1 ст.81, ч.1 ст.194, ч.2 ст.140, ч.2 ст.89 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

- 19.07.2007 р. Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

- 14.11.2011 р. Тернопільським міськрайонним за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

- 29.11.2016 до Тернопільського міськрайонного суду направлено обвинувальний акт за ч.2 ст.185 КК України,

що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 00 год. 00 хв. 07 лютого 2017 року та визначено розмір застави в сумі 64000 грн.

Як слідує з клопотання та доданих матеріалів кримінального провадження, 09 грудня 2016 року близько 14:00 год., раніше судимий за корисливі злочини ОСОБА_2, перебуваючи на території ринку "Нива", що на вул. Живова, 9 у м. Тернополі намагався відкрито заволодіти належним ОСОБА_3 гаманцем із грошовими коштами та вчинивши всі необхідні, для вчинення кримінального правопорушення дії, був затриманий працівниками поліції.

09 грудня 2016 року відомості за даним фактом слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України, тобто закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

09 грудня 2016 року за підозрою у вказаному злочині о 16:10 год. в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_2

10 грудня 2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2016 року відносно ОСОБА_2 скасувати та обрати іншій, менш суворий запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою.

На підтвердження своїх доводів апелянт зазначає, що у клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді, окрім загальних і абстрактних фраз, якими обгрунтовуються заявлені ризики, не наводиться конкретних обставин, які б підтверджували ці ризики.

Зазначає, що матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш мякий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Вважає недопустимим той факт, що суд аргументував своє рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувальним актом, який переданий 29 листопада 2016 року до Тернопільського міськрайонного суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він не може бути доказом того, що підозрюваний ОСОБА_2 перебуваючи на волі може надалі вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Також апелянт вказує про те, що підозрюваний ОСОБА_2 в даний час проживає за постійним місцем проживання, а саме м. Тернопіль, вул. Медова 3/93 та не має на меті ухилятися від органів досудового розслідування, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є занадто суровим.

Підозрюваний ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на незаконність ухвали слідчого судді про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не були взяті до уваги його показання щодо непричетності до вчинення кримінального правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали подані апеляційні скарги і просять ухвалу слідчого судді скасувати та обрати запобіжний захід більш мякий, не повязаний із триманням під вартою, думку прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому просить її залишити без змін, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Обираючи щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вірно врахував існування ризиків, передбачених ст.177 та виходив з того, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст.186 КК України.

Даний висновок підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3; протоколом допиту свідка ОСОБА_4; протоколом допиту свідка ОСОБА_5; протоколом допиту свідка ОСОБА_6; протоколом огляду місця події.

Доводи захисника підозрюваного, викладені в апеляційній скарзі, про відсутність наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, на думку колегії суддів, є непереконливими.

Окрім того, за злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2 передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів.

Наведене свідчить про підвищену суспільну небезпеку діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, а тому слідчий суддя дійшов вірного висновку, що в разі обрання більш мякого запобіжного заходу ОСОБА_2 може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, ухилятиметься від слідства та суду, чинитиме тиск на свідків.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 проживає за постійним місцем проживання та не має на меті ухилятися від органів досудового розслідування не можуть слугувати підставами для звільнення його з-під варти та обрання іншого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою вірно враховано особу ОСОБА_2, його вік, міцність його соціальних звязків - неодружений, не працює, тяжкість кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним.

Також з урахуванням вимог ст.ст.182, 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, вірно визначив розмір застави. Даний розмір застави є достатньою мірою гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не є завідомо непомірним для нього.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що ухвала слідчого судді про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в сумі 64000 гривень відповідає вимогам ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Обрання іншого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_2, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді немає.

Керуючись ст.ст.176 - 178, 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х ВА Л И Л А:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2016 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7