Ухвала суду № 63605198, 07.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7140/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Панасенкова В.О.,

при секретарі Томашевській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності,

встановила:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та згідно останнього уточнення до позову від 20.11.2015 р. просить поділити майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, шляхом визнання за нею права власності на 2/3 частини трьохкімнатної квартири загальною площею 83,2кв.м, житловою площею 50,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 11406928; стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати у розмірі 1182,87 гривень.

При цьому посилається на те, що 08.11.2003 року вона вступила в зареєстрований шлюб з ОСОБА_2 В шлюбі в них народилася дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За період шлюбу на спільні гроші ними придбано майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме: квартира АДРЕСА_2. Квартира є трьохкімнатною, загальною площею 83,2 кв.м, житловою площею 50,2 кв.м. В квартирі мешкає вона з дитиною, відповідач зареєстрований за адресою батьків Одеська область, Овідіопольський район, с. Грибівка, вул. Б.Пацарова, 75.

Крім квартири у кожного з них знаходиться у користуванні автомашина: а саме в користуванні відповідача - автомашина «ACURA MDX», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та в її користуванні - автомашина «LANCIA YPSILON ORO», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. У звязку з тим, що ними визначений порядок користування даними транспортними засобами, питання поділу даних автомашин на розгляд суду не ставить.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2015 року шлюб між ними розірваний. З 2014 року відповідач аліменти на дитину не сплачує в звязку з чим вона зверталася з позовом до суду про стягнення аліментів.

При визначенні частки у спільному майні та її збільшенні на її користь, просить суд врахувати наступне: після розірвання шлюбу неповнолітня дитина залишилася проживати з нею та знаходиться вже довгий час лише на її утриманні; відповідач аліменти на дитину не сплачує з грудня 2014 року; у власності відповідача залишається автомашина НОМЕР_3, вартість якої в кілька разів більше ніж вартість автомашини, що залишається в її користуванні. Тому просить збільшити її частку у квартирі з 1/2 частини до 2/3 частини.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. В останнє судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи судом поломлений належним чином.

Рішенням суду позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності задоволено частково.

Поділено спільне майно подружжя визнавши за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 за ОСОБА_2 визнати право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1182,87 (одна тисяча сто вісімдесят дві грн. 87 коп.) гривень.

В іншій частині позову відмовлено.

На вказане рішення суду ОСОБА_2 в особі свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та застосував необхідні норми матеріального права.

Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

З 08.11.2003р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2015р.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 23.05.2016 р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 17 грудня 2014 року і до досягнення сином повноліття 18 лютого 2022 року.

Згідно договору купівлі-продажу від 19.07.2005р., що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 2126 ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_3, яка в цілому складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 83,2 кв.м. в тому числі житловою площею 50,2 кв.м.

Своє право власності на вказану квартиру ОСОБА_2 зареєстрував в КП „ОМБТІ та РОН 26.07.2005р.

Також сторонами за час перебування у шлюбі були придбані автомобіль «ACURA MDX», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 та автомобіль «LANCIA YPSILON ORO», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3

Таким чином, судом правильно було встановлено, що в період знаходження у шлюбі сторонами було придбано наступне майно, а саме квартира АДРЕСА_3, автомобіль «ACURA MDX», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль «LANCIA YPSILON ORO», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, тому його слід визнати спільним майном подружжя.

Разом з тим, вимоги щодо поділу вищевказаних автомобілів позивачка не заявляє, посилаючись на те, що між ними визначений порядок користування вказаними транспортними засобами.

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно зі ст. 70 Сімейного Кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частиною 3 ст.70 СК України передбачено, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Обставини, на які посилається позивачка, обґрунтовано не були враховані судом для відступленя від рівності часток сторін у спільному майні подружжя.

При поділі майна, суд керуючись вимогами ст.ст. 60, 70 СК України вірно вважав, що спільне майно подружжя - квартира АДРЕСА_3 підлягає розділу шляхом виділу у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1/2 частині вказаної квартири.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з діючими нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 обґрунтовано була залишена без розгляду, а тому посилання апелянта на те, що суд не розглянув його зустрічний позов, вийшов за межі позовних вимог первісного позивача, а тому справа повинна бути направлена на новий розгляд до суду першої інстанції не основані на діючому законодавстві, спростовуються матеріалами справи, є необґрунтованими.

Таким чином, твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують зазначені вище висновки суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий ОСОБА_6

Судді ОСОБА_7

М.М. Драгомерецький