Ухвала суду № 63605186, 19.12.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/10662/16-а

Провадження №2-а/592/402/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання неправомірною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №37969593 від 03.12.2014 р., -

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду та свої вимоги мотивує тим, що він вимушений в черговий раз звернутись до суду з скаргою на неправомірність рішення відповідача про закриття виконавчого провадження ВП №37969593 з виконання виконавчого листа №2-а-2207/09 від 07.05.2013 р. Провадження по виконанню рішення Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 р., справа №К/9991/96037/11 було закрите, яке по цей час відповідачем не виконане. Пенсія була перерахована тільки з 13.03.2013 р. незрозуміло з яких підстав. Доказом цього факту, є нові обставини, а саме висновок економічної експертизи №115, який він отримав тільки 31.10.2016 р. в межах кримінального провадження №1204200440005530 від 10.10.2014 р., яке вже двічі закривалось та поновлювалось. Отже, у звязку з новими обставинами, строк звернення до суду потрібно вважати саме з 31.10.2016 р., оскільки до цього часу дії примусової служби та ГУ ПФУ вважались як правомірні, а експертиза показала протилежне. Такими діями (ігноруванням пенсійного законодавства та рішень судів) відповідач обмежує його конституційні права і свободи, принижує його особисту гідність. У звязку з цим, позивач просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 03.12.2014 р. за номером ВП №37969593.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги з наведених підстав підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 просив залишити позов без розгляду, оскільки позивачем пропущено встановлений законодавством строк для подачі позову. Крім того, зазначив, що державним виконавцем проведено дії згідно ЗУ «Про виконавче провадження», «Інструкції про проведення виконавчих дій», а також чинного законодавства, що регулюють дані питання.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.12.2014 р. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Сумській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.3).

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом 18.11.2016 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 99 КАС України, - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Даною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Правовідносини в даній справі повинні розглядатися, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій чи бездіяльності органу владних повноважень, на звернення для оскарження яких Кодексом адміністративного судочинства передбачено 6 місяців.

Відповідно до встановленої практики Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановлюється ухвала.

Ч.2 ст.100 КАС України передбачає, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України,- розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За приписами ч. 4 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які б об'єктивно та істотно перешкоджали його зверненню до суду та не залежали від його волевиявлення.

Доказів наявності об'єктивних причин, що перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права ОСОБА_2 суду не надав і матеріали справи не містять таких доказів.

Так, в позові ОСОБА_2 зазначає, про поновлення строку звернення до суду, оскільки отримав висновок економічної експертизи №115 тільки 31.10.2016 р. Суд вважає, що дана обставина не є підставою для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження винесена 03.12.2014 р., позивач знав про те, що закінчено виконавче провадження, тобто позивач з 2014 р. мав можливість звернутися до суду з вказаним позовом.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить захистити його права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №37969593 від 03.12.2014 р. згідно приписів ст. 100 КАС України - слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 99, 100, п. 9 ч. 1 ст. 155, ст.ст. 158-160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання неправомірною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №37969593 від 03.12.2014 р. залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Суддя В.Б. Князєв