Ухвала суду № 63603373, 22.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

489/6871/15-к 22.12.2016

Провадження № 11-кп/784/1027/16Категорія: ст. 185 ч.2, ст. 307 ч.2 КК України

Головуючий 1 інстанції суддя Захарченко Д.В.

Доповідач апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.

У Х В А Л А

Про залишення апеляційної скарги без руху

22 грудня 2016 року м. Миколаїв

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Гребенюк В.І., розглянувши матеріали кримінального провадження № 12015150040003457 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, прокурора Ленінського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2016 року, яким

ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України - на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 185 КК України - на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_2 призначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 вересня 2015 року, і ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України за даним вироком, у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2015 року та остаточно визначено покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Постановлено:

строк покарання обчислювати з 25 серпня 2015 року, в який на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього увязнення засудженого, у вказаному кримінальному провадженні, з 07 грудня 2015 року по 11 листопада 2016 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі;

речові докази: опій ацетильований, масою 3,26 г., - знищити;

стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 384 грн. на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р № 31118115700005 в ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300).

На зазначений вирок суду прокурор Ленінського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 у встановленому законом порядку подала апеляційну скаргу, яка підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України вапеляційній скарзі, окрім іншого, зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Як вбачається з поданої апеляційної скарги, прокурор, не оспорюючи кваліфікації дій та доведеності вини обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, а також призначеного судом покарання за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 185 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, вважає, що вказаний вирок суду стосовно ОСОБА_2 підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна з уточненням, що всього майна, що належить йому на праві власності, покарання за ч. 4 ст. 70 КК України та ст. 71 КК України.

Проте, прокурор у резолютивній частині своєї апеляційної скарги просить:

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2016 року стосовно ОСОБА_2 скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 вересня 2015 року остаточного призначити покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

Строк покарання обчислювати з 25 серпня 2015 року, в який на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього увязнення засудженого, у вказаному кримінальному провадженні, з 07 грудня 2015 року по 11 листопада 2016 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази: опій ацетильований, масою 3,26 г., - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 384 грн. на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р № 31118115700005 в ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300).

Тобто:

по-перше, прокурор просить скасувати вирок суду повністю;

по-друге, призначити ОСОБА_2 основне покарання за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 185 КК України того ж виду і у тому ж розмірі, як воно призначено судом;

по-третє, питання щодо строку обчислення покарання та застосування ч. 5 ст. 72 КК України вирішити так, як і вирішив суд першої інстанції;

по-четверте, вирішити питання щодо речових доказів також, як вирішив суд першої інстанції;

по-пяте, вирішити питання щодо процесуальних витрат в тому розмірі, як і вирішив суд першої інстанції.

Мотивування зазначеним вимогам прокурор в своїй апеляційній скарзі не навів взагалі.

Що стосується вимог апеляційної скарги прокурора щодо призначення покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, то прокурор, не відміну від суду першої інстанції, не конкретизує, за сукупністю ж яких саме злочинів він просить призначити таке покарання, а натомість прокурор просить призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, але за певними вироками.

Тобто, прокурор не визначився, про призначення якого саме покарання йдеться про покарання за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків.

Таким чином, прокурор в своїй апеляційній скарзі такі допустила неточності та суперечності, які унеможливлюють відкриття провадження та подальший апеляційний розгляд як такий.

До того ж, прокурор в апеляційній скарзі послався на ст. ст. 36, 392, 393, 395, 396, 407, 409, 413 КПК України взагалі, не конкретизуючи, якими саме нормами цих статей він керувався при подачі апеляційної скарги, а також не зазначив правової підстави для ухвалення апеляційним судом нового вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, що також свідчить про суперечливість позиції прокурора, викладеної в апеляційній скарзі.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 396 КПК України до апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження сторонами кримінального провадження та іншими учасниками судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга, є 3 особи, а тому прокурор була повинна надати 3 копії апеляційної скарги.

Проте, прокурором подано лише 2 копії апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 399 КПК України суддя - доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати пятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

З огляду на наведену невідповідність апеляційної скарги прокурора вимогам п. 4 ч. 2, ч. 6 ст. 396 КПК України, вона підлягає залишенню без руху з наданням прокурору строку для усунення зазначених недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали; та розясненням, що у разі, якщо недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк не будуть усунуті, апеляційна скарга буде повернута прокурору відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Керуючись ч. 1 ст. 399 КПК України, суддя

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Ленінського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2016 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 185 КК України, залишити без руху.

Надати прокурору Паніч Т.В. строк десять днів для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії даної ухвали.

Розяснити, що у разі, якщо недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк не будуть усунуті, апеляційна скарга буде повернута прокурору відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_4