н\п 6/490/509/2016 Справа № 490/7478/16-ц
Центральний районний суд м. Миколаєва
_____________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2015 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
Головуючого - судді Гуденко О.А.,
при секретарі Гудковій Є.С.,
за участю державного виконавця,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві подання відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, -
В С Т А Н О В И В:
Державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1
Державний виконавець у судовому засіданні вимоги подання підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Вислухавши пояснення державного виконавця, оглянувши матеріали виконавчого провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченомуст.11 Закону України «Про виконавче провадження»таст.377-1 ЦПК України.
П. 18 ч. 3ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно дост. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Так, положеннями п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, ухилення від виконання зобовязань, покладених на громадянина судовим рішенням, - до виконання зобовязань.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень УДВС знаходиться зведене виконавче провадження №45473883, боржником яких є ОСОБА_1 по примусовому виконанню судових рішень та рішень інших органів.
Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухомого майно від 16.10.2014 року, боржник має у власності нерухоме майно.
Звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, розділу ХІ «Обмежень у праві виїзду за межі України та заборона вїзду в Україну», при зверненні до суду з поданням про тимчасове обмеження виїзду боржника, до виконання зобов'язань за рішенням подання, повинно містити: а) найменування суду, до якого направляється подання; б) реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; в) реквізити виконавчого провадження; г) прізвище, ім'я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); ґ) підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.
Державним виконавцем при звернені з поданням цих вимог не було дотримано. В обґрунтування подання суду не надано жодних доказів того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, має наміри чи вчиняє будь-які дії щодо виїзду за кордон. Також до подання не надано жодних документів, які містять відомості щодо повноти вжиття державних виконавцем заходів примусового виконання рішення. Крім того, у поданні необґрунтовано необхідність застосування такого виду обмеження виходячи з вимог співмірності зобов'язань та заходів обмеження прав і свобод громадянина.
Приймаючи до уваги відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобовязань, суд дійшов до висновку, що законних підстав для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України не вбачається.
Керуючись ст.ст.377-1,293 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
У задоволенні подання відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5-ти днів з дня отримання її копії.
Суддя О.А.Гуденко
Судове рішення № 63602962, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 30.11.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/7478/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: