Ухвала суду № 63602656, 22.12.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4829/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2016 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Ротар М.М., при секретарі Козаченко О.І.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10 про реальний виділ частки з житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7, Вознесенської міської ради Миколаївської області про реальний виділ частки нерухомого майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2013 року позивач ОСОБА_1, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_8, треті особи ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10 в якому просили виділити їм в натурі приміщення в житловому будинку, що знаходиться в м. Вознесенську Миколаївської області, вул.. Пошукайло 35, в яких 4/25 частки належить ОСОБА_7, а 21/25 частки належить ОСОБА_1 Крім цього просили встановити порядок користування земельною ділянкою площею 5460 кв.м. на якій знаходиться житловий будинок.

12 грудня 2013 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1., ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_7, Вознесенської міської ради Миколаївської області про реальний виділ частки нерухомого майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою. Ухвалою суду від 12 грудня 2013 року зустрічний позов був прийнятий та вимоги були об'єднанні в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 21 серпня 2015 року по справі була призначена будівельно-технічна експертиза. Проведення експертизи було доручено експерту Регіональної торгово-промислої палати Миколаївської області.

13 травня 2016 року на адресу суду надійшов висновок № 125-109 судової будівельно - земельної - технічної експертизи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заявили клопотання про призначення по справі повторної земельно-технічної експертизи, вважаючи, що висновок експерта № 125-109 в частині проведення земельно- технічної експертизи є необгрунтовним та таким, що суперечить іншим матеріалам справи. Проведення експертизи просили доручити експерту ОСОБА_12.

Своє клопотання позивач та представник обґрунтовують тим, що експертом при написанні висновку в частині проведення земельно-технічної експертизи не було враховано рішення виконкому Вознесенської міської ради № 219 від 17.09.1991 року про закріплення в пожиттєве спадкове володіння земельної ділянки під спірним будинком площею 5460 кв.м.. Крім цього експерт не пояснила чому з технічної точки зору не можливо провести земельно-технічну експертизу. Посилаючись на викладене позивач та її представник ввважали, що висновок експерта викликає сумнів в його правильності.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, заперечував проти задоволення клопотання, вважав що висновок експерта є обгрунтованим.

Представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6 вирішення клопотання залишила на розсуд суду.

Заслухавши думку сторін у справі щодо призначення даної експертизи суд вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Суд вважає, що експерт в своєму висновку дала відповіді на всі питання, які були поставлені в ухвалі суду. Що стосується варіантов порядку користування земельною ділянкою, то експертом дана обгрунтована відповідь, чому такий порядок встановити не можливо. Крім того експерт був допитаний в судовому засіданні, де вона надала аналогічні пояснення та пояснила, що технічно відсутня можливість визначити порядок користування земельною ділянкою, оскільки змінена його конфігурація порівняно з договором 1966 року. Крім того при проведенні експертизи експерт керувався технічною документацією на житловий будинок, яка містить всі наявні матеріали стосовно будинку та земельної ділянки.

Фактично в клопотанні про проведення повторної експертизи ставляться ті ж питання, що були предметом дослідження експерта в первинній експертизі.

Висновок експерта містить категоричний висновок про те, що визначення порядку користування земельною ділянкою співвласниками будинку, можливий тільки після надання зазначеної земельної ділянки з визначеною конфігурацією, яка на сьогоднішні день відрізняється від тієї, що була встановлена договором від 15.11.1966 року та рішенням виконавчого комітету № 219 від 17.09.1991 року у власність або користування співвласників будинку, відповідно до положень Земельного Кодексу України.

В ході судового розгляду позивач та її представник додаткових доказів, які могли б вплинути на висновок експерта не надали.

Таким чином не має достатніх підстав вважати, що первинна земельно-технічна експертиза суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в її правильності.

Керуючись ст.ст. 130, 143, 144, п.5 ч.1 ст.202, п.3 ч.1 ст.203, ст..ст.209-210 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення повторної земельно-технічної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Ротар