Постанова № 63601356, 22.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 333/5544/16-п Суддя в 1 інстанції Тучков С.С.

№ провадження 33/778/410/16 Суддя в 2 інст. Городовенко В.В.

Категорія ч.2 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Городовенко В.В.,

за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1,

за участю захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1О за апеляційною скаргою останнього на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 23 листопада 2016 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, одружений, не працюючий, пенсіонера, який раніше до адміністративної і кримінальної відповідальності не притягувався, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП -НОМЕР_1,

визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 28 вересня 2016 року, о 00 годині 40 хвилин в м. Запоріжжі, по вул. Чарівна, буд. 161, керував автомобілем «Citroen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме: почервоніння очей, млява мова, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан спяніння за допомогою технічного засобу ALKOTЕST «Drager» та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, провадження у справі закрити. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відносно ОСОБА_1 працівниками поліції на протязі півгодини було складено 2 протоколи за одне і теж саму продовжуване (триваюче) правопорушення, у звязку з чим суд його двічі притягнув до адміністративної відповідальності за одне і те саме правопорушення. Вважає, що суд мав би закрити провадження за відсутності події і складу адміністративного правопорушення або на підставі п.8 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що остання задоволенню не підлягає.

Факт відмови ОСОБА_1 28 вересня 2016 року о 00 год. 40 хв. від проходження огляду на стан алкогольного спяніння у встановленому порядку в присутності двох свідків в апеляційній скарзі не заперечуються.

В апеляційному суді апелянт та його захисник пояснили, що 27 вересня 2016 року о 23 год. 15 хв. ОСОБА_1 був зупинений працівником поліції на вул. Рекордній, 30 в м. Запоріжжя, оскільки керував автомобілем Сітроен в стані алкогольного спяніння. Огляд на стан спяніння проводився за допомогою алкотестеру Драгер. Від додаткового проходження огляду на стан алкогольного спяніння в медичному закладі ОСОБА_3 відмовився в присутності двох свідків. За вищезазначеними обставинами був складений протокол серії АП № 311037. При цьому, склавши протокол про адміністративне правопорушення, працівники поліції його не відсторонили від керування та просто відпустили додому, запропонували були уважним. За цим протоколом він був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2016 року та сплатив призначену судом суму штрафу.

Однак, хвилин за двадцять, тобто 28 вересня 2016 року о 00 год. 30 хв. він знов був зупинений працівником поліції в м. Запоріжжі по вул. Чарівна, оскільки керував автомобілем в стані алкогольного спяніння. У звязку з відмовою від проходження огляду на стан спяніння, відносно ОСОБА_1 був складений протокол серії АП2 № 385108. Апелянт і захисник вважають, що оскаржуваною постановою суд повторно притягнув ОСОБА_1 до відповідальності за одне і те саме правопорушення.

Такі твердження про те, що ОСОБА_1 безпідставно притягнули двічі за одне і те саме правопорушення є необґрунтованими з огляду на наступне.

Частина 1 ст. 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Отже, в даному випадку, відповідальності підлягає особа за вчинення різних, неоднакових дій, що містять склад адміністративного правопорушення, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, що є порушенням п. 2.9 (а) ПДР України, та відмову від проходження огляду, що є порушенням п. 2.5 ПДР України, які становлять самостійні склади правопорушення.

Районним судом також обґрунтовано зроблений висновок, що різниця у часі скоєння (о 22 год. 15 хв. 27.09.2016р. і 00 год. 40 хв. 28.09.2016 р.) та у місці вчинення правопорушень свідчить про нетотожність відповідних складів адміністративних правопорушень.

З наведеного випливає, що всупереч доводів апеляційної скарги дії ОСОБА_1 не є одним триваючим правопорушенням.

Доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що працівники поліції після складання протоколу 27.09.2016 р відпустили його без відсторонення від керування транспортним засобом, районний суд врахував та постановив окрему ухвалу, якою про факт допущеного порушення довів до відома начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області задля належного реагування.

При цьому такі дії співробітників поліції не впливають на правомірність дій ОСОБА_1, який знову керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння та в подальшому відмовився від проходження огляду на стан спяніння.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та наклав на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1О правильність викладених вище висновків суду першої інстанції не спростовують.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 23 листопада 2016 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_4