Вирок № 63598813, 21.12.2016, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5531/16-к

Провадження № 1-кп/242/565/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецкої області

у складі: головуючого судді Пирогової Л.В., секретар судового засідання Дурова Н. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі судових засідань приміщення Селидівського міського суду Донецької області кримінальне провадження № 12016050500001567 у відношенні ОСОБА_1, який народився 10.05.1976 року у м. Вентспілс Латвія, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працює, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, - обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження прокурора Анищенко А. О., обвинуваченого ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 1995 року, яка забороняє на території України обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вчинив повторно незаконні операції з наркотичними засобами на території м. Селидове Донецької області при наступних обставинах.

14.09.2016 року ОСОБА_1, перебуваючи за адресою свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, де також знаходилися його знайомі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які звернулись до нього з проханням надати приміщення вищевказаної квартири для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, на що ОСОБА_1 відповів згодою.

14.09.2016 року близько о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_1 добровільно, не маючи корисливих мотивів, умисно, незаконно повторно надав приміщення своєї квартири за адресою: м. Селидове Донецької області вул. Нагорна 35-10, для незаконного виготовлення наркотичних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які разом з ОСОБА_1 за допомогою медичного препарату «Пенталгін-ФС», шляхом його обробки та за допомогою медичних пристосувань, хімічних елементів, незаконно виготовили особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено «дезоморфін» у невстановленій досудовим розслідуванням кількості.

14.09.2016 року близько о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_1 добровільно, не маючи корисливих мотивів, умисно, незаконно, повторно надав приміщення своєї квартири за адресою: м. Селидове Донецької області вул. Нагорна 35-10, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для незаконного вживання наркотичних засобів, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом внутрішньовенної ін,єкції вжили особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено «дезоморфін».

14.09.2016 року у період часу з 21 години 30 хвилин до 22 години 10 хвилин, під час обшуку квартири що належить ОСОБА_1, а саме: м. Селидове Донецької області вул. Нагорна 35-10, було виявлено та вилучено відповідно до висновку експерта № 1/8.6/2572 від 17.11.2016 року рідину жовтого кольору об,ємом 0,00147 г, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений дезоморфін.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив суду, що 14.09.2016 року близько о 19 годині 00 хвилин він добровільно, не маючи корисливих мотивів, надав приміщення своєї квартири за адресою: м. Селидове Донецької області вул. Нагорна 35-10, для виготовлення наркотичних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які разом з ним за допомогою медичного препарату «Пенталгін-ФС», шляхом його обробки виготовили дезоморфін, який потім разом вжили шляхом внутрішньовенної ін,єкції. Цього ж дня під час обшуку його квартири було виявлено та вилучено залишки наркотичного засобу. Обставини, викладені в обвинувальному акті визнає повністю. У скоєному щиро кається.

На підставі частини третьої ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з,ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз,яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд визнає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мало місце і містить склад кримінального правопорушення в рамках висунутого обвинувачення, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 317 КК України як надання приміщення з метою незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину; особу винного, який не працює, характеризується задовільно за місцем проживання; не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2011 року; обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочинів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 неможливо без ізоляції від суспільства, тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі в межах, установлених санкцією ч. 2 ст. 317 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України.

Суд вважає, що додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене ч. 2 ст. 317 КК України не підлягає призначенню, оскільки згідно ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а судом встановлено, що ОСОБА_1 14.09.2016 р. надав повторно приміщення з метою незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, не маючи корисливих мотивів.

Суд вважає за необхідне до покарання, призначеного судом ОСОБА_1 даним вироком, за правилами ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту ним частину покарання за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 16.05.2016 року.

Суд приходить до висновку, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою слід залишити на час до набрання вироком законної сили, оскільки не зникли ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування та продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

У відповідності з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 слід зарахувати попереднє ув,язнення з розрахунку один день попереднього ув,язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати у зв,язку з проведенням судової експертизи № 1/8.6/2572 від 17.11.2016 року в розмірі 1323 грн. 10 коп.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне вирішити питання щодо речових доказів.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за частиною другою статті 317 КК України та призначити йому покарання за частиною другою статті 317 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки без конфіскації майна.

У відповідності з вимогами статті 71 КК України до покарання призначеного судом ОСОБА_1 даним вироком, частково приєднати покарання, не відбуте ним за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 16.05.2016 року та за сукупністю вироків остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців без конфіскації майна.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 у виді тримання під вартою у Бахмутівській установі виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 29.11.2016 року, зарахувавши йому у відповідності з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув,язнення з 29.11.2016 року по день постановлення вироку, тобто 21.12.2016 року з розрахунку один день попереднього ув,язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової експертизи № 1/8.6/2572 від 17.11.2016 року в розмірі 1323 (одна тисяча триста двадцять три) гривні 10 коп. на рахунок держави № 31118115700004; одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ 37989274; МФО 805012; найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області.

Речові докази по справі один пакунок з написом «висновок експерта 1/8.6/2572 від 17.11.2016 р.», що знаходиться відповідно до квитанції № 291 в камері схову Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП України в Донецькій області, - знищити.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя Л.В. Пирогова