Ухвала суду № 63597202, 20.12.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/16274/16-ц Провадження № 22-ц/772/3209/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 43Доповідач Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Міхасішина І.В., Іващука В.А.

при секретарі Ліннік Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 6 вересня 2016 року у цій справі,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що вона є власником кімнати № 714, із допоміжними приміщеннями, у гуртожитку № 12 по просп. Юності у м. Вінниці. У суміжних кімнатах № 713-713-а проживає ОСОБА_4, а в кімнатах № 715-716 ОСОБА_3 Дані особи разом із позивачем являються співвласниками допоміжних приміщень, у тому числі туалету 46-9 площею 1.2 кв. м. та коридору 46-8 площею 7.1 кв.м.

ОСОБА_3 без згоди інших співвласників розпочала самовільні роботи із перебудови та реконструкції туалету та коридору, у результаті чого, за повідомленням ОСОБА_2, комісією МКП ЖЕК № 6 винесено припис щодо неї з вимогою негайного припинення здійснення перебудови. Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради № 835 від 22.07.2016 року на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. за вчинене правопорушення, а саме за самовільне перепланування, без відповідних дозвільних документів, в секції коридору кімнат № 715 та 716.

Враховуючи викладене, з метою захисту своїх прав, позивач просить усунути перешкоди у користуванні власністю, а саме, коридором 46-8 та туалетом 46-9, належних до зазначеної кімнати № 714, шляхом зобовязання відповідача привести ці приміщення в первинний стан, згідно технічного паспорту, виконаного КП «ВМБТІ» від 29.04.2015 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 6 вересня 2016 року позов задоволено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із ухваленим рішенням ОСОБА_3, посилаючись на недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що позивач згідно свідоцтва серії СТА 702176 від 18 червня 2015 року є власником кімнати № 714 з допоміжними приміщеннями в гуртожитку № 12 по просп. Юності у м. Вінниці (а.с. 5).

Із технічного паспорту на кімнату 714 (з допоміжними приміщеннями) у вказаному гуртожитку вбачається, що квартира (кімната з допоміжними приміщеннями) складається із: кімнати житловою площею 11.4 кв.м, частини кухні площею 1.1 кв.м, частини вбиральні площею 0.3 кв.м, частини душової площею 0,3 кв.м, частини коридору площею 0.3 кв. м., частини комори площею 1 кв.м, частини коридору площею 1.4 кв.м (а.с. 7).

У суміжних кімнатах № 713-713-а проживає ОСОБА_4, а в кімнатах № 715-716 ОСОБА_3 Дані особи разом із позивачем являються співвласниками допоміжних приміщень, у тому числі туалету (46-9) площею 1.2 кв. м. та коридору (46-8) площею 7.1 кв.м. (69-71).

Позивач ОСОБА_2 14 липня 2016 року звернулась із письмовою заявою до начальника МКП «ЖЕК №6», в якій повідомила, що ОСОБА_3, без її згоди на те, самовільно розпочала та проводить перебудову приміщень, що перебувають у їх спільній власності, з метою заволодіти половиною коридору, що в секції, та облаштувати окремий санвузол (а.с. 9). Із такою заявою позивач звернулась і до міського голови Вінниці ОСОБА_5 (а.с. 10).

27 липня 2016 року ОСОБА_2 звернулась із відповідною заявою на дії відповідача до правоохоронних органів та повідомила, що ОСОБА_3 не виконує припис МКП «ЖЕК №6» щодо заборони вчиняти дії з самовільної перебудови приміщень гуртожитку, що є обєктом спільної власності, а провела демонтаж двох умивальників і поставила на їх місця два унітази, має на меті заволодіти половиною секції (а.с. 11).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 15 липня 2016 року юристом МКП «ЖЕК №6» ОСОБА_6 (а.с. 43), ОСОБА_3 порушила правила користування житловими будинками та спорудами, а саме без відповідного дозволу виконано перепланування в секції коридору мешканцями кімнат 715-716. У протоколі ОСОБА_3 надала пояснення про те, що без відповідного дозволу виконано перепланування в секції блоку, про що розписалась.

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради № 835 від 22 липня 2016 року на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн., передбачене ст. 150 КУпАП, оскільки остання, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, самовільно виконала перепланування в секції коридору кімнат № 715, 716, без відповідних дозвільних документів, виданих у встановленому законодавством порядку (а.с. 42).

Встановивши вказані обставини, суд, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, дійшов вірного висновку про задоволення позову, оскільки позов про усунення порушень права, не повязаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, неповязаними із позбавленням володіння, порушується його право власності. Позивач ОСОБА_2 є власником кімнати № 714 та частини допоміжних приміщень у вказаному гуртожитку, що сторонами визнано. Водночас ОСОБА_3, невірно трактуючи свої права як власника, самовільно здійснила перебудову та реконструкцію зазначених допоміжних приміщень без погодження із співвласником ОСОБА_2

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд, ухвалюючи судове рішення, вийшов за межі позовних вимог, оскільки у його резолютивній частині вказав, що технічний паспорт, відповідно до якого відповідача зобовязано привести у первинний стан відповідні приміщення, виконано КП «ВМБТІ» від 29 квітня 2016 року, а не 29 квітня 2015 року. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, такі посилання суду фактично є допущенною у ньому опискою, яку, відповідно до положень ст. 219 УПК України, суд може виправити із власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Посилання апелянта на те, що суд не встановив у чому саме полягає порушення прав позивача також не заслуговують на увагу, оскільки суд навів норми матеріального права, якими регулюються виниклі правовідносини, і зазначив у чому саме полягає порушення прав ОСОБА_2, спричиненого їй самовільним переплануванням відповідачем допоміжних приміщень гуртожитку, які знаходяться у їх спільній власності.

Також апелянт зазначає, що позивачем не було спростовано тієї обставини, що при здійсненні перебудови відповідачем було дотримано розмір часток кожного власника, однак, позивач і не повинен був цього доводити, оскільки у даній справі інший предмет доказування.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення, якщо таке порушення призвело до неправильного вирішення справи, порушення судом процесуального права, на яке посилається апелянт, не дає підстав для висновку про незаконність чи необгрутованість оскаржуваного рішення.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення залишити без змін.

Враховуючи, що апеляційну скаргу відхилено, а оскаржуване рішення залишено без змін, з огляду на положення ст. 88 ЦПК України, понесені апелянтом судові витрати та витрати на правову допомогу йому не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 6 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : І.В. Міхасішин

ОСОБА_7