Постанова № 63595306, 13.10.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/971/16

у справі № 760/11637/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2016 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку збільшення та виплати його пенсії з 01.05.2016 у десятикратному розмірі від прожиткового мінмімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»; зобов'язати відповідача провести перерахунок збільшення та виплати його пенсії до її десятикратного розміру від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого абзацом 5 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», починаючи з 01.05.2016.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 01.01.2007 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років, як інвалід війни 2 групи при виконанні обов'язків військової служби, та як учасник у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

З прийняттям Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік», передбачено зростання прожиткового мінімуму, у тому числі для осіб, які втратили працездатність з 01.05.2016, для цієї категорії громадян він становить 1130 грн. Таким чином, вважає що набув права на порахунок пенсії у розмірі десятикратного розміру від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого абзацом 5 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», починаючи з 01.05.2016.

19.05.2016 він звернувся до відповідача з відповідною вимогою, проте листом від 09.06.2016 №11154/03/К-1119 відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії, мотивуючи свою відмову тим, що Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» винесено зміни у частину п'яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до внесених змін, тимчасово, у період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Вважає, відмову відповідача необґрунтованою та незаконною, та такою що грубо порушує його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення, передбачені Конституцією та законами України.

08.08.2016 до суду надійшли заперечення відповідача, в яких останній вказує, зокрема на те, що при прийнятті рішення діяв в рамках законодавства, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, у задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років, як інвалід війни 2 групи при виконанні обов'язків військової служби, та як учасник у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

19.05.2016 позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив здійснити перерахунок його пенсії у зв'язку із підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.05.2016.

Листом від 09.06.2016 №11154/03/К-1119 відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії, з посиланням на положення ч. 5 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Одночасно відповідач надав розрахунок пенсії позивача від 08.06.2016, відповідно до якого пенсія позивача (з надбавкам) складає 14058, 29 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії - 10978, 77 грн.

Судом вважає доводи позивача про протиправність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії обґрунтованими з огляду на таке.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 1, частини перша статті 8 Основного Закону України).

Згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра соціальної політики України, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2007.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», установити у 2016 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2016 року - 1330 гривень, з 1 травня - 1399 гривень, з 1 грудня - 1544 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2016 року - 1074 гривні, з 1 травня - 1130 гривень, з 1 грудня - 1247 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; 2006 р., № 37, ст. 318; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78; 2012 р., № 12-13, ст. 82; 2015 р., № 22, ст. 145): частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Згідно ч. 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» 24 грудня 2015 року № 911-VIII, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Згідно абзацу другого розділу ІІ Закону України від 08.07.2011 №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи вищевикладене суд констатує, що оскільки пенсія позивачу була призначена з 01.01.2007, то з 01.05.2016 підстави для обмеження максимального розміру пенсії позивача на підставі ч. 5 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» /у редакції Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII /, були відсутні.

Про зазначене йдеться і у листі Мінсоцполітики від 17.06.2016 №3868/039/161-16, в якому зазначено, що листом Мінсоцполітики від 12.05.2016 №6897/0/14-16/039 Пенсійному фонду України повідомлялось про необхідність визначення обмеження максимального розміру пенсії на рівні 10740 грн. виключно до пенсій, які призначені з 01.01.2016, як пердбачено п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №911- VIII.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач при виплаті пенсії позивача повинен був враховувати обмежуватись розміром пенсії, який складає 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто 11300 грн.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд дійшов висновку, що дії та бездіяльність відповідача щодо відмови у виплаті позивачу пенсії у розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, суперечать вимогам частини третьої статті 2 КАС, а тому є протиправними.

Згідно з частиною другою статті 72 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, констатує, що відповідач не довів, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

На підставі пункту 1 частини першої статті 256 КАС постанова суду в частині виплати позивачу пенсії у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтею 19 Конституції України, ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» статтями 2, 94, 99, 104-106, 158-163, 183-2, 244-2, 244-4, 254, 256 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2016 у десятикратному розмірі від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, виходячи з її максимального розміру не більше десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, встановленого абзацом 5 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», починаючи з 01.05.2016 за вирахуванням раніше виплачених сум.

Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Лазаренко