Ухвала суду № 63592466, 20.12.2016, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1917/13-ц

Номер провадження 4-с/559/40/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в особі головуючого судді Ходак С.К.,

при секретарі Федорук О.О.,

за участю представника ДВС ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Дубно справу за скаргоюОСОБА_2, заінтересовані особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 на дії відділу ДВС Дубенського міськрайонного управління юстиції ГТУЮ у Рівненській області,-

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Закономзаходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 Рівненської області від 4 лютого 2015 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №559/1917 виданого 20 січня 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 774326 грн. моральної немайнової шкоди, завданої злочином.

20 травня 2015 року вищевказаним державним виконавцем був складений акт опису й арешту майна, а саме 2/3 квартири АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 16 липня 1997 року квартира №19 в буд.№2 в м.Дубно по вул.Старій Рівненської області належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Згідно технічного паспорту на вказану квартиру від 14 травня 2012 року частка кожного з співвласників є 1/3.

18 травня 2012 року згідно договору дарування ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_4 належну їй 1/3 частку цієї квартири, проведена державна реєстрація права власності.

Згідно довідки отриманої ДВС від КП «Архітектор» частка ОСОБА_2 у квартирі підтверджена у розмірі лише 1/3, решта 2\3 частки квартири належить ОСОБА_4.

Про складення вказаного акту опису та арешту майна йому не було нічого відомо, до моменту ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження та отримання їх копій, а саме 02 листопада 2016 року.

На момент відкриття виконавчого провадження та винесення акту про опис і арешт майна, з 5 листопада 2014 року до 15 жовтня 2015 року знаходився у Кагарлицькій виправній колонії Київської області №115. За вказаною адресою документів чи копій виконавчого провадження не отримував, за місцем реєстрації їх також ніхто не отримував. Про це свідчить відсутність відмітки (підпису особисто чи для передачі) про вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження, яка є у матеріалах.

28 квітня 2016 року державним виконавцем, для проведення оцінки майна боржника, призначено експерта ОСОБА_6, за наслідками якої, складено звіт від 19 серпня 2016 року реєстраційний №160819/1 про оцінку 2/3 квартири АДРЕСА_1, визначено загальну вартість описаного майна 445811 грн.

18 жовтня 2016 року на його адресу та адресу стягувача направлено з приводу цього повідомлення та копія висновку про вартість майна. Не погодившись з результатами оцінки, зважаючи на те, що йому не належить така частка, 27 жовтня 2016 року направив письмове заперечення до ДВС.

Проаналізувавши зміст акту опису та арешту майна від 20 травня 2015 року видно, що при його складені не були присутні ні він, ні його представник, ні інший власник квартири, якому належить частка 2/3, відсутні їх підписи, що свідчить про те, що йому було невідомо про його існування. Документи, які свідчили б про те, що копія акту направлялася не надані.

Значна частина майна, а саме 2/3 частки квартири, стосовно якої був складений державним виконавцем акт опису й арешту належить ОСОБА_4 на праві приватної власності. Однак, при проведенні зазначених процесуальних дій ні право його, як фізичної особи, ні його право, як боржника, взагалі не були забезпечені шляхом їх участі, або участі представників, не були попередженні про час і місце проведення вказаної дії. Такі документи у справі відсутні.

Оспорюваний акт опису та арешту складено без достатньої перевірки належності нерухомого майна, порушує право власності ОСОБА_4,а отже підлягає скасуванню, як такий, що складений з порушенням норм чинного законодавства.

При складанні акту опису й арешту майна не було перевірено і зафіксовано, яка саме частка квартири є у його власності. Хоча всі необхідні документи і довідки є у матеріалах виконавчого провадження, з яких вбачається належність йому - ОСОБА_7, лише 1/3 її частки. Державним виконавцем витребовувалася довідка з КП «Архітектор», яка також про це свідчить.

Особа, яка мала б бути відповідальною за збереження описаного і арештованого майна також не визначалася.

Виконавчі дії, а саме складення акту опису і арешту майна було розпочато і здійснено 20 травня 2015 року, до 02 вересня 2016 року набрання чинності Законом №1404-VIII від 02.06.2016 року.

Про існування вказаного акту опису та арешту майна дізнався при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, отримав його копію лише 02 листопада 2016 року, а тому вважає, що саме з цього часу має починати свій перебіг 10-ти денний строк на його оскарження.

Існують підстави для поновлення строку на оскарження вказаного акту, внаслідок того, що не було відомо про його існування до вказаного моменту, під час вчинення вказаної дії виконавця ні ОСОБА_2, ні його представник, ні інший співвласник присутні не були, його копія нікому не направлялася, з його змістом нікого не ознайомлювали.

В судове засідання скаржник не з»явився, подав суду заяву, згідно якої просить скаргу розглядати у його відсутність, заявлені вимоги підтримав.

Представник Дубенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Рівненській області в судовому засіданні покладається на розсуд суду та пояснила, що про обставини викладені у скарзі їй було не відомо.

Заінтерисована особа ОСОБА_3 в зал судового засідання не з»явився подав суду письмові заперечення, згідно яких просить відмовити в задоволенні скарги за безпідставністю вимог.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_1 від 04 лютого 2015 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №559/1917 виданим 20 січня 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 774326 грн. моральної немайнової шкоди, завданої злочином (а.с. 24, 26).

20 травня 2015 року державним виконавцем був складений акт опису й арешту майна, а саме 2/3 квартири АДРЕСА_1 (а.с.7).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 16 липня 1997 року квартира №19 в буд.№2 в м.Дубно по вул.Старій Рівненської області належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.13).

Згідно технічного паспорту на вказану квартиру від 14 травня 2012 року частка кожного з співвласників є 1/3 (а.с.14-15).

18 травня 2012 року згідно договору дарування ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_4 належну їй 1/3 частку цієї квартири, проведена державна реєстрація права власності (а.с.17).

Згідно довідки КП «Архітектор» від 24.10.2016 №490 частка ОСОБА_2 у квартирі підтверджена у розмірі лише 1/3, решта 2/3 частки квартири належить ОСОБА_4 (а.с.18).

28 квітня 2016 року державним виконавцем, для проведення оцінки майна боржника, призначено експерта ОСОБА_6, за наслідками якої, складено звіт від 19 серпня 2016 року реєстраційний №160819/1 про оцінку 2/3 квартири АДРЕСА_1, визначено загальну вартість описаного майна 445811 грн. (а.с.8-10).

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита Законами України.

Згідност. 5 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій визначеноЗаконом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 рокутаІнструкцією №512/5 з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року.

Відповідно до ч.1ст.55 Закону України «Про виконавче провадження»арешт майна полягає, зокрема, у винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

Зі змісту глави ІV Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затвердженанаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (діяла на момент вчинення виконавчої дії)вбачається, що опис та арешт майна полягає не тільки в документальній перевірці наявності того чи іншого майна, а також в перевірці фактичної його наявності у боржника.

За положеннями п.4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані, зокрема: а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); г) прізвище, імя та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Відповідно до п.4.2.2. вищезазначеної Інструкції акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Згідно з ч.2ст.387 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимоги заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушенні права чи свободи.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей57,58 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.п.5,6,7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, предявляються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оспорюваний акт опису та арешту складено без достатньої перевірки належності нерухомого майна, порушує право власності ОСОБА_4, а отже підлягає скасуванню, як такий, що складений з порушенням норм чинного законодавства.

При складанні акту опису й арешту майна не було перевірено і зафіксовано, яка саме частка квартири є у власності ОСОБА_2

Також суд вважає, що скаржником пропущено строк на оскарження з поважних причин (а.с.22).

Керуючись ст.ст. 383, 386, 387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2, заінтересовані особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 на дії відділу ДВС Дубенського міськрайонного управління юстиції ГТУЮ у Рівненській області задоволити.

Поновити строк на оскарження дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції ГТУЮ в Рівненській області ОСОБА_1 щодо складання акту опису і арешту 2/3 квартири АДРЕСА_2 від 20 травня 2015 року.

Визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції ГТУЮ в Рівненській області ОСОБА_1 щодо складання акту опису і арешту 2/3 квартири АДРЕСА_3

Скасувати акт опису та арешту 2/3 квартири АДРЕСА_2 від 20 травня 2015 року, як такий що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Скасувати зупинення стягнення за виконавчим листом №559/1917 від 20.01.2015, згідно ухвали Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 листопада 2016 року.

Ухвала може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: