Ухвала суду № 63592410, 14.12.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/1995/16-ц Номер провадження 22-ц/786/3235/16Головуючий у 1-й інстанції Левицька Т. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого : Обідіної О.І.

Суддів : Пікуля В.П., Прядкіної О.В.

За участю секретаря : Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 7 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт", третя особа Відділ Держгеокадастру у Глобинському районі про визнання договору оренди землі припиненим та усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом звільнення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 7 листопада 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт", третя особа Відділ Держгеокадастру у Глобинському районі про визнання договору оренди землі припиненим та усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом звільнення земельної ділянки відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, 09.01.2012 року між ОСОБА_3 та Виробничим підрозділом Агрофірма «Степове» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» в особі директора ОСОБА_4 укладено договір оренди землі № 274. Відповідно до умов якого, ОСОБА_3 надав належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 4,44 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Також 09.01.2012 року між ОСОБА_2 та Виробничим підрозділом Агрофірма «Степове» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», в особі директора ОСОБА_4 укладено договір оренди землі № 276. Відповідно до умов якого ОСОБА_2 надав належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 4,44 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Вищезазначені договори оренди землі зареєстровані у відділі Держкомзему у Глобинському районі 23.05.2012 року за № 532060004003069 та № 532060004003068 відповідно в Державному реєстрі земель.

Умовами спірних договорів оренди землі встановлено, що останні укладено на 5 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою), але в будь-якому випадку діють до моменту закінчення збирання врожаю орендарем.

Після смерті орендодавця ОСОБА_3, позивач ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.10.2015 року успадкував земельну ділянку площею 4.44 га., що не припинило дію договору, за умовами якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку не є підставою для його зміни чи припинення.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_5 посилався на те, що відповідач протягом повних 5 сільськогосподарських років використовував земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва, а відтак строк дії договору припинився, тим більше, що після збирання орендарем урожаю у серпні 2016 року, земельні ділянки з вересня 2016 року виорані, що згідно до приписів п.8 свідчить про закінчення строку дії договору. При цьому, орендар проігнорував його письмову пропозицію про розірвання договорів оренди землі та про її повернення власнику.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки термін дії спірних договорів оренди не сплив, позовні вимоги про визнання договорів оренди землі припиненими є передчасними та необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду з огляду на наступне. .

Статтею 1 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Умовами спірних договорів оренди землі, а саме п. 36 визначено, що дія договору оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря; в інших випадках, передбачених законом.

За ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що укладені 09.01.2012 року спірні договору строк своєї дії як на час звернення до суду, так і на час розгляду справи, не припинили, а відтак права та обовязки сторін, визначені умовами договору, є чинними.

При цьому, саме по собі застереження, викладене в п.8 спірних договорів про те, що договір укладено на п'ять років, але в будь-якому випадку останні діють до моменту закінчення збирання врожаю орендарем, само по собі не змінює строк дії договору .

При цьому, звертає на себе увагу те, що як нормами цивільного законодавства, так і умовами договорів не передбачено дострокове припинення строку їх дії в звязку з використанням їх орендарем протягом повних 5 років в тому порядку, який обраховує сам позивач, а також не повязує збіг цього строку фактом збиранням врожаю 2016 року, на чому наголошував ОСОБА_2, у звязку з чим вимоги про припинення договорів оренди землі внаслідок закінчення строку їх дії є передчасними.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, яка не містить нових фактів чи засобів доказування.

Так, не заслуговує на увагу твердження апелянта про те, що суд безпідставно не розяснив, яким чином позивач буде реалізовувати своє право користуватися землею з 27.09.2016 року (землі були виорані та підготовлені під наступні сільськогосподарські роботи) до 09.01.2017 року, коли сплине строк дії договорів.

В даному випадку, апелянт підмінює предмет та підставу позову, з огляду на те, що позов заявлено щодо припинення договірних правовідносин, а не про відшкодування шкоди завданої неправомірними діями орендаря.

При цьому, апелянтом знову наводиться власний розрахунок строку дії спірних договорів 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки, який є не вірним, оскільки не ґрунтується на законі (в даному випадку 2012-2013 роки буде становити один сільськогосподарський рік, 2013-2014 другий рік, 2014-2015 третій рік, 2015-2016 четвертий рік, 2016-2017 пятий рік).

Також не можна погодитись з твердженням апелянта про те, що строк дії договору закінчився з моменту збирання врожаю, тобто у вересні 2016 року, позаяк дане твердження ґрунтується на власному тлумаченню позивача та його представника умов договору, зокрема в частині обрахування строків його дії.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, яке постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 7 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1