Ухвала суду № 63587265, 15.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 грудня 2016 року м. Київ К/800/34299/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особа - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу про застосування заходів дисциплінарного впливу,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 29 квітня 2016 року № 10/07-20 «Про застосування заходів дисциплінарного впливу до ОСОБА_1», яким її попереджено про неповну службову відповідність.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено неналежного виконання позивачкою своїх посадових обов'язків та порушення нею вимог статті 10 Закону України «Про державну службу», пунктів 1.5, 2.1 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5, та пункту 155 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачка прийнявши факсимільним зв'язком доручення від 25 квітня 2016 року № 20.1-414/13 на проведення виконавчих дій в межах виконавчих проваджень, зробила його копію на більш якісному папері формату А4 з метою належного подальшого зберігання та використання та передала на реєстрацію спеціалісту відділу. Позивачка не проводила попереднього розгляду прийнятого документа та не приймала рішення щодо його подальшої реєстрації, оскільки ці дії відносяться до повноважень та компетенції спеціаліста відділу. При цьому суди попередніх інстанцій виходили з відсутності доказів порушення позивачкою вимог щодо забезпечення конфіденційності інформації, викладеної в дорученні, оскільки виготовлення копії доручення не спричинило розголошення чи розповсюдження інформації, яка в ньому містилася, не призвело до будь-яких негативних наслідків, не спричинило збитків державі або іншим особам, а отже позивачкою не порушено вимоги п. 1.5 Порядку №2274/5 та не вчинено дій, які порочать його як державного службовця або дискредитують державний орган, в якому він працює.

Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній обставини і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а зазначені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особа - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу про застосування заходів дисциплінарного впливу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко

Суддя Я.Л. Іваненко