Ухвала суду № 63586639, 20.12.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"20" грудня 2016 р. Справа № 817/3396/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Жизневської А.В.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Рівненської міської ради на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "14" вересня 2016 р. у справі за позовом Рівненської міської ради до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Рівненського міського управління юстиції Рівненської області ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про скасування рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.09.2016р. закрито провадження у справі за позовом Рівненської міської ради до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду зі скаргою, в якій просить ухвалу суду від 14.09.2016р. скасувати та справу №817/3396/15 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Рівненської міської ради з огляду на таке.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорення рішення, дій чи бездіяльності відповідача після оформлення права власності на спірну земельну ділянку передбачає наявність цивільного спору про право власності на неї, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні у спосіб, визначений у ст. 16 Цивільного кодексу України, а також у відповідності до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України.

Колегія суддів, провівши системний аналіз законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, погоджується з вказаним висновком суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що з метою державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,09 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Я.Гашека, кадастровий номер - 5610100000:01:066:0122 ОСОБА_4 було подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14133328 (а.с. 26).

Згідно з карткою прийому заяви № 25861490 до вищезазначеної заяви позивачем було долучено копію рішення Рівненської міської ради № 5913 від 06.10.2015 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу безоплатно у власність земельної ділянки на вул. Я. Гашека», витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ № 5601703092015 від 30.09.2015, копію паспорта громадянина України, копію ідентифікаційного номера, квитанції про сплату державного мита та надання інформації (а.с. 33).

Відповідно до Інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна станом на 09.11. 2015 року відомості, щодо земельної ділянки площею 0,09 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Я.Гашека, кадастровий номер - 5610100000:01:066:0122, відсутні (а.с. 35-36).

Розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняту 04.11.2015 за реєстраційним номером 14133328 яку подав ОСОБА_4 для реєстрації приватної власності на земельну ділянку площею 0,09 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Я.Гашека, кадастровий номер - 5610100000:01:066:0122 та документи, подані для державної реєстрації, 09.11.2015 державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_3 прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 25954616 та видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 47185990 (а.с. 39, 40).

На підставі вказаного свідоцтва про право власності на нерухоме майно державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_3 було проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за громадянином ОСОБА_4 площею 0,09 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Я.Гашека, кадастровий номер - 5610100000:01:066:0122 (а.с. 5-6, 41).

Вважаючи, що рішення Рівненської міської ради № 5913 від 06.10.2015 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу безоплатно у власність земельної ділянки на вул. Я. Гашека», яке було долучено до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №14133328 містить ознаки підробки, то рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 25954616 від 09.11.2015, на думку позивача, підлягає скасуванню.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали суду про закриття провадження у справі, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень ( пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Спір у справі, що розглядається, стосується права власності третьої особи на земельну ділянку, яке підтверджується свідоцтвом про право власності на земельну ділянку, тобто цивільного права, а отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо належності спору у справі до цивільної юрисдикції, оскільки оскаржуване рішення та дії відповідача по суті є реалізацією волі власника на відчуження належній йому земельній ділянки фізичній особі.

Колегія суддів дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 08.06.2016р. №809/1841/15.

У зв'язку з цим у постанові від 17 лютого 2015 року у справі №21-551а14 Верховний Суду України висловив також таку правову позицію: "У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право". Такого ж висновку Верховний Суд України дійшов у постановах від 24 лютого 2015 (справа №21-34а15), від 16 грудня 2014 року (справа №21-544а14) від 09 грудня 2014 року (справа №21-308а14), від 11 листопада 2014 року (справа №21-493а14).

Зважаючи на те, що відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з"ясуванням всіх обставин справи, а тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують викладене вище.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської міської ради залишити без задоволення, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "14" вересня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: А.В. Жизневська

ОСОБА_2