Ухвала суду № 63586629, 20.12.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Хавронюк О.Л.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"20" грудня 2016 р. Справа № 274/5236/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на додаткову постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "15" листопада 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та стягнення різниці пенсії ,

ВСТАНОВИВ:

Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області 15.11.2016р. прийнято додаткову постанову. Визнано протиправними дії Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не включення в розрахунок пенсії позивача сум винагороди за вислугу років у розмірі 35%. Зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ЗУ "Про державну службу" з включенням винагороди за вислугу років у розмірі 35% шляхом ділення загальної суми всіх виплат, з яких було сплачено страхові внески за 24 останні календарні місці роботи підряд перед зверненням за пенсією.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду зі скаргою, в якій просить додаткову постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з огляду на таке.

Так, постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02.11.2016р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не включення в розрахунок пенсії позивача сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових умов, компенсації за невикористану відпустку, суми індексації. Зобов'язано Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити позивача перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ЗУ "Про державну службу", з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових умов, компенсації за невикористану відпустку, суми індексації, починаючи з 22.04.2016р., з збереженням розміру пенсії, визначеного позивачу відповідно до ст.37 ЗУ "Про державну службу" в редакції чинній на момент призначення пенсії.

Разом з тим, додатковою постановою, як вже зазначалось, суд першої інстанції визнав протиправними дії Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не включення в розрахунок пенсії позивача сум винагороди за вислугу років у розмірі 35% та зобов'язав відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ЗУ "Про державну службу" з включенням винагороди за вислугу років у розмірі 35% шляхом ділення загальної суми всіх виплат, з яких було сплачено страхові внески за 24 останні календарні місці роботи підряд перед зверненням за пенсією.

Так, за змістом статті 37 Закону № 3723-XII пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна і додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідно до положень частини 7 статті 33 Закону № 3723-XII умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виплата винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання регулюється Порядком виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013 (чинним на час виникнення спірних правовідносин), на підставі якого, як вбачається з матеріалів справи, позивач отримувала під час її роботи в органах податкової служби надбавку за вислугу років у розмірі 35 відсотків.

Стаття 33 Закону № 3723-XII визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував винагороду (надбавку) за вислугу років у розмірі 35 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за ранг (спеціальне звання), то зазначений розмір цієї винагороди (надбавки) повинен бути врахований і при обчисленні пенсії державного службовця. За змістом частини 5 цієї статті надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби.

Такий висновок відповідає положенням пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865, яким передбачено, що посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років під час призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом № 3723-XII, враховуються в розмірах, установлених на день призначення пенсії.

Таким чином, встановивши, що позивач на момент виходу на пенсію отримувала винагороду за вислугу років в розмірі 35 відсотків, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що така повинна враховуватися і при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Так, додаткове рішення як різновид судового рішення вирішує окремі позовні вимоги, які не було розв'язано основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази або вирішено не всі клопотання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 липня 2014 року у справі № 21-292а 14.

Частиною 2 ст.168 КАС України визначено, що питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

За змістом додаткове рішення повинно відповідати загальним вимогам, які передбачені для постанови чи ухвали суду, тобто повинно містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивні частини. Однак суд обмежується аналізом лише тих обставин, які стосуються підстав для ухвалення додаткового судового рішення. В описовій частині суд повинен додатково зазначити, коли було ухвалене рішення, яке доповнюється додатковим.

Таким чином, вказана правова норма передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення (в даному випадку, постанови) з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення. Додаткове рішення постановляється судом, який ухвалив основне рішення, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або за власної ініціативи.

Крім того, як зазначено вище, за змістом додаткове рішення повинно відповідати загальним вимогам, які передбачені для постанови чи ухвали суду, однак суд обмежується аналізом лише тих обставин, які стосуються підстав для ухвалення додаткового судового рішення.

При цьому, в резолютивній частині суд вирішує лише ті питання, які викликали необхідність ухвалення додаткового рішення. Та резолютивна частина додаткового рішення не повинна повторювати змісту резолютивної частини "основного" рішення, тобто того, яке доповнюється.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що при прийняті додаткової постанови судом першої інстанції дотримано норми процесуального права, в зв'язку з чим оскаржувана додаткова постанова скасуванню не підлягає.

Доводи апелянта викладенні в апеляційній скарзі, що виплати, з яких сплачено страховий внесок не входять до складу заробітної плати, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Таким чином апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, додаткову постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "15" листопада 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: А.В. Жизневська

Т.С. Котік