Ухвала суду № 63586485, 19.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 р.Справа № 816/1679/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2016р. по справі № 816/1679/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області , Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Полтавській області , Відділення поліції № 2 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області

про скасування рішення,поновлення на роботі, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2016р. задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1І.) до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області (далі відповідач 1, ГУ НП в Полтавській обл.), Атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області (відповідач 2, Атестаційна комісія №2 ГУНП в Полтавській обл.), Відділення поліції № 2 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (відповідач 3, Відділення поліції № 2 Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській обл.), про скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення коштів.

Визнано протиправним та скасовано рішення Атестаційної комісії № 2 ГУ НП в Полтавській обл. від 22 серпня 2016 року, оформлене Протоколом ОП № 15.00025290.0061859 від 22 серпня 2016 року, відносно сержанта поліції ОСОБА_1 (помічника чергового відділення поліції № 2 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській обл.), яким ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Полтавській обл. від 13 .09. 2016 № 287 о/с в частині звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 (помічника чергового відділення поліції № 2 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській обл.) із служби в поліції.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника чергового відділення поліції № 2 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській обл. з 13 вересня 2016 року

Зобов'язано ГУ НП в Полтавській обл. здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 13 вересня 2016 року по дату поновлення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено

Постанову в частині поновлення на посаді та виплати заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.

Відшкодовано ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 551,2 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Полтавській обл.

Відповідач 1, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2016р. та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 1 зазначив, що атестування поліцейських було призначено з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки поліцейських та за результатами проведення атестування більшістю голосів було прийнято рішення про невідповідність позивача займаній посаді, в звязку з чим останній підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Оскільки атестування було проведено в межах наданих повноважень атестаційними комісіями та у спосіб, передбачений Законом України "Про Національну поліцію" і наказом МВС України від 17.11.2015 № 1465, відповідач 1 вважає, що підстав для визнання незаконним та скасування рішення Атестаційної комісії № 2 ГУНП в Полтавській обл. немає. Відповідач 1 вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, втрутився в дискреційні повноваження атестаційної комісії та прийняв рішення про відповідність кандидатури позивача займаній посаді. Крім того, відповідач 1 зазначив, що позивач сам прийняв рішення про проходження атестування, зареєструвавшись в єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі за відповідною адресою.

Сторони в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

На адресу суду надійшло клопотання від представника ГУ НП в Полтавській обл. про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута без участі сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що наказом т.в.о. начальника ГУ НП в Полтавській обл. №8 о/с 07.11.2015р. ОСОБА_2, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 призначено в порядку переатестування поліцейським батальйону патрульної поліції ГУ НП в Полтавській обл. на підставі його заяви від 07.11.2015р. (а.с. 64)

25.02.2016р. наказом т.в.о. начальника ГУ НП в Полтавській обл. №8 о/с 07.11.2015р. ОСОБА_2 позивача призначено на посаду помічника чергового відділення поліції №2 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській обл. на підставі рапорту ОСОБА_1 від 16.02.2016р. (а.с. 65)

Згідно п. 1 наказу ГУ НП в Полтавській обл. від 11.02.2016р. №69 "Про організацію проведення атестування особового складу ГУ НП в Полтавській обл." наказано провести атестування поліцейських ГУ НП в Полтавській обл. та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУ НП. (а.с. 63)

ГУ НП в Полтавській обл. було видано наказ від 18.07.2016 № 495 "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій ГУ НП в Полтавській обл. з атестування поліцейських третьої атестаційної групи", відповідно до якого затверджено персональний склад атестаційних комісій №1, №2, №3, №4, №5, №6 ГУ НП в Полтавській обл., комісіям у своїй діяльності керуватися Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за №1445/27890. (а.с. 61-62)

22.08.2016р. на виконання вимог наказу ГУ НП в Полтавській обл. від 18.07.2016р. № 495 "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій ГУ НП в Полтавській обл. з атестування поліцейських третьої атестаційної групи" атестаційною комісією №2 ГУ НП в Полтавській обл. проведено атестування ОСОБА_1

Із протоколу атестаційної комісії ОП № 15.00025290.0061859 від 22.08.2016р. вбачається, що комісією одноголосно прийнято рішення, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Начальником ГУ НП в Полтавській обл. на підставі рішення атестаційної комісії від 22.08.2016р., прийнято наказ від 13.09.2016 №287 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність) сержанта поліції ОСОБА_1, помічника чергового відділення поліції № 2 Полтавського відділу поліції ГУ НА в Полтавській області. (а.с. 66)

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Вичерпний перелік підстав для проведення атестації визначено ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію", а саме:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

За приписами ч. 4 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465 (далі - Інструкція №1465).

За змістом вказаних норм права, атестація поліцейських є індивідуальним заходом, який здійснюється з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність конкретного поліцейського.

Між тим, відповідачем не наведено та не надано доказів існування підстав для проведення атестації, визначених ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" та п. 3 Інструкції №1465, якою визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування поліцейських. А також не надано доказів, які б підтверджували службову невідповідність позивача станом на час початку проведення атестації.

Відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції № 1465, атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками

Відповідно до положень пунктів 10-13 розділу IV Інструкції, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Пункт 15 розділу IV Інструкції встановлює, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

За приписами пунктів 17-20 розділу IV Інструкції, атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб. Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії. Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Атестаційною комісією № 2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області при прийнятті рішення стосовно позивача досліджувались: атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 Закону України Про очищення влади, та інформація з відкритих джерел. (а.с. 70)

Із протоколу атестаційної комісії ОП № 15.00025290.0061859 від 22.08.2016р. вбачається, що комісією одноголосно (за - 5, проти - 0) прийнято рішення: "4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

Проте, з атестаційного листа вбачається, що позивач охарактеризований безпосереднім керівником виключно з позитивного боку, як сумлінний, дисциплінований, кваліфікований та принциповий співробітник, вимогливий до себе та до інших. У професійному відношенні підготовлений на достатньому рвіні. Добре знає нормативні документи, які регламентують діяльність Національної поліції та вмілои керується ними в повсякденній діяльності. Враховуючи особисті, ділові якості позивача та результати роботи ОСОБА_1 на займаній посаді, керівником позивача начальником чергової частини ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області капітаном поліції ОСОБА_3 надано висновок щодо відповідності позивача займаній посаді. (а.с. 67-69)

За результатами проведеної перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", встановлено, що до позивача заборони, передбачені частиною третьою і четвертою ст. 1 Закону України "Про очищення влади", не застосовуються. (а.с. 59-60)

У протоколі Атестаційної комісії №2 ГУНП в Харківській області мотивами прийняття оскаржуваного рішення зазначено: ОСОБА_1 має надзвичайно низький рівень теоретичних знань та професійних якостей.

Водночас, зазначені у протоколі підстави для прийняття оскарженого рішення не відповідають критеріям визначеним пунктом 16 розділу IV Інструкції, які повинні враховувати при прийнятті рішення за результатом атестації поліцейського та Атестаційною комісією №2 не надано доказів того, що при прийнятті такого рішення за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач охарактеризував себе як некваліфікований працівник.

Крім того, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано до суду докази прийняття керівником поліції рішення про проведення атестації стосовно позивача, як встановлено приписами ч.4 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію", згідно яких рішення про проведення атестування має прийматися керівником поліції стосовно конкретного працівника.

Згідно зі ст.58 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Відповідно до п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених цим Законом можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Вимоги до поліцейських визначені ч.1 ст.49 зазначеного Закону. Серед переліку визначених цією нормою вимог, відсутня обовязковість проходження атестування.

Як вбачається з матеріалів справи позивача було прийнято на службу до поліції, шляхом видання т.в.о. начальника наказу ГУ НП в Полтавській обл. від 07.11.2015 №8 о/с.

Зазначений наказ не містить застережень щодо прийняття позивача на службу, щодо призначення на посаду на визначений строк або на момент до проходження атестації.

Окрім цього, судом встановлено, що позивача було призначено на посаду помічника чергового відділення поліції № 2 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області 25.02.2016р., а звільнено з цієї посади 13.09.2016р.

Отже, колегія суддів вважає, що призначення для проведення атестації позивача протягом першого року проходження служби після призначення на посаду є незаконним, виходячи з наступного.

Оскільки положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції - Законом України "Про Національну поліцію" - не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, колегія суддів, вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України "Про професійний розвиток працівників".

Так, статтею 12 цього Закону визначені категорії працівників, які не підлягають атестації. Зокрема, згідно ч.1 цієї статті не підлягають атестації працівники, які не відпрацювали на відповідній посаді одного року.

Враховуючи вищезазначене, а також відсутність наказу про проведення атестації стосовно позивача, колегія суддів вважає, що індивідуальні підстави, визначені ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію", для проведення атестації позивача були відсутні.

Беручи до уваги, що відповідачами в ході судового розгляду справи не надано до суду документального підтвердження наявності підстав для проведення атестації, Атестаційною комісією №2 не надано доказів того, що при прийнятті рішення про невідповідність займаній посаді враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач презентував себе як некваліфікований працівник, оскільки негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейського, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що надана атестаційною комісією, не узгоджується з доказами про позитивну оцінку щодо цього ж поліцейського, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення та наказ прийняті відповідачами всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача та з огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи те, що рішення Атестаційної комісії № 2 та наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області в частині звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 із служби в поліції визнаються судом протиправними, а відтак такими що підлягають скасуванню, колегія суддів вважає, що позовні вимоги, щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника чергового відділення поліції № 2 Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області та зобовязання ГУ НП в Полтавській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 13.09.2016р. по дату поновлення також підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що атестування проводилось з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки поліцейських колегія суддів вважає безпідставними, оскільки мета атестування, закріплена у ч. 1 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозвязку з вичерпними підставами, визначеними у ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Закон України "Про Національну поліцію" не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених у ч. 2 ст. 57 даного закону.

Доводи апеляційної скарги про законність та обґрунтованість висновків атестаційної комісії та наказу ГУ НП в Полтавській обл. від 13.09.2016 №287 про звільнення позивача колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки порушення порядку призначення проведення атестації стосовно конкретної особи не може породжувати негативних наслідків для такої особи.

Твердження відповідача про те, що позивач самостійно виявив бажання пройти атестування, зареєструвавшись у ЄЦВТМ, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені дії були необхідною мірою поведінки позивача за наявності бажання продовжувати службу у поліції, обумовлені дією наказу ГУНП в Полтавській обл. від 11.02.2016 № 69.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд фактично втрутився в реалізацію повноважень колегіального органу (в його дискреційні повноваження) та в порушення ст. 162 КАС України прийняв рішення про відповідність кандидатури позивача займаній посаді колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з п.2 ч.3 ст. 2 КАС України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, колегія суддів перевіряє обґрунтованість оскарженого рішення (висновку) атестаційної комісії.

Це узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28 червня 1990 року у справі "Обермейєр проти Австрії" (CASE OF OBERMEIER v. AUSTRIA); п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 4 березня 2014 року у справі "Гранд Стівенс проти Італії" (CASE OF GRANDE STEVENS v. ITALY)).

При цьому стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх обєктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31 липня 2008 року у справі Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки (CASE OF DRUЋSTEVNН ZБLOЋNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC); п. 157 рішення від 21 липня 2011 року у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п. 44 рішення від 22 листопада 1995 року у справі "Брайєн проти Обєднаного Королівства" (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); п. 156-157, 159 рішення від 21 липня 2011 року у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п. 4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 8 березня 1994 року у справі "ISKCON та 8 інших проти Обєднаного Королівства" (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom); п. 47-56 рішення від 2 грудня 2010 року у справі "Путтер проти Болгарії" (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в дискреційні повноваження відповідача 2 не втручався, оскільки не приймав рішення про відповідність кандидатури позивача займаній посаді та не визначався про обовязок відповідача 2 прийняти конкретне рішення (висновок) з цього питання. В межах своєї компетенції, встановленої приписами ч. 3 ст. 2 КАС України, суд обґрунтовано зазначив про те, що оскаржуване рішення (висновок) цього відповідача не відповідає критеріям зазначеної норми права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року по справі № 816/1679/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст ухвали виготовлений 22.12.2016 р.