Ухвала суду № 63586457, 21.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 р.Справа № 551/817/16-аХарківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Лях О.П., Старосуд М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 14 листопада 2016 року по адміністративній справі № 551/817/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області, в якому просила суд:

визнати дії УПСЗН Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області щодо відмови у виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 27 листопада 2015 року по 18 березня 2016 року протиправними;

стягнути з УПСЗН Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області належну позивачці щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 27 листопада 2015 року по 18 березня 2016 року у сумі 3 225,17 грн.;

Постановою Шишацького районного суду Полтавської області від 14 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі (а.с.79, 80-83).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду та прийняти нове рішення (а.с86-87).

Відповідач на адресу суду надіслав письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області та має право на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

27.11.2015 року Позивачка звернулась до Відповідача із заявою про продовження терміну дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1 від 28.11.2014 року. Термін вищевказаної довідки було продовжено на наступні шість місяців.

Як встановив суд першої інстанції, в цей же день працівником УПСЗН Шишацької РДА ОСОБА_2 позивачці було роз'яснено, що для продовження виплати адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату комунальних послуг їй необхідно звернутися в установу АТ Ощадбанк» для відкриття рахунку та для подання необхідних документів.

Факт роз'яснення позивачці порядку звернення до установи АТ «Ощадбанк» та подання заяви про продовження виплати адресної допомоги підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були допитані судом першої інстанції. Колегія суддів зазначає, що підстав недовіряти або піддавати сумніву зазначеним показанням свідків, не має.

Як зазначає Позивачка, з письмовою заявою про продовження виплати їй щомісячної допомоги вона звернулась до установи АТ «Ощадбанк» 18.03.2016 року.

Після чого, Відповідачем була призначена виплата Позивачці щомісячної допомоги починаючи з 18.03.2016, тобто, з дня звернення до установи уповноваженого банку із заявою про виплату адресної допомоги.

Так, відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 оку «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі створення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Крім того, пунктом 3 Порядку №505 визначено, що для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до повноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Постановою КМ України №427 від 15.06.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505», яка закріпила з 10 червня 2015 року новий порядок отримання адресної допомоги лише через установи АТ «Ощадбанк», при чому передбачено подання на адресу уповноваженого органу відповідної заяви про призначення адресної допомоги.

Оскільки заяву про призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк Позивачка подала лише 18.03.2016 року, а Відповідач призначив виплату щомісячної допомоги починаючи з 18.03.2016 року, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в діях Відповідача порушень вимог чинного законодавства та прав Позивачки відсутні.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи Позивачки про те, що працівники Відповідача не надали їй розяснень щодо порядку продовження виплати адресної допомоги. Такі доводи апелянта спростовуються встановленими судом першої інстанції поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Також не приймаються до уваги доводи апелянта з посиланням на положення ЗУ «Про звернення громадян» щодо можливого врахування при вирішенні спору її усного звернення до Відповідача при продовженні терміну дії довідки, як право на отримання допомоги починаючи з 27 листопада 2015 року. Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг чітко визначена необхідність подання саме заяви відповідної форми. Саме по собі усне звернення, в якому може висловлюватися намір особи, не встановлює обовязку для УПСЗ Шишацької РДА призначити таку допомогу.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на засадах, відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, УПСЗН Шишацької РДА Полтавської області при призначенні ОСОБА_1 виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 18.03.2016 (з дня звернення) діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а відтак, позовні вимоги про визнання протиправними зазначених дій відповідача та стягнути з належну позивачці щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 27 листопада 2015 року по 18 березня 2016 року у сумі 3 225,17 грн., є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Крім того, вирішуючи питання щодо судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні з позовом до суду сплатила 551, 20 грн. судового збору за подання позову.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до Закону України Про судовий збір, позивач не є особою, яка звільнена від сплати судового збору, а тому зобовязана була при поданні апеляційної скарги сплатити судовий збір у розмірі встановленому законом.

Ухвалою суду від 06 грудня 2016 року за заявою апелянта було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги, розмір якого складає 606, 32 грн. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, з урахуванням положень ст..94 КАС України, приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору з позивача за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 14 листопада 2016 року по адміністративній справі № 551/817/16-а залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) гривен 32 копійок за подання апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6