Ухвала суду № 63586433, 21.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 р.Справа № 816/1247/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородської обєднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2016р. по справі № 816/1247/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Пласт"

до Миргородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Пласт» ( далі позивач, ПрАТ «Пласт») до Миргородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області ( далі відповідач, Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській обл.) задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській обл. від 20 квітня 2016 року №0002371630, № НОМЕР_1, №0002391630, №0002411630, №0002421630, №0002431630, №0002441630, №0002451630, №0002461630, №0002471630.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській обл. на користь ПрАТ "Пласт" судові витрати в розмірі 313785 ,17 грн.

Не погодившись з даною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Пласт» в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що працівниками Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській обл. проведено камеральні перевірки податкових декларацій з рентної плати за звітні податкові періоди з серпня 2014 року по грудень 2014 року. За результатами перевірок позивача, складено акти в яких встановлено порушення п.п. 1.1 п.1 підрозділу 91 розділу ХХ Податкового кодексу України ( далі ПК України), що призвело до заниження податкових зобовязань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу. Перевірками встановлено що ПрАТ «Пласт» подано уточнюючи декларації з рентної плати за серпень-грудень 2014 року, у яких застосовано ставки плати у розмірах відмінних від визначених п.п.1.1 п.1 підрозділу 9 розділу ХХ Кодексу, що призвело до зменшення податкових зобовязань задекларованих у звітних розрахунках з рентної плати за серпень-вересень 2014 р.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності заявлених позовних вимог.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Під час судового розгляду встановлено, що 01.04.2016 Шишацьким відділенням Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській обл. проведені камеральні перевірки даних, задекларованих у податкових деклараціях з рентної плати ПрАТ "Пласт" за серпень-грудень 2014 року, результати яких оформлені актами перевірок від 01.04.2016 №5/16-30-12-10/25168700, №6/16-30-12-10/25168700, №7/16-30-12-10/25168700, №8/16-30-12-10/25168700, №9/16-30-12-10/25168700, №10/16-30-12-10/25168700, №11/16-30-12-10/25168700, №12/16-30-12-10/25168700, №13/16-30-12-10/25168700, №14/16-30-12-10/25168700 (том 1 а.с. 18-38, 123-134, 175-178, том 2 а.с. 9-12).

На підставі актів камеральних перевірок відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 20.04.2016:

- №0002441630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 1670193,14 грн, у тому числі за основним платежем - 1336154,51 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 334038,63 грн (том 1 а.с. 39);

- №0002431630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 1915095,86 грн, у тому числі за основним платежем - 1532076,69 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 383019,17 грн (том 1 а.с. 40);

- №0002421630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 2922874,38 грн, у тому числі за основним платежем - 2338299,50 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 584574,88 грн (том 1 а.с. 41);

- №0002411630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 1899920,65 грн, у тому числі за основним платежем - 1519936,52 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 379984,13 грн (том 1 а.с. 42);

- №0002391630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 3825351,66 грн, у тому числі за основним платежем - 3060281,33 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 765070,33 грн (том 1 а.с. 43);

- №0002381630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 1907292,44 грн, у тому числі за основним платежем - 1525833,95 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 381458,49 грн (том 1 а.с. 44);

- №0002371630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 3883513,18 грн, у тому числі за основним платежем - 3106810,54 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 776702,64 грн (том 1 а.с. 45);

- №0002471630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 2042887,24 грн, у тому числі за основним платежем - 1634309,79 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 408577,45 грн (том 1 а.с. 46);

- №0002461630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 465850,29 грн, у тому числі за основним платежем - 372680,23 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 93170,06 грн (том 1 а.с. 47);

- №0002451630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 386032,71 грн, у тому числі за основним платежем - 308826,17 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 77206,54 грн (том 1 а.с. 48).

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Правовою підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало порушення, на думку податкового органу, ПрАТ "Пласт" п.п.1.1 п.1 підрозділу 9-1 розділу XX ПК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31.07.2014 №1621-VІІ), що призвело до заниження податкових зобов'язань з рентної плати за звітні податкові періоди серпень-грудень 2014 року.

У період виникнення спірних правовідносин питання, пов'язані із справлянням плати за користування надрами для видобування корисних копалин, були врегульовані ст. 263 ПК України.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31.07.2014 №1621-VІІ (далі - ОСОБА_4 України від 31.07.2014 №1621-VII), який набрав чинності 03.08.2014 року, внесено зміни до законодавчих актів України та ПК України, зокрема, доповнено розділ ХХ "Перехідні положення" ПК України підрозділом 9-1 "Особливості справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин", яким тимчасово до 1 січня 2015 року визначено особливості застосування деяких норм розділу XI «Плата за користування надрами».

Так, зокрема встановлено, що ставки плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, газу природного, залізної руди, визначені пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 цього Кодексу, встановлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у інших (більших) розмірах, ніж було встановлено до внесення вказаних змін.

ОСОБА_4 України від 31.07.2014 №1621-VII змінив ставки плати за користування надрами, а саме збільшив їх. При цьому, положення пп.263.9.1 п.263.9 ст.263 ПК України діяли одночасно з новими збільшеними ставками. Як наслідок у період з серпня 2014 року по грудень 2014 року положеннями ПК України було неоднозначно трактовано права та обовязки платника зі сплати за користування надрами для видобування корисних копалин , зміст, обсяг таких прав та обовязків, зокрема в частині визначення того, які саме норми підлягали застосуванню, яка саме ставка податку повинна застосовуватись.

Як встановлено під час судового розгляду ПрАТ «Пласт» подавало своєчасно до податкового органу податкові розрахунки з плати за користування надрами за звітні періоди серпень-грудень 2014 року, в яких сума задекларованого податкового зобовязання визначалась за ставками визначеними згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 підрозділу 9-1 розділу ХХ ПК України.

В подальшому, 30.03.2016 ПрАТ "Пласт" подало уточнюючі податкові декларації з рентної плати з уточнюючими розрахунками з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за звітні періоди серпень-грудень 2014 року, згідно з якими задекларувало податкове зобовязання за ставками, які діяли до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України від 31.07.2014 №1621-VІІ", по суті зменшивши раніше задекларовану суму податкових зобовязань (том 2 а.с. 76-110).

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно із п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно - правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З урахуванням права платника податків уточнювати податкові зобовязання, та беручи до уваги принцип правомірності рішень платника податків, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності зменшення ПрАТ «Пласт» сум податкових зобовязань з плати за користування надрами, шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків, та безпідставності збільшення контролюючим органом сум грошових зобовязань.

Доводи апеляційної скарги, щодо правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів вважає безпідставними в силу вище зазначених обставин. ОСОБА_4 підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Миргородської обєднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року по справі № 816/1247/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст ухвали виготовлений 22.12.2016 р.