Постанова № 63586406, 19.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 р. Справа № 524/7184/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.10.2016р. по справі № 524/7184/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України , Поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА

У вересні 2016 року ОСОБА_1 ( далі позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ( далі відповідач 1, ДПП НП України), поліцейського роти №1 Національної поліції України ОСОБА_3 ( відповідач 2, поліцейський роти №1 НПУ ОСОБА_3С.), Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ( далі відповідач 3, УПП у м. Кременчуці).

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.10.2016 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1

Визнано протиправною та скасовано постанову серії ДР №118559 від 10.09.2016 ухвалено поліцейським роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судовий збір на користь держави у розмірі 1378 грн.

Не погодившись з даною постановою суду ДПП НП України в особі УПП у м. Кременчуці подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.10.2016 та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПП НП України в особі УПП у м. Кременчуці зазначило, що ОСОБА_1 10.09.2016 близько 07 год 30 хв. керуючи транспортним засобом по вул.. Велика Набережна у м. Кременчуці та рухаючись по головній дорозі, яка змінювала свій напрямок ліворуч, не скористався світловим покажчиком лівого повороту, чим порушив п.п.9.2 «б» Правил дорожнього руху України ( далі ПДР України). На думку управління головним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є пояснення водія на місці зупинки, що під час проїзду перехрестя, рухаючись по головній дорозі, він не змінював напрямку руху та не зобовязаний подавати сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, якщо на перехресті він рухався по головній дорозі. Пояснення позивача зафіксовані на нагрудну камеру поліцейського. На думку апелянта є всі належні докази, згідно з якими підстави для визнання протиправною оскаржуваної постанови відсутні.

Також апелянт зазначив, що суд помилково стягнув з ДПП НПУ судовий збір в сумі 1378 грн, оскільки відповідно до положень підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору при подачі адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а саме 551,20 грн.

Сторони в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) розгляд справи проведено без участі сторін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності заявлених позовних вимог.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1, керуючи 10.09.2016 близько 07 год 30 хв. автомобілем Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Кременчуці по вул.. Велика Набережна, був зупинений поліцейським роти №1 НПУ ОСОБА_3

Відповідачем 2 10.09.2016 ухвалена постанова серії ДР №118559 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

Згідно даної постанови ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за те, що рухаючись по головній дорозі, яка змінювала напрямок ліворуч, не скористався світловим покажчиком лівого повороту, чим порушив п.9.2 (б) ПДР України.

Перевіряючи обґрунтованість вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть <…>користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку <>тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Враховуючи відсутність будь-яких належних доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП , колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправною та скасування постанови серії ДР №11859 від 10.09.2016 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн

Щодо доводів апеляційної скарги про наявність належних доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме відеозапису з нагрудного камери патрульного поліцейського дачі пояснень ОСОБА_1 та підтвердження останнім вчинення правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото і відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частиною 3 та 4 статті 70 КАС України передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як встановлено під час судового розгляду, оскаржувана постанова не містить даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення так і не містить даних про фіксацію на відеокамеру усних пояснень позивача та як наслідок, в силу вище зазначених положень ч.3,4 ст. 70 КАС України відеозапис з нагрудної камери поліцейського є недопустимим доказом. А тому колегія суддів до уваги надані відповідачем докази ( відеозапис з нагрудної камери поліцейського) до уваги не приймає.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав субєктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в тому числі і право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається в тому числі коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформляється на місці вчинення правопорушення та в разі вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху. Тобто фактично, в даних випадках, притягнення особи до адміністративної відповідальності відбувається у скороченому провадженні.

Скорочене провадження у справах, зокрема у сфері забезпечення дорожнього руху передбачає фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Враховуючи те, що не було надано під час судового розгляду належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем, колегія суддів вважає що відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Правила розподілу судових витрат визначено ст. 94 КАС України. Відповідно до ч.1 даної статті якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову по справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Під час судового розгляду встановлено, що матеріали справи не містять доказів понесених позивачем судових витрат .

Порядку стягнення з субєкту владних повноважень судового збору на користь державного бюджету, в разі задоволення позову фізичної особи, яка звільнена від сплати судового збору, КАС України та Законом України «Про судовий збір» не передбачено. А тому постанова суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача1 на користь держави судового збору в сумі 1378,00 грн. підлягає скасуванню.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції, через порушення норм процесуального права, підлягає скасуванню, в частині стягнення з відповідача 1 судового збору в сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, п.4 ч.1ст. 204, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції в особі Управління патрульної поліції у місті Кременчуці задовольнити частково.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.10.2016 по справі №524/7184/16-а скасувати в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судовий збір на користь держави у розмірі 1378,00 грн.

В іншій частині постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.10.2016 по справі №524/7184/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.12.2016 р.