Ухвала суду № 63586404, 19.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 р.Справа № 816/688/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2016р. по справі № 816/688/16

за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"

до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2015 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

02 серпня 2016 року та 16 листопада 2016 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли заяви Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року провадження у справі за адміністративним позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень зупинено до прийняття та набрання законної сили рішенням Постійного арбітражного суду у справі № 2015-11.

Відповідач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неправомірно враховано посилання позивача на Рішення про забезпечувальні заходи від 23.07.2015 року по справі № 2015-11, розгляд якої здійснюється Постійно діючим арбітражним судом у м. Лондон, Великобританія, за угодою між Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та Урядом України про сприяння і взаємний захист інвестицій, підписаною 10 лютого 1993 року; Договором до Енергетичної Хартії; Угодою про сприяння і взаємний захист інвестицій між Королівством Нідерландів і Україною, підписаною 14 липня 1994 року і Арбітражним регламентом Комісії ООН з права міжнародної торгівлі, 2010 року ("Регламент ЮНІСТРАЛ") між ДжейКейІкс ОЙЛ енд ГЕС ПіЕлСі ("ДжейнКейІкс"), Полтава ОСОБА_3 ("Полтава") і Полтавською газонафтовою компанією ("ПГНК") та Україною (відповідач), оскільки в даному випадку відсутній виконавчий лист, а рішення Міжнародного комерційного Арбітражного суду не є виконавчим документом. Зазначає, що статтею 26(8) Договору до Енергетичної Хартії та статтею 34(2) Регламенту ЮНІСТРАЛ передбачено обовязок певний порядок виконання зазначеного рішення у відповідності до Конвенції ООН про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень. Крім того, зазначає, що доказів перебування справи у провадженні Арбітражу матеріали справи не містять. Стверджує, що зазначене рішення не містить відповідних відміток (апостилю), який би підтверджував переклад та автентичність підписів Арбітрів та печаток Арбітражу. З огляду на викладене вважає, що в даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд даної справи є неможливим до вирішення Постійним арбітражним судом справи №2015-11.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 11.12.2015 року Полтавською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області було проведено камеральну перевірку Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, поданого Спільним підприємством «Полтавська газонафтова компанія» за І квартал 2015 року, за результатами якої складено Акт № 155/1501/20041662 від 11.12.2015 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» (код ЄДРПОУ 20041662) за І квартал 2015 року (вх. № НОМЕР_4 від 24.11.2015), відповідно до висновків якого встановлено порушення Спільним підприємством "Полтавська газонафтова компанія" п.252.20 ст. 252 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у 1 кварталі 2015 року у розмірі 2 915 486,15 грн. у тому числі з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на суму 2 915 486, 15 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення рішення від 30.12.2015 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, якими збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем: рентна плата за користування надрами для видобування природного газу, у тому числі нафтового (попутного) газу13030800.

Позивач не погодився з вказаними рішеннями відповідача та звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо їх скасування.

Тобто, предметом даної справи є питання правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення, яке було прийнято виходячи зі ставки рентної плати - 55%.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Вищевказана норма передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються в іншій справі, впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, тобто мають преюдиційне значення для даної справи та не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у даній справі, тобто такі справи повинні бути взаємопов'язаними.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 14 січня 2015 року за Договором до Енергетичної Хартії та відповідно до Арбітражного регламенту Арбітражного інституту Торговельної палати м. Стокгольм Надзвичайним арбітром професором ОСОБА_4 було прийнято надзвичайне рішення в арбітражному розгляді ТПС ЕА/2015/002. Дане рішення визнане та приведене до виконання в Україні ухвалою Печерського районного суду від 08 червня 2015 року у справі №757/5777/15-ц, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2016 року. Резолютивною частиною вказаного надзвичайного рішення передбачалося "Відповідачу утриматися від встановлення роялті за видобування газу компанією ПГК за ставкою, що перевищує 28% яка встановлена Податковим кодексом України до 31 липня 2014 року".

Крім того, 23 липня 2015 року Постійно діючим арбітражним судом, що здійснює арбітражний розгляд справи №2015-11 за угодою між Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та Урядом України Про сприяння і взаємний захист інвестицій, підписаною 10 лютого 1993 року; Договором до Енергетичної Хартії; Угодою про сприяння і взаємний захист інвестицій між Королівством Нідерландів і Україною, підписаною 14 липня 1994 року і Арбітражним регламентом Комісії ООН з права міжнародної торгівлі, 2010 року ("Регламент ЮНІСТРАЛ") між ДжейКейІкс ОЙЛ енд ГЕС ПіЕлСі ("ДжейнКейІкс"), Полтава ОСОБА_3 ("Полтава") і Полтавською газонафтовою компанією ("ПГНК") та Україною (відповідач) було прийнято Рішення про забезпечувальні заходи.

Відповідно до вищевказаного Рішення у очікуванні Остаточного рішення у справі №2015-11:

(1) "Відповідач не повинен здійснювати жодних дій з метою збору рентної плати за видобування газу ПГНК (а саме рентної плати, яка підлягає сплаті і не сплачена на дату цього Рішення або за якою строк платежу настає в подальшому) понад ставку 28%, яка діяла до 03 серпня 2014 року;

(2) Відповідач повинен утримуватися від накладення арешту на активи позивачів, або накладення податкової застави чи іншого обтяження предметом яких були б активи позивачів, у зв'язку з будь-якою сумою рентної плати, вказаної у пункту (1);

(3) Позивачі повинні негайно інформувати відповідача у письмовій формі про будь-які дії, що вживаються або пропонуються будь-ким з них, які могли б призвести до зменшення чистої вартості ПГНК до рівня нижче 34 мільйонів доларів США".

У відповідності до статті 26 (8) Договору до Енергетичної Хартії, і статті 34 (2) Регламенту ЮНСІТРАЛ сторона справи має виконувати рішення суду (в даному разі Рішення про попередні заходи) невідкладно і без будь-яких інших процедур, тобто не потребує визнання і приведення до виконання в Україні.

Предметом розгляду зазначеної справи є питання правомірності збільшення рентної плати до 55% відносно позивача

На даний час розгляд вказаної справи не завершено. Також колегія суддів зауважує на тому, що доказів, які б підтверджували факт відсутності перебування справи № 2015-11 у провадженні Постійно діючого арбітражного суду, відповідачем під час розгляду справи надано не було. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем у зазначеній справі є Держава Україна в особі Міністерства юстиції України.

Слід зазначити, що відповідно до ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що правовідносини у даній справі та у справі № 2015-11 є взаємоповязаними, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням по справі №2015-11 Постійного арбітражного суду.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що провадження у справі необхідно зупинити, є правомірним.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2016р. по справі № 816/688/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст ухвали виготовлений 21.12.2016 р.