Постанова № 63586363, 19.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 р. Справа № 820/5377/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдар" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2016р. по справі № 820/5377/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдар"

до Центральної обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альдар", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними діївідповідача, які виразилися у відмові у визнанні податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року, яка направлена ТОВ «Альдар» 19.09.2016, фактично отримана податковим органом 20.09.2016, податковою декларацією;

- зобов'язати відповідача визнати податковою звітністю декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року, яка направлена ТОВ «Альдар» до Центральної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 19.09.2016 та отримана податковим органом 20.09.2016р.

- зобов'язати відповідача негайно провести відповідні коригування у особовій картці ТОВ «Альдар» у зв'язку із надходженням податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдар" - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 48 Податкового кодексу України, п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альдар" (далі - ТОВ "Альдар") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження ТОВ "Альдар" визначено - м. Харків, пр. Науки, 40.

16.09.16 року позивачем до податкового органу було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року разом із додатками. Відповідно до квитанції №1 від 16.09.2016 року вказані документи податковим органом не прийнято із поміткою «...Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності...».

19.09.2016 року ТОВ «Альдар» було направлено до Центральної ОДПІ м. Харкова засобами поштового зв'язку «Нова Пошта», податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року у паперовому вигляді, отримання якої підтверджується експрес - накладною №59 0002 0551 5288.

Листом №17501/10/20-30-08-02-24 від 21.09.2016 Центральна ОДПІ повідомила, що податкова декларація з ПДВ за серпень 2016 року по підприємству ТОВ «Альдар» не визнана як податкова звітність, оскільки вона заповнена з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: невідповідність заявлених даних щодо податкової адреси (відсутність за місцезнаходженням).

Не погоджуючись із позицією та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій Центральної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, які виразилися у відмові у визнанні податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року, яка направлена ТОВ «Альдар» 19.09.2016 року та фактично отримана податковим органом 20.09.2016 року, податковою декларацією.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

За приписами ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 ПК України).

Згідно з п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п. 48.1, п.48.3, п.48.4 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Приписами п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою.

Пунктом 49.3 статті 49 ПК України передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.49.8 ст.49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання контролюючим органом (п.49.8, п.49.9 ст. 49 ПК України).

Пунктом 49.10 ст. 49 ПК України визначено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Отже, відмова контролюючого органу (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації з підстав, не передбачених приписами Податкового кодексу України, заборонена.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для неприйняття податкової декларації ТОВ "Альдар" з ПДВ за серпень 2016 року слугувало порушення п.48.3 ст.48 ПК України при заповненні вказаної податкової декларації, а саме: "Можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності".

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011 (надалі - Інструкція № 233), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

За визначенням п. 1 Інструкції № 233 податкова звітність - документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу); податковий документ в електронному вигляді - податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

За приписами п.5 розділу ІІІ Інструкції № 233 платник податків:

5.1 отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

5.2 отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

5.3 ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

5.4 надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

5.5 після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 затверджено тект Примірного договору про визнання електронних документів.

У відповідності до розділу 6 цього Примірного договору останній набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альдар" зареєстроване та фактично знаходиться за податковою адресою: 61166, Харківська обл., м. Харків, пр-т Науки, 40 та перебуває на обліку як платник податків у Центральній об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідно до Договору № 280120161 про визнання електронних документів від 28 січня 2016 року, укладеного між ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та TOB "Альдар" товариство має право подавати податкові, звітні та інші документи у електродному вигляді.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що дію Договору № 280120161 від 28.01.2016 року про визнання електронної звітності припинено з підстав відсутності юридичної особи позивача за місцезнаходженням.

Приймаючи рішення у справі, судом першої інстанції визнано належним доказом відсутності позивача за юридичною адресою посилання відповідача на те, що 15.02.2016 до Центральної ОДПІ ГУ ДФС у Харківської області від оперативного управління ОДПІ м. Харкова надійшла довідка про встановлення місцезнаходження підприємства з позначкою «Місцезнаходження юридичної особи не встановлено», оскільки встановити за адресою: м. Харків, пр. Науки, 40 де саме знаходиться позивач та в чому полягала зміна місцезнаходження юридичної особи не вбачається можливим.

Колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до 12.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 (далі по тексту - Порядок № 1588) підрозділи контролюючого органу:

стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи;

стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою (п.12.4 Порядку № 1588).

У відповідності до п.12.5 Порядку № 1588 (чинного на час виникнення спірних відносин) якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою N 18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вносяться дані до Єдиного банку даних юридичних осіб та запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 19-ОПП (додаток 25).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано як копії зазначеної довідки оперативного управління Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 15.02.2016 року про встановлення місцезнаходження підприємства позивача, так і копії повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП.

За таких обставин, судом першої інстанції необґрунтовано визнано вказану довідку від 15.02.2016 належним доказом по справі на підтвердження відсутності позивача за місцезнаходженням.

Відповідно до п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В силу п.10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Альдар» орендує у ТОВ «Акціонери» нежитлове приміщення - частину кімнати № 612-А площею 13 кв.м., розташоване на 6-му поверсі нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, проспект Науки, 40, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії договору оренди № 95-Арк від 01.04.2016 року та акту прийому-передачі до цього договору від 01.04.2016 року (а.с.15-17, 19).

Адреса «м. Харків, пр. Леніна, буд. 40» зазначена в якості місцезнаходження ТОВ "Альдар" у витязі з реєстру платників ПДВ від 15.12.2014 року(а.с.14).

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 13.04.2016 року місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Альдар» є адреса: 61166, Харківська область, м. Харків, Дзержинський район, проспект Науки, буд.40 (а.с.9-13).

Вищезазначена адреса - м. Харків, Дзержинський район, проспект Науки (колишня назва - проспект Леніна), буд. 40 - співпадає з адресою, яка зазначена ТОВ «Альдар» у податковій звітності (а.с.20).

З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що зміни юридичної адреси (місцезнаходження) ТОВ "Альдар" не відбулося, а відтак, у Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області відсутні підстави для неприйняття податкової звітності за червень 2016 року.

Записи про відсутність ТОВ "Альдар" за місцезнаходженням або про направлення до державного реєстратора повідомлення про відсутність позивача за місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час виникнення спірних відносин не вносились.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про правомірність дій Центральної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, які виразилися у відмові у визнанні податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року, яка направлена ТОВ «Альдар» 19.09.2016 року, фактично отримана податковим органом 20.09.2016 року, податковою декларацією, та відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, колегією суддів встановлено, що 11.05.2016 р. TOB «Альдар» подало до Харківського окружного адміністративного суду адміністративну позовну заяву про визнання протиправними дії Центральної ОДПІ, а також зобов'язати Центральну ОДПІ негайно поновити дію Договору №280120161 про визнання електронних документів від 18 січня 2016 року, укладеного із TOB «Альдар», негайно зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, виписані та направлені на реєстрацію TOB «Альдар» на підставі Договору № 280120161 про визнаних електронних документів від 28 січня 2016 року, провести відповідні коригування у особовій картці TOB «Альдар» у зв'язку із надходженням податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016р., позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 28.01.2016 р. № 280120161, укладеного з ТОВ "Альдар"; зобов'язано відповідача поновити дію договору про визнання електронних документів від 28.01.2016 р. № 280120161, укладеного з ТОВ "Альдар"; визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкових декларацій ТОВ "Альдар" з податку на додану вартість за березень та квітень 2016 року; визнано податкову декларацію ТОВ "Альдар", з податку на додану вартість за березень 2016 року з додатками поданою датою її фактичного отримання 19.04.2016 р.; визнано податкову декларацію ТОВ "Альдар", з податку на додану вартість за квітень 2016 року з додатками поданою датою її фактичного отримання 19.05.2016 р. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Вказана постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 р. по справі № 820/2611/16 набрала законної сили 08 листопада 2016 року в силу приписів ч. 3 ст. 254 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судовим рішенням по справі № 820/2611/16, яке набрало законної сили, встановлено неправомірність дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору №280120161 від 28.01.2016 про визнання електронних документів, укладеного з ТОВ "Альдар" та зобов'язано Центральну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області негайно поновити дію цього договору.

Вказані обставини існували на час розгляду судом першої інстанції даної справи, однак, не були з'ясовані судом, що призвело до помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.2 та п.3 розділу 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії вищевказаної податкової декларації, у рядку 05 податкової декларації «Податкова адреса» позивачем зазначено: 61166, м. Харків, проспект Науки, буд. 40 (а.с.26-30), що відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Реєстру платників ПДВ (а.с.9-13, 14).

Таким чином, позивачем у податковій декларації з ПДВ за серпень 2016 року вірно зазначено податкову адресу підприємства, яка співпадає з юридичною адресою та фактичним місцезнаходженням.

Інших доводів щодо невідповідності поданих позивачем декларацій вимогам п.48.3 ст.48 ПК України, крім невірного зазначення місцезнаходження підприємства, відповідачем не викладено ані в надісланому на адресу позивача листі №17501/10/20-30-08-02-24 від 21.09.2016 про відмову у визнанні цієї декларації податковою звітністю, ані в запереченнях на позов товариства.

Отже, беручи до уваги, що твердження відповідача про відсутність позивача за місцезнаходженням спростовуються матеріалами справи, колегія суддів вважає, що у Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області були відсутні підстави для відмови у визнанні податкової декларації ТОВ «Альдар» з ПДВ за серпень 2016 року податковою звітністю.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо неприйняття податкової декларації ТОВ «Альдар» з ПДВ за серпень 2016 року та невизнання її податковою звітністю є протиправними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 765 (далі по тексту - Порядок № 765), який був чинним на час виникнення спірних відносин, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Згідно з п.2 розділу ІІІ Порядку № 765 зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації (п.4 розділу ІІІ Порядку № 765).

Отже, колегія суддів вважає, у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані карток його особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Альдар" є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст.202 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 року по справі № 820/5377/16 підлягає скасуванню з прийняттям в нової постанови про задоволення позову ТОВ "Альдар".

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдар" - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2016р. по справі № 820/5377/16 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдар" задовольнити.

Визнати протиправними дії Центральної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, які виразилися у відмові у визнанні податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року, яка направлена ТОВ "Альдар" 19.09.2016, фактично отримана податковим органом 20.09.2016, податковою декларацією.

Зобов'язати Центральну об'єднану Державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області у Харківській області визнати податковою звітністю декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року, яка направлена ТОВ "Альдар" до Центральної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 19.09.2016 та отримана податковим органом 20.09.2016р.

Зобов'язати Центральну об'єднану Державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області у Харківській області провести відповідні коригування у особовій картці ТОВ "Альдар" у зв'язку із надходженням податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови виготовлений 22.12.2016 р.