Постанова № 63586314, 20.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 р. Справа № 536/1492/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20.10.2016р. по справі № 536/1492/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора 3 роти батальйону Управління патрульної поліції у місті Кременчуці ОСОБА_2 третя особа Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 09.09.2016р. серія ДР № 119471;

- визнати неправомірними дії інспектора роти № 3 УПП в м. Кременчуці, ДПП,

лейтенант поліції ОСОБА_2 при складанні постанови від 09.09.2016р. серія ДР №119471 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. закрити.

Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20.10.2016р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову про адміністративне правопорушення від 09.09.2016р. серія ДР №119471 за ст. 122 ч. 2 КУпАП, складену відносно ОСОБА_1 скасовано.

Визнано неправомірними дії інспектора роти № 3 УПП в м. Кременчуці, ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 при складанні постанови від 09.09.2016р. серія ДР №119471 відносно ОСОБА_1.

Вимога ОСОБА_1 про закриття провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП - залишена без задоволення.

Управління патрульної поліції у м. Кременчуці (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального, та процесуального права, не повне з'ясування обставин по справі, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представником відповідача та третьої особи подано клопотання про розгляд справи без їх участі.

В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, в зв'язку з чим на підставі ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BYD G-3, номерний знак НОМЕР_1 , 09.09.2016р. о 04 год. 30 хв. на просп. Свободи, 166 у м. Кременчуці не подав світловий сигнал покажчика повороту під час перестроювання в іншу смугу руху, чим порушив п.9.2 Б ПДР України.

09.09.2016р. інспектором 3 роти батальйону УПП у м. Кременчуці ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 425,0 грн. (а.с. 5)

Позивач не погоджуючись із зазначеною постановою оскаржив її до суду та просив закрити провадження у справі у звязку з відсутністю складу правопорушення.

Визнаючи дії по складенню постанови неправомірними та скасовуючи постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відбувся на місці вчинення адміністративного правопорушення, що призвело до порушення процесуальних прав позивача на правову допомогу, закріплених у ст. 268 КУпАП

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122 Кодексу.

Частиною 2 названої статті Кодексу визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частинами 4 та 5 названої статті Кодексу встановлено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395

Отже, чинним законодавством України уповноваженим працівникам підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання, надано право на місці вчинення адміністративного правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.п. «б» п. 9.2 розділу 9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного розїзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами звязку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Судом встановлено, що позивач, керуючи транспортним засобом BYD G-3, номерний знак НОМЕР_1, 09.09.2016р. о 04 год. 30 хв. на просп. Свободи, 166 у м. Кременчуці не подав світловий сигнал покажчика повороту під час перестроювання в іншу смугу руху, чим порушив п.9.2 Б Правил дорожнього руху .

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Факт вчинення позивачем правопорушення підтверджується постановою про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відеозаписом з нагрудної відеокамери інспектора поліції, а також поясненнями позивача як під час зупинки працівниками поліції так і в судовому засіданні суду першої інстанції, де він визнав свою вину.

Висновки суду першої інстанції щодо порушення права позивача на правову допомогу, з підстав розгляду справи безпосередньо на місці вчинення адміністративного правопорушення, колегія суддів вважає помилковими.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015р. № 5-рп/2015 справа № 1-11/2015, у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що справу про адміністративне правопорушення правомірно розглянуто на місце вчинення адміністративного правопорушення.

З постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вбачається, що позивачу розяснені його права, в тому числі і передбачені стю268 КУпАП про надання правової допомоги.

Також колегія суддів зазначає, що згідно діючого законодавства особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право оскаржити зазначену постанову як до вищестоящого органу, так і до суду.

Відповідно до ст.268 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право : знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржувати постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено та підтверджено належними доказами, що справа про адміністративне правопорушення розглянута повноваженою особою, в присутності позивача, зясовано обставини справи, розяснені права та вислухані пояснення позивача, в яких він визнав вину у вчинені правопорушення, постанова про притягнення його адміністративної відповідальності вручена позивача та підписана ним без зауважень. В подальшому позивач, оскаржив постанову при притягнення його до відповідальності в судовому порядку, а отже мав можливість скористатися правовою допомогою під час оскарження постанови до суду .

Крім того, колегія суддів зазначає, що законом не визнана обовязкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що наданими суду доказами підтверджено факт порушення позивачем п.п. «б» п. 9.2 ПДР України, а отже правомірність дій та рішення відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, з огляду на що постанова від 09.09.2016р. є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20.10.2016р. по справі № 536/1492/16-а в частині визнання неправомірними дій інспектора роти № 3 УПП в м. Кременчуці, ДПП,

лейтенанта поліції ОСОБА_2 при складанні постанови від 09.09.2016р. серія ДР №119471 відносно ОСОБА_1 та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 09.09.2016р. серія ДР №119471 за ст. 122 ч. 2 КУпАП, складену відносно ОСОБА_1 та скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в цій частині в задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

В іншій частині постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20.10.2016р. по справі № 536/1492/16- а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови виготовлений 21.12.2016 р.