УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2016 р. Справа № 876/9310/16
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді:Улицького В.З.
суддів:Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2 до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 1636-17 від 09.12.2015 року, № 1638-17 від 09.12.2015 року, № 1633-17 від 09.12.2015 року, № 1635-17 від 09.12.2015 року.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що податкові повідомлення - рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, оскільки при розрахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки між даними відповідача та даними позивачів (платників податку) виникли розбіжності стосовно статусу квартири. Зазначають що дані податкові повідомлення рішення були отримані ними в грудні місяці 2015 року, а згідно ст.265 Податкового кодексу мають бути надіслані до 01.07.2015 року. Крім того, відповідачем не було надано розрахунку податкового зобовязання на даний податок. Просив позов задоволити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області № 1636-17 від 09.12.2015 року, № 1638-17 від 09.12.2015 року, № 1633-17 від 09.12.2015 року, № 1635-17 від 09.12.2015 року.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області відповідно до п.п. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України було винесено податкові повідомлення рішення форми «Ф»:
- від 09.12.2015 року № 1633-17, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 163, 16 грн;
- від 09.12.2015 року № 1635-17, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 122, 03 грн;
- від 09.12.2015 року № 1636-17, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 163, 16 грн;
- від 09.12.2015 року № 1638-17, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 122, 03 грн.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що позивачі володіють трьома квартирами, а саме: квартири за наступними адресами:
1. м. Львів, вул. Костюшка 14/4А- загальна площа 46,9 м.кв., житлова -30,3 м.кв. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно власниками квартири є: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та є спільною сумісною власністю.
2. м. Львів, вул. Кавалерідзе 8/137 загальна площа -50, 0 м.кв., житлова 27,6 м.кв. Згідно свідоцтва про право власності №С-02059 від 18.02.2004 року є спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. (а.с.25)
3. м. Львів, вул. Леонтовича 1/3 загальна площа -133, 7 м.кв., житлова 87,1 м.кв. Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 29.04.2009 року нерухоме майно є спільною частковою власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2 (по ? частині кожен). (а.с.26).
Згідно приписів п.п.265.3.4 п.265.3 ст. 265 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла впродовж 2014 року), базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток. У разі наявності у платника податку - фізичної особи більше одного об'єкта оподаткування, в тому числі різних видів (квартир, житлових будинків або квартир і житлових будинків), база оподаткування обчислюється виходячи з сумарної загальної площі таких об'єктів з урахуванням норм підпункту 265.4.1 пункту 265.4 цієї статті.
Пунктом 265.4.1 п.265.4 ст. 265 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла впродовж 2014 року), база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів; в) для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів.
Відповідно до п.п. 265.7.1 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України(в редакції, що діяла впродовж 2014 року),обчислення суми податку з об'єкта /об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного виду, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до п.п. «а» або «б» п.п. 265.4.1 п. 265.4 цієї статті, та відповідної ставки податку. Сума податку, обчислена з урахуванням п.п. 2 і 3 цього п.п., розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
З 01.01.2015 р. викладено в новій редакції ст.ст.265, 266 Податкового кодексу України. Зокрема, пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно пп.266.1.2 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Відповідно до пп. 266.3.1, пп.266.3.2, п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Апеляційний суд звертає увагу, що При розрахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за основу взято статус квартири як спільна часткова власність, а згідно свідоцтва про право власності №С-02059 від 18.02.2004 року є спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, загальною площею -50, 0 м.кв. Виходячи із загальної площі квартири 50 кв.м., податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки було знято двічі з кожного з позивачів у розмірі 122, 03 грн.
Згідно листа Міністерства доходів і зборів України від 14.04.2014 року № 6823/6/99-99-17-04-16, передбачено, що пільги із сплати податку не надаються на обєкти оподаткування, що використовуються з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності). Отже, в зазначеному у листі випадку на квартиру, яка здається в оренду, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розраховується без застосування пільги, а по іншій квартирі база оподаткування зменшується на 120 м.2.
Відповідно до п.п. 265.3.2 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Таким чином, розрахунок повинен проводитися лише на підставі даних, отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що відповідає вимогам п.п. 265.3.2 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Разом з тим,державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області з метою проведення звірки даних щодо обєктів житлової нерухомості, які належать на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, лише 29.12.2015 року та 31.12.2015 року було направлено на адресу позивачів листи за № 19966/10/13-50/17-05, № 20169/10/13-50/17-05 про надання інформації та відповідно копії документів до 11.01.2016 року та 12.01.2016 року.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.04.2014 року № 263, затверджено Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування податком на нерухоме майно, що відмінне від земельної ділянки, яким визначено, що обчислення сум податку для фізичних осіб за звітний 2014 рік відбудеться у 2015 році до 01 липня, а податок буде розрахований з житлової площі об'єкта житлової нерухомості, у т. ч. його частки за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 (включно), та із загальної площі об'єкта житлової нерухомості, у т. ч. його частки з 01.04.2014 по 31.12.2014 (включно).
Згідно з ч. 2 с. 71 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 року у справі №813/2340/16 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21.12.2016 року
Судове рішення № 63586122, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/2340/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: