Ухвала суду № 63586117, 20.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 р. Справа № 876/8576/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участю прокурора: Пиць Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Турійської районної державної адміністрації Волинської області на постанову Турійського районного суду Волинської області від 17.10.2016 року у справі за позовом керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах неповнолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Турійської районної державної адміністрації Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу освіти, молоді та спорту Турійської районної державної адміністрації Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що неповнолітня ОСОБА_1 є дитиною, позбавленою батьківського піклування, у 2016 році закінчила 11 клас загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в селі Овлочин Турійського району, у звязку з чим у відповідності до положень частини 7статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Вказуючи, що відповідач у порушення вимог вищевказаного Закону одноразової грошової допомоги неповнолітній ОСОБА_1 не нарахував та не виплатив, прокурор просив визнати таку бездіяльність відповідача протиправною та зобовязати останнього нарахувати і виплатити неповнолітній ОСОБА_1 вказану допомогу в розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку 9186 гривень. Просив позов задоволити.

Постановою Турійського районного суду Волинської області від 17.10.2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відділу освіти, молоді та спорту Турійської районної державної адміністрації Волинської області щодо невиплати випускнику навчального закладу дитині, позбавленій батьківського піклування, ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Зобов'язано відділ освіти, молоді та спорту Турійської районної державної адміністрації Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену частиною 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для дітей віком від 6 до 18 років з урахуванням положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік». У задоволенні решти позову відмовити.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відділ освіти, молоді та спорту Турійської районної державної адміністрації Волинської області. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 02 грудня 2013 року надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у зв'язку з тим, що її матір померла, а батька було позбавлено батьківських прав. Піклувальником неповнолітньої призначено ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, що у 2016 році ОСОБА_1 закінчила 11 клас ОСОБА_3 ступенів с. Овлочин, з 01 вересня 2016 року зарахована до Професійно-технічного училища № 11 м. Нововолинськ і навчається на першому курсі денної форми навчання.

Так, неповнолітній ОСОБА_1 як випускниці навчального закладу одноразова грошова допомога не виплачувалася.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (частина 2 статті 8 Закону).

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що виплата одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку передбачена і гарантована усім випускникам навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи випускник продовжує навчання або працевлаштувався, оскільки Закон не розмежовує їх на окремі категорії та не визначає будь-яких додаткових умов для виплати такої допомоги.

Таким чином, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати передбаченої Законом одноразової грошової допомоги, що відповідачем зроблено не було, а доводи представника відповідача про те, що неповнолітня ОСОБА_1 не має права на вказану грошову допомогу, оскільки не працевлаштувалася і не досягнула повноліття, не ґрунтуються на нормах матеріального права і суперечать вищенаведеним вимогам Закону.

Згідно приписів ст. 25 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Відповідно до ст. 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що підпунктом 4 пункту 13 постанови Кабінету міністрів України № 226 від 05 квітня 1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» дітям, позбавленим батьківського піклування, як випускникам навчальних закладів, виплату одноразової грошової допомоги передбачено виключно у випадку їхнього перебування на повному державному утриманні та за умови працевлаштування не можна визнати обґрунтованими, оскільки зазначена постанова Кабінету міністрів України у цій частині суперечить вимогам Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Так, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 4 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційних скарг являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Турійської районної державної адміністрації Волинської області залишити без задоволення, а постанову Турійського районного суду Волинської області від 17.10.2016 року у справі №169/522/16-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

ОСОБА_4

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21.12.2016 року.