Ухвала суду № 63586034, 21.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1291/16 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю: представника відповідача Пилипаса Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року по справі за адміністративним ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Еко-Технологія», про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про відмову у видачі йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Верхняцької сільської ради (за межами населеного пункту) Христинівського району Черкаської області та зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву як учасника антитерористичної операції з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Верхняцької сільської ради (за межами населеного пункту) Христинівського району Черкаської області.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного перегляду інші учасники судового процесу до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і не є спірним, що ОСОБА_4 29.06.2016 подав до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Верхняцької сільської ради (за межами населеного пункту) Христинівського району Черкаської області.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом від 28.07.2016 №6356/6-16 відмовило позивачу у наданні відповідного дозволу, пославшись на те, позивачем не додано до клопотання погодження землекористувача цієї ділянки, що унеможливлює вирішення порушеного питання.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач, як суб»єкт владних повноважень, не довів суду, що діяв у відповідності до вимог законодавства, тобто, правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03 лютого 2015 року N 14 Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.

Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.

Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до пп. 12 п. 4 Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Основним нормативно-правовим актом з регулювання земельних правовідносин є Земельний кодекс України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ. Завданням Кодексу, разом з іншими нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, є забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 22 Земельного кодексу України, громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення, якими визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п. «б» ч.1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною 7 цієї статті визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що результатом розгляду клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути рішення про задоволення цього клопотання або про відмову в його задоволенні, при цьому, як вірно зазначає суд першої інстанції, підставою для відмови може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, як вбачається, будь-якого рішення з вищенаведених Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не приймало, повідомивши позивача лише про те, що запрошувана земельна ділянка перебуває у користуванні, що унеможливлює вирішення порушеного питання.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.01.2016, яке набрало законної сили 19.05.2016, визнано недійсним договір оренди земельних ділянок, укладений між Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Еко-Технологія» та зобов'язано ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-Технологія» повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельні ділянки, в тому числі, запрошувану позивачем.

При цьому, судом не приймаються доводи апелянта щодо залишення у ТОВ НВП «Еко-Технологія» права оренди на спірну земельну ділянку через наявність державної реєстрації договору оренди на неї, оскільки, це питання стосується лише виконання судового рішення, яким цей договір скасований.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 22 грудня 2016 року.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: Ю.А.Ісаєнко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.