Ухвала суду № 63586007, 21.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 712/7831/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Понсе Кашоіди О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Соснівського районного суду міста Черкаси з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області в якому просила визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області щодо припинення виплати їй пенсії як інваліду 3 групи загального захворювання з 01.06.2015 року неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області поновити виплату пенсії починаючи з 01.04.2015 року без обмеження строків виплати на весь час інвалідності.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 вересня 2016 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 працює на посаді державного службовця - провідного спеціаліста відділу юридичного забезпечення та розгляду звернень громадян регіонального відділення Фонду Державного майна України та перебуває на обліку в УПФУ в м. Черкасах Черкаської області як працюючий пенсіонер. Пенсія ОСОБА_5 призначена як інваліду ІІІ групи у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Починаючи з 01.04.2015 року позивачу призупинено виплату пенсії.

30 травня 2016 року позивач звернулась з заявою про поновлення виплати пенсії з 01.06.2015 року. На що відповідачем була надана відповідь, в якій зазначено, що позивач працює на посаді, на яку розповсюджується дія Закону України «Про державну службу», а тому відповідно до Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 року та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911 від 24.12.2015 року, в період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року виплата пенсії позивачу не здійснюється.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

В силу вимог частини другої ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015, яким внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в результаті чого абз. 2 частини першої ст. 47 замінено п'ятьма абзацами такого змісту: «Тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 01 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення».

Також, вказаним Законом внесено зміни до ст. 37 Закону України «Про державну службу», зокрема, частину четверту замінено чотирма частинами такого змісту:

«Тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2016 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015, порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Таким чином, законодавчо встановлено заборону з 01 квітня 2015 року виплати пенсій, призначених відповідно до законодавства України, в тому числі і Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, які працюють на окремих посадах, в тому числі відповідно до Закону України «Про державну службу».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 внесено зміни до частини першої ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абзаци другий і третій якої викладені в такій редакції: «Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Також, вказаним Законом абзаци 1 та 2 частини четвертої ст. 37 Закону України «Про державну службу» викладено в такій редакції: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Згідно частини п'ятої ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2017 року.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Наведеною нормою не передбачено обов'язку органів пенсійного Фонду щодо відновлення виплати пенсії як такої, у тому числі і призначеної на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому посилання суду першої інстанції на вказану норму, як на підставу відновлення з 01.06.2015 виплати пенсії є необґрунтованим. Єдина підстава, за наявності якої відбувається поновлення виплати пенсії, у відповідності до частини першої ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є звільнення з роботи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у відновленні виплати пенсії з 01.06.2015, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним пенсійним законодавством України.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

(Повний текст ухвали складений 22 грудня 2016 року).

Головуючий суддя Кузьмишина О.М.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.