Постанова № 63585766, 21.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 697/1813/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Льон О.М.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представників відповідача Маринченко А.І., Ганненко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Канівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Канівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив просив:

- зобов'язати Управління пенсійного фонду України в місті Каневі та Канівському районі Черкаської області призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 03.10.2012, основну та додаткову пенсію відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі № 697/1170/14-а, ст.ст. 49, 51, 56, п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону УPCР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 25, ч. 1 ст. 27, ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з його заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у сумі 954 крб. 00 коп. СРСР та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб. 00 коп. СРСР, у сумі 4 590 гривень 55 коп. у місяць, у тому числі: 4 333,75 грн. - державна пенсія; 256,80 грн. - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю (у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - у відповідності до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі №697/1170/14-а) та в подальшому проводити її виплату з урахуванням вищевказаних правових норм;

- стягнути з Управління пенсійного фонду України в місті Каневі та Канівському районі Черкаської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не донараховану пенсію за період з 03.10.2012 по 24.11.2015 у сумі 130 927 гривень 45 коп.

- стягнути з Управління пенсійного фонду України в місті Каневі та Канівському районі Черкаської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не донараховану пенсію за період з 25.11.2015 по 05.09.2016 у сумі 30 581 гривень 46 коп.

- зобов'язати Управління пенсійного фонду України в місті Каневі та Канівському - районі Черкаської області здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 03.10.2012 по 05.09.2016, нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у наслідок порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2016 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповністю встановлено обставини справи, порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з 03.10.2012 отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при загальному стажі 25 років 4 місяці 21 день за Списком №1 (ліквідатор на ЧАЕС), що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.10) та довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області (а.с.15, 16).

Постановою Канівського міськрайонного суду від 21.05.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду України від 25.09.2014 (справа № 697/1170/14-а), позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахування та виплати недоплачених сум пенсії задоволено повністю:

- визнано дії Управління пенсійного фонду України в місті Каневі та Канівському районі Черкаської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_2 пенсії для призначення її неправомірними;

- зобов'язано Управління пенсійного фонду України в місті Каневі та Канівському районі Черкаської області при призначенні ОСОБА_2 основної і додаткової пенсії з 03.10.2012 згідно із нормами ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ врахувати його стаж роботи за Списком-1 в потрійному розмірі, а саме 81 день, та виходячи з загального його стажу роботи 25 років збільшити основну державну пенсію на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років;

- зобов'язано Управління пенсійного фонду України в місті Каневі та Канівському районі Черкаської області призначити ОСОБА_2 з 03.10.2012 згідно до норм ст. ст. 49, 51, 56, п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ основну державну пенсію із заробітку за 27 днів лютого-квітня 1987 року роботи у зоні відчуження, а додаткову пенсію за шкоду здоров'ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 03.10.2012 року - до виникнення обставин, що обумовлюють інші зміни таких розмірів, та виплатити йому недоотриману різницю;

Відповідач листом від 06.07.2015 №107/К-10 надав позивачу розрахунок розміру пенсії, відповідно до вище зазначеної постанови суду від 21.05.2014. з вказаного листа вбачається, що розмір пенсії позивача за віком по 2-х складових станом на 03.10.2012 становить: 876,38 грн: 619,58 грн - загальний розмір пенсії за віком по 2-х складових; 256,80 грн. додаткова пенсія потерпілому внаслідок ЧК 2 кат. за рішенням суду. При розрахунку йому пенсії відповідачем було враховано заробітну плату позивача за період з 04.02.1987 по 15.02.1987 у розмірі 0,00954 грн, за період з 01.04.1987 по 15.04.1987 у розмірі 0,01389 грн.

Позивача також повідомлено про те, що при виконанні судового рішення № 697/1170/14-а від 21.05.2014 розмір пенсії позивача зменшився, що викликало переплату у сумі 6 719,88 грн, яка буде погашена згідно з рішенням комісії відповідача.

Відповідно до довідок Канівського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Черкаської області №2936/04, №2937/04, №2938/04 від 27.04.2016 (а.с. 72-74) ОСОБА_2 виплачено пенсію за віком, як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС при повному стажі за період з жовтня 2012 року по грудень 2013 року - 15 827,50 грн., з січня 2014 року по грудень 2014 року - 13 790,32 грн.; з січня 2015 року по листопад 2015 року - 13 838,11 грн.

Вважаючи, що пенсію нараховано та виплачено у розмірі меншому, ніж це передбачено чинним законодавством, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що основна та додаткова пенсія позивача повинна складати - 4 590 грн. 55 коп. у місяць, у тому числі: 4 333,75 грн. - державна пенсія; 256,80 грн - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю. Також суд зазначив, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. (у тому числі пенсії). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на наведену норму, право позивача, згідно норм ст. ст. 49, 51, 56, п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на отримання з 03.10.2012 основної державної пенсії із заробітку за 27 днів лютого-квітня 1987 року роботи у зоні відчуження та додаткової пенсії за шкоду здоров'ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням його стажу роботи за Списком-1 в потрійному розмірі, а саме 81 день, та збільшенням основної державної пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, не підлягає доказуванню у межах даної справи, оскільки ця обставина встановлена судовими рішеннями у справі № 697/1170/14-а, що набрали законної сили.

Як зазначалося, здійснюючи виконання постанови Канівського міськрайонного суду від 21.05.2014 відповідачем було здійснено розрахунок пенсії позивача з урахуванням його роботи за період з 04.02.1987 по 15.02.1987 у розмірі 0,00954 грн, за період з 01.04.1987 по 15.04.1987 у розмірі 0,01389 грн.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КАС для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Так, для з'ясування питань, що мають значення для правильного вирішення даної справи, ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.11.2015 призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

- чи правильно нарахована ОСОБА_2, 1960 року народження, призначена йому пенсія у відповідності до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі № 697/1170/14-а за період з 03.10.2012 року по даний час виходячи з його заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у сумі 846 крб. 46 коп. СРСР та за квітень 1987 року у сумі 1359 крб. 25 коп. СРСР;

- якщо ні, то яка сума пенсії не донарахована та невиплачєна позивачу ОСОБА_2, 1960 року народження, за період з 03.10.2012 по 24.11.2015, виходячи з заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у сумі 846 крб. 46 коп. СРСР та за квітень 1987 року у сумі 1359 крб. 25 коп. СРСР, з відображенням по роках;

- чи підлягає до застосування пенсійним фондом України Закон України « Про індексацію грошових доходів населення», введений в дію Постановою Верховної ради України N 1283-ХП (1283-12 ) від 03.07.1991, при нарахуванні ОСОБА_2 державної пенсії;

- з якої суми повинна обчислюватись та нараховуватись ОСОБА_2 державна пенсія.

За клопотаннями експерта та позивача, з метою уточнення питань, поставлених експерту, ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28.04.2016 призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

- чи правильно нарахована ОСОБА_2, 1960 року народження, призначена йому пенсія у відповідності до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі № 697/1170/14-а за період з 03.10.2012 по даний час виходячи з його заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у сумі 954 крб. 00 коп. СРСР та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб. 00 коп. СРСР;

- якщо ні, то яка сума пенсії не донарахована та невиплачена позивачу ОСОБА_2, 1960 року народження, за період з 03.10.2012 по 24.11.2015, та у відповідності до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі 697/1170/14-а виходячи з заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у сумі 954 крб. 00 коп. СРСР та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб. 00 коп., з відображенням по роках;

- чи підлягає до застосування пенсійним фондом України Закон України « Про індексацію грошових доходів населення», введений в дію Постановою Верховної ради України N 1283-ХІІ (1283-12 ) від 03.07.91 року, при нарахуванні ОСОБА_2 державної пенсії;

- з якої суми повинна обчислюватись та нараховуватись ОСОБА_2 державна пенсія.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 82 КАС у висновку експерта зазначаються: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.

У висновку експерта також зазначається, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Якщо експерт під час проведення експертизи виявить факти, що мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він може включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Експерт дає свій висновок у письмовій формі. Висновок експерта приєднується до справи.

Так, у матеріалах справи наявний висновок експерта від 14.06.2016 № 3/56, відповідно до висновків якого:

1. Відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі №697/1170/14-а, ст.ст. 49, 51, 56, п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 25, ч. 1 ст. 27, ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії ОСОБА_2 нарахованої станом на 03.10.2012 виходячи з його заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у сумі 954 крб. 00 коп. СРСР та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб. 00 коп. СРСР, повинен складати 4 590,55 грн, у тому числі:

- 4 333,75 грн. - державна пенсія;

- 256,80 грн. - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю (у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - у відповідності до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі №697/1170/14-а).

2. Відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі №697/1170/14-а, ст. ст. 49, 51, 56, п. 2 ч. 3 ст.57 Закону УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 25, ч. 1 ст.27, ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з заробітної плати ОСОБА_2 в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у сумі 954 крб. 00 коп. СРСР та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб. 00 коп. СРСР, не донарахована та не виплачена пенсія ОСОБА_2 за період з 03.01.2012 по 24.11.2015 складає 130 927,45 грн.

3. При нарахуванні ОСОБА_2 державної пенсії, пенсійним фондом України підлягає до застосування Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» введений в дію Постановою Верховної ради України №1283-ХІІ (128-12) від 03.07.1991 року та постанова КА України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових жохові населення». У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Індексація пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат) проводиться в межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії проводиться після Індексації суми оплати праці на підставі довідки підприємства, установи, організації, де працює пенсіонер.

У всіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищували прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

4. Відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі №697/1170/14-а, ст. ст. 49, 51, 56, п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_2 повинна була нараховуватись державна пенсія з заробітної плати за 27 днів лютого-квітня 1987 року роботи в зоні відчуження - за лютий 1987 року у сумі 954 крб. 00 коп. та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб. 00 коп. СРСР, а додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 КАС висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Суд першої інстанції прийняв до уваги вказаний висновок експерта. Апеляційний суд також не вбачає підстав для незгоди із таким висновком.

Слід відмітити, що у висновку експерта містяться спростування розрахунку пенсії позивача, здійсненого відповідачем, зокрема:

- «В своєму розрахунку виконавець не посилається на жоден документ, на підставі якого він застосував вищенаведені коефіцієнти. Правильність вищезазначеного розрахунку підлягає сумніву, оскільки значна частина законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів щодо призначення та нарахування пенсій чорнобильцям, які діяли до введення в Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 03.10.2012 (на момент призначення та нарахування пенсії ОСОБА_2.), зазнала значних змін, частина з них втратила чинність, частина визнана не конституційними, частина суперечать один одному, в тому числі і нормам Закону УРСР «Про статус та соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В кінці вищенаведених складних розрахунків, виконавець обмежує розраховану суму в 150,00 грн. посилаючись на ч. 5 ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» збільшену на 12% (150,00+12%=168,00грн.), знову ж таки не посилаючись на жоден документ».

- «При проведенні зазначеного розрахунку виконавцем брався до уваги заробіток ОСОБА_2 за період з 01.01.1986 по 31.12.1990 та з 01.07.2000 по 30.09.2011, хоча в постанові суду від 21.05.2014 чітко зазначено: провести розрахунок основної державної пенсії із заробітку за 27 днів лютого-квітня 1987 року. Також не виконана умова щодо розрахунку додаткової пенсій в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком».

Відповідач в апеляційній скарзі не наводить жодних доводів на спростування висновку експерта, а лише повторно дублює доводи та розрахунки, які були зазначені у листі від 26.07.2015 № 107/К-10 та запереченнях на позовну заяву.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із розрахунком пенсії, наведеним у висновку експерта, а тому рішення суду першої інстанції в частині, що стосується необхідності призначення позивачу пенсії у відповідному розмірі є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Що стосується решти позовних вимог, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Буквальне тлумачення наведеної норми права дає підстави вважати, що ця норма закону стосується вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.

Таке ж правило закріплене частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у якій йдеться про те, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 року було прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Таким чином, положення наведених норм права регулюють виплату за минулий час уже нарахованих пенсій, однак не виплачених з вини ПФУ.

За таких обставин колегія суддів вважає, що викладені вище положення не підлягають застосуванню до заявлених позовних вимог в частині стягнення пенсії та виплати компенсації, адже приписи цієї норми регулюють виплату за минулий час уже нарахованих пенсій, однак не виплачених з вини ПФУ.

Аналогічну позицію неодноразово висловлював Верховний Суд України у своїх рішеннях (постанови від 25 травня 2016 року (№ 164/1904/14-ц), від 01 березня 2016 року (№ 161/20170/14-а)).

Натомість у справі, що розглядається, право позивача на отримання пенсії у спірному розмірі відповідач не визнав, що і стало підставою звернення до суду. Таким чином, пенсію у спірному розмірі позивачу нараховано не було, а тому, на думку апеляційного суду, підстави для її стягнення та нарахування компенсації наразі відсутні.

Посилання відповідача на протиправність стягнення з нього витрат на проведення експертизи, оскільки бюджетом Пенсійного фонду України не передбачено таких видатків, колегія суддів відхиляє, оскільки норми КАС не ставлять у залежність відшкодування судових витрат, понесених позивачем, від наявності на це бюджетних призначень відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів апеляційного суду окремо вважає за необхідне звернути увагу на строк звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом. Так, враховуючи, що постановою Канівського міськрайонного суду від 21.05.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду України від 25.09.2014 (справа № 697/1170/14-а) поновлено право позивача на пенсію з 03.10.2012. Неналежне виконання даних рішень призвело до виплати пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено законом. Листом від 26.07.2015 № 107/К-10 позивача було повідомлено, яким чином здійснювався розрахунок його пенсії. Тому, на думу апеляційного суду, повторно звертаючись 04.09.2015 до суду за захистом свого права з 03.10.2012, позивач пропустив строк звернення з поважних причин, а отже підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав на задоволення позовних вимог в частині стягнення пенсії та зобов'язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів необґрунтованими.

Окрім того, присуджуючи з відповідача судовий збір на користь держави, суд першої інстанції посилався на ст. 94 КАС. Проте, вимоги зазначеної статті не містять вимог про необхідність стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень на користь держави судового збору у випадку задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судового збору.

Таким чином рішення суду в частині присудження з відповідача судового збору на користь держави підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, встановивши, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області в частині стягнення пенсії та зобов'язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів від 12 жовтня 2016 року та відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Тобто, із зазначеної норми слідує, що суб'єкту владних повноважень, на користь якого ухвалено рішення, підлягають сплаті лише два види витрат, пов'язаних з розглядом справи: витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою. Такий вид судових витрат, як судовий збір, відповідачу поверненню не підлягає.

Аналогічну позицію було висловлено Вищим адміністративним судом України (ухвала від 22.04.2010 по справі № К-15271/09).

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Канівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області задовольнити частково.

Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2016 року скасувати, а у задоволенні позову відмовити в частині:

- стягнення з Канівського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не донараховану пенсію за період з 03.10.2012 по 24.11.2015 у сумі 130 927 гривень 45 коп;

- стягнення з Канівського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не донараховану пенсію за період з 25.11.2015 по 05.09.2016 у сумі 30 581 гривень 46 коп..

- зобов'язання Канівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у наслідок порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 p. N 159 за період з 03.10.2012 по 05.09.2016.

- стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі Канівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь держави судового збору за розгляд справи у суді в розмірі 1615,09 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 21.12.2016.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.