Ухвала суду № 63585701, 20.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року справа №812/334/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.,

ОСОБА_2,

при секретареві судового засідання Томах О.О.

за участю представника позивача ОСОБА_3 (за довіреністю)

представника відповідача ОСОБА_4 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку головного управління державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 р. у справі № 812/334/16 за позовом Луганської обєднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Луганській області до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку головного управління державної фіскальної служби у Луганській області про визнання неправомірним та скасування рішення від 10.12.2015 року № 316/12-14-17-03/21, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року у справі № 812/334/16 адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Свердловську головного управління ДФС у Луганській області до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку головного управління ДФС у Луганській області про визнання неправомірним та скасування рішення від 10.12.2015 № 316/12-14-17-03/21 задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 10.12.2015 № 316/12-14-17-03/21 про застосування до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області штрафу у розмірі 23761,25 грн. (двадцять три тисячі сімсот шістдесят одна грн. 25 коп.) за період з 21.08.2014 року по 24.12.2014 року, штрафу у розмірі 4713,71 грн. (чотири тисячі сімсот тринадцять грн. 71 коп.) за період з 23.06.2015 року до 26.06.2015 року та пені у розмірі 9824,52 грн. (девять тисяч вісімсот двадцять чотири грн. 52 коп.), всього у сумі 38299,48 грн. (тридцять вісім тисяч двісті девяносто девять грн. 48 коп.) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. (арк.справи 81-86)

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (арк.справи 123-126)

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 10.12.2015 № 316/12-14-17-03/21 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Державній податковій інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області нараховано штраф у розмірі 23761,25 грн. за період з 21.08.2014 року по 24.12.2014 року, штраф у розмірі 4713,71 грн. за період з 23.06.2015 року до 26.06.2015 року та пеню у розмірі 9824,52 грн., загальна сума складає 38299,48 грн. (арк.справи 9)

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 08.07.2014 №381 Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів в роботі Головного управління Міндоходів у Луганській області та деяких інспекцій згідно з переліком встановлено простій (арк.справи 10-13).

Відповідно до наказу ДФС України від 07.11.2014 року №256 Про переміщення та закінчення простою простій у роботі ДПІ у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області закінчено і установа переміщена за адресою: Луганська обл. м. Сєвєродонецьк, на територію, підконтрольну українській владі, та відповідно до наказу ДФС України від 30.04.2015 року №318 Про внесення змін до наказу ДФС від 07.11.2014 року №256 ДПІ у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області приступила до виконання функціональних обовязків з 30.04.2015 року (арк.справи 14-19, 24-26).

Згідно наказу ДФС України від 25.09.2014 №142 Про роботу окремих територіальних органів Міндоходів Луганської області функціональні обов'язки ДПІ у м. Свердловську виконувала ДПІ у м. Сєвєродонецьку (арк.справи 23).

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ДПІ у м. Свердловську ГУ ДФС у Луганській області є м. Сєвєродонецьк, вул. Єнергетиків, 72 (арк.справи 42).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 року у даній справі здійснено процесуальне правонаступництво позивача, а саме - Державної податкової інспекції у місті Свердловську головного управління ДФС у Луганській області на Луганську обєднану державну податкову інспекцію головного управління державної фіскальної служби у Луганській області.

Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. ОСОБА_5 та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно статті 107 Конституції України ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, ОСОБА_6 Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України може брати участь ОСОБА_6 Верховної ОСОБА_6 України.

Рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Пункт 9-4 Розділу VIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСОБА_5 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування має наступну редакцію.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 ОСОБА_5 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_5 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_5 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_5 за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Частиною 2 статті 6 ОСОБА_5 № 2464 серед іншого встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

Частиною 10 статті 25 ОСОБА_5 № 2464 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 ОСОБА_5 № 2464 встановлено, що орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає на платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Преамбулою ОСОБА_5 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей ОСОБА_7 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 ОСОБА_5 № 1669 (Визначення термінів) встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 ОСОБА_5 № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей ОСОБА_7 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього ОСОБА_5.

Дія цього ОСОБА_5 поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

ОСОБА_5 та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому ОСОБА_5.

Частиною 5 статті 11 ОСОБА_5 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього ОСОБА_5:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_5;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим ОСОБА_5;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_5.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні Офіційний вісник Президента України від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014 року.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення ОСОБА_5 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (ОСОБА_7 N 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі Луганська область: 1. Міста обласного значення: під номером 12 зазначене м. Свердловськ (Свердловська міська рада): м. Червонопартизанськ (Червонопартизанська міська рада); смт Володарськ, смт Павлівка (Володарська селищна рада); смт Калінінський с. Кондрюче, с-ще Хмельницький (Калінінська селищна рада); смт Комсомольський, с-ще Прохладне (Комсомольська селищна рада); смт Ленінське, с. Маловедмеже, с-ще Устинівка, с-ще Федорівка (Ленінська селищна рада); смт Шахтарське, с-ще Киселеве (Шахтарська селищна рада);

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада): смт Борівське, с. Боброве, с. Осколонівка (Борівська селищна рада); смт Сиротине, смт Воронове, смт Метьолкіне (Сиротинська селищна рада); с. Воєводівка, с-ще ОСОБА_8, с-ще Павлоград, с-ще Синецький (Сєвєродонецька міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення ОСОБА_5 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі Луганська область: 1. Міста обласного значення: під номером 12 зазначене м. Свердловськ (Свердловська міська рада): м. Червонопартизанськ (Червонопартизанська міська рада); смт Володарськ, смт Павлівка (Володарська селищна рада); смт Калінінський с. Кондрюче, с-ще Хмельницький (Калінінська селищна рада); смт Комсомольський, с-ще Прохладне (Комсомольська селищна рада); смт Ленінське, с. Маловедмеже, с-ще Устинівка, с-ще Федорівка (Ленінська селищна рада); смт Шахтарське, с-ще Киселеве (Шахтарська селищна рада);

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада): смт Борівське, с. Боброве, с. Осколонівка (Борівська селищна рада); смт Сиротине, смт Воронове, смт Метьолкіне (Сиротинська селищна рада); с. Воєводівка, с-ще ОСОБА_8, с-ще Павлоград, с-ще Синецький (Сєвєродонецька міська рада).

Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053.

Таким чином, з аналізу норм ОСОБА_5 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.

ОСОБА_7 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014 року, відповідно до ч. 1 ст. 1 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 року можна достовірно стверджувати, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Оскільки Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, можна достовірно стверджувати, що проведення антитерористичної операції триває.

Якщо достовірно встановлено, що антитерористична операція триває, відповідно обовязково повинна бути територія проведення такої операції.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначені міста Свердловськ та Сєвєродонецьк. При цьому в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 року.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р. При цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 та від 05.11.2014 року № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначені міста Свердловськ та Сєвєродонецьк. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 року.

Прийнявши розпорядження КМУ від 05.11.2014 року № 1079-р про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р, Кабінет Міністрів України до 02.12.2015 року не прийняв жодного іншого розпорядження, яким би був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наявність такого розпорядження обумовлена фактом тривання в цей період антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та дією норм ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, частини 5 статті 11.

Таким чином, в період з 05.11.2014 року по 18.12.2015 року (дата набрання чинності розпорядження № 1275-р від 02.12.2015) розпорядження КМУ від 05.11.2014 року № 1079-р суперечило ОСОБА_5 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції. Як наслідок, в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 року вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р, яким міста Свердловськ та Сєвєродонецьк Луганської області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

При цьому колегія суддів зауважує, що розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р в період з 05.11.2014 року по 18.12.2015 року не було скасоване або визнане таким, яке втратило чинність. Тобто, в наявності всі підстави для твердження, що в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 року у вказаний вище період часу розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р діяло.

У звязку з вище викладеним, можна достовірно стверджувати, що на момент перевірки та винесення спірного рішення Позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_6 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

ОСОБА_5 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 року мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначених ОСОБА_5.

При вирішенні питання відносно ДПІ у м. Свердловську ГУ Міндоходів у Луганській області щодо застосування чи незастосування заходів зі стягнення штрафу та пені Відповідач повинен був керуватися положеннями п. 9-4 Розділу VIII ОСОБА_5 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та нормами ОСОБА_5 № 1669. Тобто, Відповідач не повинен був однозначно застосовувати положення ч. 11 ст. 9 та ч. 10, 11 ст. 25 ОСОБА_5 2464, а повинен надати повний та обєктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, і лише після цього приймати рішення щодо наявності підстав для стягнення штрафу та пені.

При даних спірних правовідносинах мало місце виключно звільнення від сплати штрафних та фінансових санкцій на час проведення антитерористичної операції певної категорії осіб.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що податковий орган, вирішуючи питання встановлення порушення ДПІ у м. Свердловську ГУ Міндоходів у Луганській області термінів сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, повинен був керуватися нормами Конституції України, усіма положеннями ОСОБА_5 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 року та усіма розпорядженнями Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини, а не окремими статтями ОСОБА_5 № 2464 та Інструкцією, тому прийняте Рішення від 10.12.2015 № 316/12-14-17-03/21 підлягає скасуванню.

Застосування при даних спірних правовідносинах ст. 10 ОСОБА_5 № 1669 в частині необхідності обовязкового надання сертифікату Торгово-промислової палати України для підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань відповідно до положень ОСОБА_5 № 2464 є неможливим з наступних підстав.

Дані спірні правовідносини стосуються обовязку платника єдиного внеску щодо своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та врегульовані нормами ОСОБА_5 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464, які є спеціальними в даному випадку.

Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_5 № 2464 має посилання на ОСОБА_7 № 1669 лише в частині визначення розташування конкретного населеного пункту, який може бути включений у перелік, зазначений у статті 2 ОСОБА_5 № 1669.

Як встановлено в судовому засіданні, міста Свердловськ та Сєвєродонецьк Луганської області включені у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до положень ОСОБА_5 № 1669.

Стаття 10 ОСОБА_5 № 1669 визначає сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань.

Зі змісту вказаної статті чітко вбачається, що нею визначений конкретний документ як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань. При цьому цією нормою не визначено, за невиконання (неналежне виконання) від якого саме зобовязання звільняється певна особа. Тобто, для спірних правовідносин стаття 10 ОСОБА_5 № 1669 є загальною нормою.

Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_5 № 2464, як спеціальна норма законодавства, не містить жодного посилання на необхідність платника єдиного внеску надання до податкового органу сертифікату Торгово-промислової палати України як необхідного документу в якості підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобовязань щодо сплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Натомість, підпунктом 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України) однією з ознак безнадійної заборгованості визначена заборгованість, стягнення якої стало неможливим у звязку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Тобто, положення статті 10 ОСОБА_5 № 1669 можуть бути застосовані при вирішенні правовідносин, врегульованих Податковим кодексом України.

Однак, відповідно до положень п. 1.3. ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виключає можливість застосування положень статті 10 ОСОБА_5 № 1669 при вирішенні спірних правовідносин, врегульованих нормами ОСОБА_5 № 2464.

Доводи апеляційної скарги стосовно посилання на пункт 9 розділу VІІІ Прикінцеві та перехідні положення ОСОБА_5 України № 1669-VІІ як підставу для не застосування за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обовязків платників єдиного внеску у період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції є незмістовним, оскільки до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення норм ОСОБА_5 № 2464 як спеціальні норми законодавства з наведених вище підстав, зокрема, положення 9-4 Розділу VIII ОСОБА_5 № 2464.

Також відсутня необхідність подання заяви у довільній формі до органу доходів і зборів як обовязкової підстави для звільнення від штрафних та фінансових санкцій, виходячи з положень наступних правових норм.

Згідно положень абзацу 2 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_5 № 2464 вказана заява подається до відповідного органу як підстава для звільнення, передбаченого абзацом 1 цього пункту.

В свою чергу, абзацом 1 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_5 № 2464 прямо передбачене звільнення платників єдиного внеску лише від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_5 № 2464, яка не містить положень щодо застосування штрафних та фінансових санкцій.

Застосування ж штрафних та фінансових санкцій передбачені не частиною 2 статті 6 ОСОБА_5 № 2464, а частиною 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 вказаного ОСОБА_5, про що безпосередньо зазначено в самому оскаржуваному рішенні від 10.12.2015 за № 316/12-14-17-03/21. Як наслідок, платник єдиного внеску не повинен писати ніякої заяви при визначенні йому штрафних та фінансових санкцій для звільнення від їх сплати.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення прийнято ОСОБА_7 України від 02.09.2014 № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі ОСОБА_7 № 1669).

Відповідно до статті 11 Прикінцеві та перехідні положення ОСОБА_5 № 1669 передбачено внесення змін до деяких законів України.

Зокрема, частиною четвертою статті 11 ОСОБА_5 № 1669 передбачено внесення змін до ОСОБА_5 № 2464, а саме розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9.3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 ОСОБА_5 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_5 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_5 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_5 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_5 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Зазначена норма проіснувала в ОСОБА_5 № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із ОСОБА_5 України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі збереглася в ОСОБА_5 № 2464.

З огляду на дію зазначеної норми, позивач звільнявся від відповідальності за невиконання обовязків платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 ОСОБА_5 № 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 15 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення сформоване 10 грудня 2015 року з посиланням на статтю 25 ОСОБА_5 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього ОСОБА_5 зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є виконавчим документом.

Наявність заборони (в силу закону) щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених ОСОБА_5 № 1669 за невиконання обовязків платника єдиного внеску у період з 15 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року, унеможливлює складання Відповідачем та направлення Позивачу спірного рішення на момент його складання, а саме станом на 10 грудня 2015 року.

Таким чином, спірне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним на момент його формування.

Крім того, колегія суддів зазначає, що до суду апеляційної інстанції позивачем надані сертифікат Луганської торгово-промислової палати від 22.06.2016 року №25.12-191 та заява від 23.06.2016 року №244/04.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач не мав правових підстав для винесення Рішення від 10.12.2015 року № 316/12-14-17-03/21 відносно ДПІ у м. Свердловську ГУ Міндоходів у Луганській області, що є підставами для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,196, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку головного управління державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 р. у справі № 812/334/16 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 р. у справі № 812/334/16 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 грудня 2016 року. Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів протягом пяти днів.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:А.В. Гайдар

Судді: Л.А.Василенко

ОСОБА_2