Постанова № 63585553, 20.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2016 рокусправа № 808/1188/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання:Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року в адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства «Марко ОСОБА_1»

до Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

ПП «Марко ОСОБА_1» у квітні 2016 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, винесені 17 березня 2016 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано прийняте Запорізькою обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення форми «С» від 17.03.2016 № НОМЕР_2 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 408626 (чотириста вісім тисяч шістсот двадцять шість) грн. 54 коп. У решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Запорізькою ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області 17 лютого 2016 року було проведено фактичну перевірку господарської одиниці (кафе, розташованого за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, с. Ульянівка) субєкта господарської діяльності ПП «Марко ОСОБА_1», за результатами якої складено акт № 0041/08/01/14/36408237 від 01.03.2016.

На підставі висновків акту відповідачем 17 березня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до ПП «Марко ОСОБА_1» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 171,00 грн., та № НОМЕР_2, яким до ПП «Марко ОСОБА_1» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 482669,98 грн.

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про порушення ПП «Марко ОСОБА_1» приписів п. 1, п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 2.8, 3.5, 5.10, 7.23 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій № НОМЕР_2 від 17 березня 2016 року у звязку з необґрунтованістю висновків податкового органу про перевищення позивачем встановленого ліміту каси, яке виникло внаслідок здавання понад лімітованої готівки для її зарахування в банку пізніше наступного робочого дня у період з 15.01.2015 по 25.02.2016 на суму 226179,00 грн. та про не підтвердження видачі готівки внаслідок відсутності на видаткових касових ордерах за 15.04.2015 підписів одержувачів коштів, що призвело до понадлімітного залишку готівки в касі підприємства за 15.04.2015 у сумі 15155,59 грн.

Проте суд апеляційної інстанції вказані висновки суду першої інстанції вважає помилковими та зазначає, що відповідно до пункту 2.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Згідно з п. 2.8 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Згідно з підпунктом «в» пункту 5.1 Положення строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог: для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Відповідно до п. 5.10 Положення, підприємства, які встановлюють строк здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до підпункту «в» пункту 5.1 цієї глави, мають здавати понадлімітну готівку для її зарахування на рахунки підприємства в банку не пізніше наступного робочого дня незалежно від установленого строку здавання готівкової виручки (готівки).

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу керівника ПП «Марко ОСОБА_1» від 01.05.2014 та розрахунку від 01.05.2014 в касі підприємства встановлено ліміт залишку готівкових коштів з 01 травня 2014 року у розмірі 568,00 грн.

Згідно з наказом та розрахунком ПП «Марко ОСОБА_1» від 01.06.2015, з вказаної дати ліміт каси встановлено у сумі 605, 38 грн.

Перевіркою встановлено перевищення підприємством встановленого ліміту каси, яке виникло внаслідок допущення випадків здавання понадлімітної готівки для її зарахування на рахунок підприємства в банку пізніше наступного робочого дня на суму 226179,40 грн.

Позивач зазначив, що перевищення ліміту залишку готівки у касі не відбулося, адже Доповненням від 06.05.2014 до наказу від 01.05.2014 була встановлена сума ліміту залишку готівки у касі у пятикратному розмірі, що становить 2840,00 грн., а доповненням від 02.06.2015 до наказу від 01.06.2015 також встановлена суму ліміту залишку готівки в касі у пятикратному розмірі, а саме 3026,90 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції погодився з вказаними доводами позивача.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 5.2 передбачено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи (п. 5.3 Положення).

Отже, чинним законодавством передбачено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку та затверджується наказом керівника підприємства.

Колегія суддів знаходить обґрунтованими доводи апелянта, що інших розрахунків ліміту каси, ніж від 01.05.2014 та від 01.06.2015, підприємством не проводилося, накази про затвердження нових лімітів каси по підприємству не приймалися.

Вказана обставина не спростована позивачем жодним належним доказом.

Також контролюючим органом при перевірці правильності заповнення реквізитів видаткових касових ордерів за період з 15.01.2015 по 25.02.2016 встановлено відсутність підпису одержувачів коштів, що призвело до понадлімітного залишку готівки в касі підприємства за 15.04.2015 у сумі 15155,59 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що видача готівки 15.04.2015 відбулася у звязку з виплатою заробітної плати особам та була проведена по видатковим відомостям від 15.04.2015, які містять прізвища та підписи, паспортні дані осіб та дату видачі коштів, суми виданої готівки, що відповідає вимогам п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Проте суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими такі висновки суду першої інстанції та зазначає, що відповідно до 3.5 Положення у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю.

Згідно з п 3.8 Положення виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи копій видаткових касових ордерів від 15.04.2015 про видачу готівкових коштів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в останніх відсутні підписи вказаних осіб.

Згідно з записами, що містяться в касовій книзі, видача готівкових коштів зазначеним особам проводилася через видаткові касові ордери без будь-якого посилання на видаткові відомості, що свідчить про обґрунтованість доводів апелянта.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про обґрунтованість висновків відповідача щодо порушення ПП «Марко ОСОБА_1» вимог чинного законодавства щодо ведення касових операцій та правомірність податкових повідомлень-рішень Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, винесених 17 березня 2016 року в цілому.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року в адміністративній справі № 808/1188/15 скасувати.

У задоволені позову Приватного підприємства «Марко ОСОБА_1» відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 22 грудня 2016 року.

Головуючий:О.В. Головко

Суддя:Т.І. Ясенова

Суддя:А.В. Суховаров