Ухвала суду № 63585276, 19.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

19 грудня 2016 року м. Київ № 826/17687/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради за участю третьої особи - приватного акціонерного товариства «НЕО ВІТА» про визнання протиправним та скасування рішення №65/1968 від 01.10.2015 р.,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Київської міської ради за участю третьої особи - приватного акціонерного товариства «НЕО ВІТА» про визнання протиправним та скасування рішення №65/1968 від 01.10.2015 р.

В судовому засіданні 19.12.2016 року представником приватного акціонерного товариства «НЕО ВІТА» заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до адміністративного суду.

Представник Київської міської ради вказане клопотання підтримав та просив суд застосувати до позовної заяви позивача наслідки, передбачені ст. 100 КАС України.

В обґрунтування даного клопотання представник третьої особи зазначив, що позивач про ймовірне порушення своїх прав дізнався 22.12.2015 року, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Водночас, до суду з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 17.11.2016 року, тобто з пропуском законодавчо визначеного шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування дотримання строку на звернення до суду з даним позовом позивач в позовній заяві зазначив, що він 23.08.2016 року подав позовну заяву до Дніпровського районного суду м. Києва про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради №65/1968 від 01.10.2015 року «Про передачу приватному акціонерному товариству «НЕО ВІТА» земельної ділянки для будівництва житлово-офісного торговельного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземним та наземним паркінгами на просп. Возз'єднання, 19 у Дніпровському районі м. Києва», однак ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.08.2016 року відмовлено у відкритті провадження оскільки спір є публічно-правовим.

Вирішуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Частиною 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову та зазначає сам позивач, про оскаржуване рішення Київської міської ради №65/1968 від 01.10.2015 року він дізнався 24.01.2016 року з наданої Департаментом земельних ресурсів КМДА відповіді (№057024-66) на адвокатський запит від 22.12.2015 року.

Додатково суд зазначає, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Як правило, саме з моменту офіційного опублікування в газеті "Хрещатик" виникають обставини, що у сукупності зумовлюють виникнення у особи права на звернення до суду, якщо вона вважає, що окремі норми чи рішення в цілому порушує її права та законні інтереси та підлягають скасуванню.

З наявних матеріалів справи зокрема, листа Управління організаційного та документального забезпечення діяльності КМР №08/231-449вих від 15.12.2016 року вбачається, що копія рішення Київської міської ради №65/1968 від 01.10.2015 року «Про передачу приватному акціонерному товариству «НЕО ВІТА» земельної ділянки для будівництва житлово-офісного торговельного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземним та наземним паркінгами на просп. Возз'єднання, 19 у Дніпровському районі м. Києва» передано на оприлюднення газеті «Хрещатик» 13.10.2015 року.

При цьому, дане рішення КМР опубліковане в номері 44(4814) від 22.04.2016 року газети «Хрещатик».

Водночас, наявними матеріалами справи вбачається, що про оскаржуване рішення позивач дізнався раніше, а саме - 24.01.2016 року.

При цьому, суд враховує ту обставину, що позивач помилково звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва, однак зазначає, що до місцевого суду позивач звернувся також з пропуском законодавчо визначеного шестимісячного строку.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною 2 статті 100 КАС України визначено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

При цьому слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду та матеріали справи свідчать про недотримання позивачем строку такого звернення, оскільки про оскаржуване рішення позивачу було відомо ще 24.01.2016 року, в той час як до адміністративного суду позивач звернувся лише 14.11.2016 року, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.99, 100, 102, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської ради за участю третьої особи - приватного акціонерного товариства «НЕО ВІТА» про визнання протиправним та скасування рішення №65/1968 від 01.10.2015 р, з підстав пропуску строку на звернення до адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов