ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2016 року місто Київ №826/19094/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом
закритого акціонерного товариства «Лісова крамниця»
до
Державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,
Державна фіскальна служба України
про
скасування Акту від 19.05.2016 №279/26-57-12-03-09, Акту від 28.11.2014 №553/26-57-22-04/21467073 та податкових повідомлень-рішень від 13.06.2016 №0012081203,№0012091203,
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство «Лісова крамниця» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державна фіскальна служба України про скасування Акту від 19.05.2016 №279/26-57-12-03-09, Акту від 28.11.2014 №553/26-57-22-04/21467073 та податкових повідомлень-рішень від 13.06.2016 №0012081203,№0012091203.
Ознайомившись зі позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України “Про судовий збір” судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв’язку.
Суд наголошує на тому, що відповідно до Закону України “Про судовий збір”, ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України “Про судовий збір”, відповідно до якої за подання до адміністративного суду суб’єктом владних повноважень, юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. За подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Окрім того, статтею 9 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір у порядку і розмірах, визначених Законом України "Про судовий збір" позивачем не сплачено.
Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Разом з тим, до позовної заяви не додано її копії для відповідача.
Також, суд наголошує, що згідно з пунктом першим частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до постанов Верховного Суду України від 24.09.2013 №21-255а13 (номер рішення в ЄДРСР 34180770) та від 10.09.2013 №21-237а13 (номер рішення в ЄДРСР 33770792), в яких зазначено, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.
Оскарження акту (висновків), як зазначив Верховний Суд України, унеможливлює розгляд такого спору в судовому порядку.
Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені її права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, проте, ці рішення, дії чи бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин.
Таким чином, позивачеві необхідно визначитись із колом позовних вимог, які б забезпечили належний захист порушених, на думку позивача, його прав.
Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду з посиланням на реквізити даної ухвали оригіналу документу про сплату судового збору із відміткою банку про зарахування судового збору до бюджету, доказів, уточненого позову, копії позовної заяви та всіх матеріалів для відповідача,
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки позову та привести позовну заяву у відповідність з приписами статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У Х В А Л И В:
1. Залишити позовну заяву без руху .
2. Встановити позивачу строк до 05.01.2017 для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Судове рішення № 63585217, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 08.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/19094/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: