Постанова № 63585187, 22.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 грудня 2016 року № 826/8787/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" доМіжрегіонального головного управління Міндоходів-Центрального офісу з обслуговування великих платників пропро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2014 № 0000594102 та № 0000604102.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.02.2016 № К/800/9227/15 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом автоматизованого розподілу судових справ для розгляду справи № 826/8787/14 було визначено суддю Огурцова О.П.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було протиправно винесено податкові повідомлення-рішення від 11.06.2014 № 0000594102 та № 0000604102, оскільки товариство не порушувало терміни сплати авансових внесків з податку на прибуток, так як у позивача наявна переплата з податку на прибуток.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що до позивача була застосована відповідальність у вигляді штрафу, оскільки ПАТ "Укртрансгаз" несвоєчасно сплатило авансові внески з податку на прибуток за місцезнаходженнями структурних підрозділів (філій). Крім того, відповідач не заперечує, що у позивача наявна переплата за платежем авансові внески з податку на прибуток, проте така переплата може бути використана для подальших розрахунків за податковими зобов'язаннями ПАТ "Укртрансгаз", однак не звільняє від сплати консолідованого податку за місцем реєстрації відокремлених підрозділів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" у своєму складі має 18 філій, за які у 2013-2014 роках консолідовано сплачує податок на прибуток.

Відповідачем від районних державних податкових інспекцій, на обліку яких перебувають структурні підрозділи позивача, отримано інформацію та картки особових рахунків за 2013-2014 роки з платежів "авансові внески з податку на прибуток", а саме щодо встановленого факту порушення строків перерахування узгоджених податкових зобов'язань до бюджету авансового внеску 1/12 з податку на прибуток згідно "Розрахунок податкових зобов'язань, щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства" за 2012 рік, що сплачується за місцезнаходженням відокремлених підрозділів протягом березня 2013 - лютого 2014 років та авансового внеску 1/9 з податку на прибуток згідно "Розрахунок податкових зобов'язань, щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства" за III квартали 2012 року, що сплачується за місцезнаходженням філії "Агрогаз" позивача протягом лютого 2013 року.

Центральним офісом проведено перевірку позивача з питань своєчасності сплати до бюджету: 1/9 авансового внеску з податку на прибуток філією "Агрогаз" позивача за лютий 2013 року; 1/12 авансового внеску з податку на прибуток: УМГ "Прикарпаттрансгаз" позивача за жовтень 2013 року, лютий 2014 року, УМГ "Львівтрансгаз" позивача за жовтень 2013 року, лютий 2014 року, УМГ "Донбастрансгаз" позивача за лютий 2014 року, УМГ "Київтрансгаз" позивача за лютий 2014 року, УМГ "Харківтрансгаз" позивача за лютий 2014 року, УМГ "Черкаситрансгаз" позивача за лютий 2014 року, філією "Агрогаз" позивача за березень 2013 року - лютий 2014 року, за результатами якої складено акт від 30.05.2014 № 578/28-10-41-20/30019801.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем граничного строку сплати сум грошових зобов'язань, а саме: авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 11.06.2014:

- № 0000594102, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 3852654,76 грн. (за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 38526547,61 грн.);

- № 0000604102, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 0,22 грн. (за затримку на 36 календарні дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1,08 грн.).

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулося з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Підрозділом 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи визначений в пункті 152.4 статті 152 Податкового кодексу України, а саме: платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються контролюючі органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).

Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи з положень цього пункту. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого часу після такого повідомлення.

У разі якщо станом на 1 січня звітного року платник податку не мав відокремлених підрозділів, але створив відокремлений підрозділ (підрозділи) в будь-який час протягом такого звітного року, такий платник податку має право прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку в такому звітному році. Платник податку повідомляє контролюючі органи про прийняття такого рішення протягом 20 днів з моменту його прийняття. У разі прийняття платником податку такого рішення обраний ним порядок сплати податку застосовується до зміни платником податку такого рішення та не потребує щорічного підтвердження.

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.

У разі якщо платник податку, який прийняв рішення про сплату консолідованого податку, сплачує авансовий внесок з податку згідно з підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, такий авансовий внесок сплачується за місцезнаходженням юридичної особи та її відокремлених підрозділів пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до положень цього розділу, в загальній сумі таких витрат цього платника податку, визначених у останній податковій звітності, поданій таким платником податку.

Разом з тим, у позивача існувала сума надміру сплачених платежів з податку на прибуток, що підтверджується актом звірки розрахунків позивача з Центральним офісом від 30.12.2012 (т1,а.с. 27).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Укртрансгаз" зверталося до податкового органу з листами щодо повернення переплати з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 162553298,59 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ "Укртрансгаз".

Листами від 06.09.2013 р. № 6206/10/20-337 (за результатами розгляду листа від 15.08.2013 №7372/9-001) та від 01.10.2013 № 8035/10/20-337 (за результатами розгляду листів від 12.09.2013 №8128/9-001 та від 19.09.2013 №8365/9-001) Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників повідомило позивача про напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду Державного бюджету та запропонував зарахувати суми переплати з податку на прибуток в рахунок майбутніх платежів по результатам декларування за 2013 рік та в рахунок майбутніх платежів (т. 1, а.с. 29-31).

Також, встановлено, що позивач на підставі наведених положень законодавства подав відповідачу заяву від 24.02.2014 №1301/8-001 про перерахування частини суми надміру сплачених платежів з податку на прибуток в розмірі на поточний рахунок позивача для сплати грошового зобов'язання по авансових внесках з податку на прибуток за лютий 2014 року.

Заява позивача від 24.02.2014 №1301/8-001, отримана відповідачем 25.02.2014 залишена без розгляду, оскільки відповідачем на спростування даної обставини не надано суду жодного доказу та пояснень з даного приводу, зокрема письмову відповідь на заяву.

Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України визначено платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Отже в силу приписів вищенаведених норм, встановлено можливість погашення грошового зобов'язання за рахунок наявної переплати без визначення будь-яких застережень щодо випадків, за яких податковий орган може відмовитися від сплати платником податків грошового зобов'язання за рахунок наявної у нього переплати.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, відповідач за результатами розгляду листів позивача про повернення переплати з податку на прибуток, не повернув позивачу таку переплату та запропонував зарахувати її в рахунок майбутніх платежів по результатам декларування за 2013 рік (т. 1, а.с. 29-31).

Відповідач не зарахував, наявну у позивача переплату, в рахунок майбутніх платежів по результатам декларування за 2013 рік, а відтак, на момент проведення перевірки податковим органом мала місце несвоєчасна сплата ПАТ "Укртрансгаз" авансових внесків з податку на прибуток за місцезнаходженнями структурних підрозділів (філій).

Водночас, позивач не оскаржує бездіяльність відповідача щодо не зарахування наявної у позивача переплати, в рахунок майбутніх платежів по результатам декларування за 2013 рік.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2014 № 0000594102 та № 0000604102.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов