Постанова № 63584957, 28.11.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

28 листопада 2016 р. №820/4161/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 29.04.2016 на загальну суму 53160 грн., з яких 42528 грн. податку на прибуток та 10632 грн. штрафні санкції у повному обсязі; скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 29.04.2016 на суму 346901 грн. - завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "Корнеліус Україна" ґрунтується на тому, що безпосередньо контрагентами позивача не було здійснено транспортно - експедиторські послуги перевезення товару, а також в актах приймання - передачі наданих послуг містяться більш пізні дати прийнятих послуг, ніж дати фактично перевезеного товару контрагенту - покупцю. Вказані обставини спростовуються тим, що чинним законодавством не покладено на експедиторів, якими в даному випадку були контрагенти позивача ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Гарсан", обов'язку самостійно надавати транспортно - експедиторські послуги без залучення третіх осіб. Також позивач зазначив, що оскільки позивачем придбані транспортно - експедиторські послуги були необхідні для здійснення зовнішньоекономічної діяльності шляхом експорту товару до Німеччини, акти виконаних робіт підписувалися пізніше, ніж акти приймання - передачі товару контрагенту позивача у зв'язку з тим, що виконавець фактично повертався після надання вказаних послуг на територію України.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуванні податкові повідомлення - рішення є правомірними, оскільки під час проведення перевірки та складанні висновків акту перевірки відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представники відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна" (далі ТОВ "Корнеліус Україна") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податків (т.1 а.с.132-135).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ "Корнеліус Україна" є виробництво інших машин і устаткування загального призначення, н.в.і.у.; виробництво машин і устаткування для виготовлення харчових продуктів і напоїв, перероблення тютюну; консультування з питань комерційної діяльності й керування; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки (т.1 а.с.132-135).

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена планова невиїзна перевірка ТОВ "Корнеліус Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За результатами планової невиїзної перевірки складений акт від 13.04.2016 №172/20-40-14-01-08/33607742 (т.1 а.с.15-48), у висновках якого встановлено порушення вимог пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, занижено податок на прибуток у 2013 році у загальній сумі 42528 грн., у т.ч. за півріччя 2013 року в сумі 23861 грн., 3 квартал 2013 року у сумі 33391 грн., 2013 рік в сумі 42528 грн., в 1 кварталі 2014 року в сумі 17613 грн., півріччя 2014 року у сумі 29160 грн., 3 квартал 2014 року в сумі 44830 грн., та завищення від'ємного значення по податку на прибуток на суму 346901 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 29.04.2016 №0000551401, яким збільшено суми грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 53160 грн., в т.ч. за основним платежем 42528 грн. та штрафними санкціями 10632 грн. (т.1 а. с.13);

- від 29.04.2016 №000561401, яким збільшено суму відємного значення обєкта оподаткування податок на прибуток у розмірі 346901 грн. (т.1 а. с.14).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 13.04.2016 №172/20-40-14-01-08/33607742, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки, доводами податкового органу щодо визначених порушень стало те, що в актах здачі - прийняття транспортно - експедиційних послуг не визначено об'єм наданих експедитором робіт; які самі роботи були здійснені експедитором, а також те, що акти здачі - прийняття послуг не засвідчують надання експедиційних послуг безпосередньо ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Гарсан", а саме розрахунку послуг перевезення із зазначенням перевізника, який безпосередньо здійснює міжнародне транспортне перевезення та має відповідні дозвільні документи, розрахунку експедиторських послуг. При цьому, податковим органом визначено, що при порівнянні актів здачі - прийняття послуг отриманих, від ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Гарсан" та актів складених з контрагентом - покупцем позивача ІМІ Соrnelius Deutschland Gmbh (Німеччини), останні підписані раніше, ніж складені та отримані акти здачі приймання транспортно-експедиційних послуг від ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Гарсан".

Як встановлено в ході судового розгляду, у перевіряємому періоді позивач здійснював господарську діяльність з експорту обладнання на підставі укладених зовнішньоекономічних контрактів.

Так, між ТОВ "Корнеліус Україна" (продавець) та ІМІ Соrnelius Deutschland Gmbh, Німеччина (покупець), укладено контракти від 27.02.2012№3171, від 20.05.2014 №3522, від 20.05.2014 №3524 (т.1 а.с.49-53). Згідно п.1 вказаних контрактів продавець продає, а покупець купує пивне обладнання: пиво охолоджувачі, пивні колони та комплектуючі. Товар поставляється за умови FCA Харків, Україна, згідно SNCOTERMS 2010, якщо інше не обумовлено у відповідному додатку. Також положеннями п. 6 вказаних контрактів визначено, що у разі сплати продавцем транспортних послуг, покупець компенсує транспортні витрати з доставки товару на підставі виставленого продавцем рахунку - фактури протягом 30 днів з дати інвойсу.

Як встановлено з пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, оскільки у позивача відсутні власні можливості для здійснення перевезення ТМЦ за вказаними контрактами, ТОВ "Корнеліус Україна" уклав декілька договорів щодо надання транспортно - експедиторських послуг.

Так, згідно матеріалів справи, між ТОВ "Корнеліус Україна" (довіритель) та ФОП ОСОБА_5 (повірений), укладено декілька договорів - доручень про надання транспортно - експедиційних послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.06.2010 №Э41/3 (т.1 а.с.54-56), а також від 14.05.2014 №Э83/3 (т.1 а.с.68-70). Відповідно до пп.1.2 вказаних договорів - доручень - довіритель доручає повіреному за винагороду організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученнях. Згідно пп.1.3 вказаних договорів - доручень - повірений діє від свого імені за рахунок та за дорученням довірителя. Повірений в межах даного договору доручення, надає послуги з пошуку та підбору перевізників або їх довірених осіб, тобто організує перевезення найманим вантажним автотранспортом, а також залучає інших учасників транспортного процесу у відповідності з діючим законодавством України та вимогам міжнародним Конвенціям.

На підтвердження надання транспортно - експедиційних послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом за вказаними договорами - дорученнями позивачем до матеріалів справи надано заявки про надання транспортно - експедиційних послуг, довідки про транспортно - експедиційні витрати, акти здачі - приймання послуг, акти здачі - приймання робіт, інвойси, вантажно - митні декларації, екологічні декларації, калькуляції цін, рахунки - фактури, товарно-транспортні накладні (СМК) (т. 1 а.с.57-67,71-84, т.2 - т.3, т.4 а.с.1-2).

Також, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Корнеліус Україна" (довіритель) та ТОВ "Гарсан" (повірений), укладено декілька договорів доручення про надання транспортно - експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 12.01.2009 №Э02/3 (т.1 а.с.85-87), а також від 20.05.2014 №Э85/3 (т.1 а.с.98-100). Відповідно до пп.1.2 вказаних договорів - доручень - довіритель доручає повіреному за винагороду організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученнях. Згідно пп.1.3 вказаних договорів - доручень - повірений діє від свого імені за рахунок та за дорученням довірителя. Повірений в межах даного договору доручення, надає послуги з пошуку та підбору перевізників або їх довірених осіб, тобто організує перевезення найманим вантажним автотранспортом, а також залучає інших учасників транспортного процесу у відповідності з діючим законодавством України та вимогам міжнародним Конвенціям.

На підтвердження надання транспортно - експедиційних послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом за вказаними договорами - дорученнями позивачем до матеріалів справи надано заявки про надання транспортно - експедиційних послуг, довідки про транспортно - експедиційні витрати, акти здачі - приймання послуг, акти здачі - приймання робіт, інвойси, вантажно - митні декларації, товарно-транспортні накладні (СМК), тощо (т. 1 а.с.87-97, 101-111, 150-250).

Як вбачається з вказаних первинних документів, контрагентами позивача відповідно до умов договорів - доручень про надання транспортно - експедиційних послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом були залучення для виконання вказаних послуг треті особи.

Перевіряючи правомірність дій контрагентів ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Гарсан", щодо залучення третіх осіб для виконання транспортно - експедиційних послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, суд зазначає наступне.

Положеннями ст.1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Згідно положень ст.4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання різних форм власності (ч.1 ст. 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України (ч.2 ст. 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб'єкти господарювання (ч.3 ст. 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України.

Таким чином, діючим законодавством не передбачено обов'язку експедитора безпосередньо самому здійснювати міжнародне перевезення вантажу, при цьому надано право укладати договори з перевізниками для відправлення вантажів, а також не ставить в залежність обов'язку експедитора мати відповідну ліцензію для здійснення транспортно-експедиторську діяльність.

При цьому, положеннями ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Судом встановлено, що товарно-транспортні накладні (СМК) містять всі необхідні відбитки печаток та штампів, які надають право для перетину вантажу через митний кордон України.

Крім того, у наданих СМК у графі 16 зазначено безпосередньо найманого експедитором перевізника, який здійснював перевезення вантажу. В графі 17 СМК зазначено державний номер автомобіля, яким здійснювалося перевезення.

При цьому, суд зазначає, що відомості СМК збігаються з даними заявок щодо номеру автомобіля, місць пунктів навантаження, маршруту, найменування відправника та вантажоотримувача. В актах здачі - прийняття транспортно-експедиційних послуг дані щодо державного номера автомобіля та маршруту перевезення також відповідають відомостям СМК.

Також судом встановлено, що вантажно-митних декларацій тотожні відомостям у заявках та актах здачі - прийняття транспортно-експедиційних послуг щодо державного номера автомобіля та прізвища водія.

Враховуючи вище викладене, експедитор підтверджував факт надання транспортно-експедиційних послуг перед замовником накладними СМК, що є підставою для складання відповідних актів здачі-прийняття транспортно-експедиційних послуг, крім того, до кожного такого акту додавалися довідки про витрати, які під час перевірки були також представлені ревізорам (долучені до позову в якості додатків).

Щодо доводів податкового органу стосовно того, що при порівнянні актів здачі - прийняття послуг отриманих від ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Гарсан" та актів складених з контрагентом - покупцем позивача ІМІ Соrnelius Deutschland Gmbh (Німеччина), останні підписані раніше, ніж складені та отримані акти здачі приймання транспортно-експедиційних послуг від ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Гарсан", суд не бере до уваги як підставу, що засвідчує нереальність наданих експедиторських послуг, оскільки, виходячи з того, що перевезення товару передбачало перетин кордону України та відповідно перевезення на значну відстань, отже, різниця в підписанні вказаних актів обумовлена поверненням перевізника на територію України.

Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами: ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Гарсан" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Відповідно до ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.138.1 ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально - виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання послуг до складу валових витрат є наявність звязку послуг з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Таким чином судом встановлено, що придбання позивачем послуг у контрагентів ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Гарсан" було необхідно для здійснення господарської діяльності шляхом поставки товару в ході господарських операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи контрактами, договорами, актами приймання - передачі послуг, тощо.

Зазначене придбання послуг у контрагентів безпосередньо повязано з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані послуги забезпечують належне виконання поставки устаткування за контрактами під час зовнішньоекономічної діяльності, яка направлена на отримання доходу.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання послуг, які призначені для використання у господарській діяльності "Корнеліус Україна".

Таким чином, позивачем дотримано вимог Податкового кодексу України з реалізації права на відображення валових витрат по операціях з ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Гарсан". Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Гарсан" та правомірність віднесення позивачем до сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.04.2016 № НОМЕР_1, від 29.04.2016 № НОМЕР_2 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 6000,92 грн., що підтверджується квитанціями від 28.07.2016 №6662810067, від 10.08.2016 №44 (т.1 а.с.3,125).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 29.04.2016 № НОМЕР_1, від 29.04.2016 № НОМЕР_2.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна" (код ЄДРПОУ Т33607742, поштовий індекс 61002, м. Харків, вул. Чернишевська,61, оф.3/7) у розмірі 6000,92 грн. (шість тисяч 92 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 05 грудня 2016 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.