Постанова № 63584942, 22.12.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 грудня 2016 р. № 820/6508/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Публічного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Салтівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" заборгованість перед бюджетом у розмірі 8217,91 грн. за рахунок грошових коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь державного бюджету в особі Салтівської ОДПІ на розрахунковий рахунок - 33212811700160, одержувач - УДКСУ у Вовчанському районі, банк - ГУДКСУ у Харківській області (МФО - 851011).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Публічне акціонерне товариство "Теплоенергомонтаж" зареєстровано як платник податків в Салтівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, та має непогашені податкові зобов'язання перед бюджетом з земельного податку юридичних осіб у сумі 7539,56 грн. та з податку на нерухоме майно у суму 678,35 грн., який виник на підставі податкових декларацій. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Вказане слугувало підставою для звернення ОДПІ з даним позовом до суду.

Представник позивача - Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, прибув у судове засідання та склав на адресу суду клопотання, в якому просив суд розглядати справу без участі представника позивача. Крім того зазначив, що позов підтримує в повному обсязі (а.с.38-39).

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж", у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.ст. 33-35 Кодексом адміністративного судочинства України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.37). Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про перенесення розгляду справи або розгляд справи в порядку письмового провадження суду не надавав. правом надати письмові заперечення не скористався.

Оскільки визначене ч. 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб’єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов’язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач - Публічне акціонерне товариство "Теплоенергомонтаж", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації 14.05.1992 року, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи (код 00120980). (а.с.7).

Як платник податків/зборів відповідач знаходиться на обліку в Салтівській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Дослідивши наявні у справі документи, суд з'ясував, що відповідачем до податкового органу надані податкові декларації з плати за землю за 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік та податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік, 2016 рік, якими відповідач самостійно визначив суми податкових зобов'язань (а.с.12-24).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що податковий борг з з плати за землю у загальному розмірі 7539,56 грн. та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 678,35 грн., який виник на підставі податкових декларацій з плати за землю за 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік та податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік, 2016 рік (а.с.12-24).

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст.19 Конституції України щодо обов'язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на приписи ч.1 ст.138 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов'язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб'єкта владних повноважень, входять обставини 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу та доведення до відома зобов'язаної особи факту виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) виконання публічного обов'язку в добровільному порядку, 4) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов'язку в примусовому порядку, 5) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 6) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

В силу приписів п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Розглядаючи справу, суд відзначає, що процедура примусового виконання податковими органами за платника податків податкового обов'язку врегульована, зокрема, положеннями ст.95 Податкового кодексу України.

Визначений ст.57 Податкового кодексу України строк виконання податкового обов’язку у спірних правовідносинах скінчився. Управлінська функція з направлення податкової вимоги відповідно до ст.59 Податкового кодексу України суб'єктом владних повноважень виконана, 60 календарних днів з дати направлення ДПІ на адресу платника податків - боржника податкової вимоги форми "Ю" № 205-25 від 3103.2015 року (а.с.29) минули, обов'язком по надісланню повторно нової вимоги на новостворену заборгованість податковий орган законом не обтяжений, адже згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів припинення податкового обов’язку щодо заявленої до стягнення суми боргу відповідно до положень ст.ст.37, 38 Податкового кодексу України шляхом виконання або у інші способи сторони до суду не подали, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України в частині офіційного з’ясування всіх обставин по справі таких доказів не виявлено.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що в силу ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.69, 70, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що означений підприємством в декларації платіж належить до визначеного законодавцем в ст.9 Податкового кодексу України переліку загальнодержавних податків і зборів, заборгованість в розумінні п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України підпадає під визначення податкового боргу, та в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вказаної заборгованості.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб’єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Публічного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" (63707, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Харківська, 99, код 39791428) заборгованість перед бюджетом у розмірі 8217,91 (вісім тисяч двісті сімнадцять) грн. за рахунок грошових коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету в особі Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на розрахунковий рахунок - 33212811700160, одержувач - УДКСУ у Вовчанському районі, банк - ГУДКСУ у Харківській області (МФО - 851011).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Панченко