Постанова № 63584704, 16.12.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

16 грудня 2016 року Справа № 814/907/16

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Князєва В.С. розглянувши в порядку письмового провадження справу за

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 56400

доГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

треті особи1: атестаційна комісія № 1 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001 2: Національна поліція України, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601 провизнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення від 02.03.2016 р., наказу від 24.03.2016 р. № 53 о/с, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області (далі - відповідач) та атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, в якому, з урахуванням уточненої позовної зави просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо включення позивача до списків поліцейських, які підлягають атестуванню та проведенню атестації на підставі наказу від 01.02.2016 р. № 52;

- визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 1 від 02.03.2016 р. щодо ОСОБА_1, а саме: 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 24.03.2016 р. № 53 о/с в частині звільнення ОСОБА_1А зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника слідчого Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області;

- стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 15.08.2016 р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи Національну поліцію України та надав процесуальний статус третьої особи атестаційній комісії № 1 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що Головним управлінням Національної поліції у Миколаївській області не надано доказів її службової невідповідності займаній посаді, у той час як атестаційний лист та інші матеріали свідчать про задовільні характеристики позивача.

Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуваний наказ узгоджується з вимогами законодавства і прийнятий відповідно до обставин справи, отже є правомірним; в задоволенні позову просила відмовити (а. с. 52-62).

Представник Національної поліції України надав письмові пояснення, в яких підтримав позицію відповідача (а. с. 96-98).

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач з грудня 1999 р. по листопад 2015 р. проходила службу в органах внутрішніх справ (а. с. 12-14).

Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 07.11.2015 р. № 3 о/с "По особовому складу", відповідно до п. 9 та 12 Розділу ХІ Закону № 580 позивача, як прибулу з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання майор поліції в порядку переатестування на посаду слідчого Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції (а. с. 66).

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01.02.2016 р. № 52 з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону № 580 та вимогами Інструкції № 1465, наказано, зокрема: провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією починаючи з 22.02.2016 р.; створити атестаційні комісії № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8 (а. с. 15-16).

19.02.2016 р. наказом № 113 затверджено персональний склад атестаційних комісій (а. с. 68-69).

Позивача включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2016 р. начальником Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській майором поліції ОСОБА_2 складено атестаційний лист на позивача (а. с. 72-73).

В даному атестаційному листі зазначено, що позивач за час служби в органах внутрішніх справ зарекомендувала себе добросовісним, дисциплінованим та компетентним співробітником. Доручену роботу виконує в повному обсязі та сумлінно. За період роботи на займаній посаді проявила себе з позитивної сторони. В роботі проявляє високу вимогливість до себе, не рахується з особистим часом при вирішенні службових завдань. Постійно підвищує рівень професійної підготовки. Морально стійка, особисто дисциплінована. Службою в Національній поліції дорожить. Також, в атестаційному листі міститься висновок прямого керівника про відповідність позивача займаній посаді.

02.03.2016 р. атестаційна комісія № 1 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області провела співбесіду з позивачем. Як вбачається з протоколу № 15.00004256.0022648 членами комісії під час проведення атестування позивача було досліджено наступні документи: атестаційний лист; декларацію про доходи; послужний список (Форма 1); інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади"; інформацію з відкритих джерел (а. с. 74).

За інформацією довідки результатів складання заліків з професійної підготовки від 01.07.2015 р. позивач склала задовільно всі дисципліни (а. с. 78). За час проходження служби позивач має 7 заохочень і 7 дисциплінарних стягнень, з яких діючі відсутні(а. с. 79). У декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 р. позивач вказав достовірні відомості (а. с. 77).

Як вбачається з протоколу атестаційної комісії від 02.03.2016 р. № 15.00004256.0022648, членами комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. У той же час, даний протокол не містить переліку запитань та відповідей на них. Не додано до протоколу аудіо- чи відеозапису співбесіди.

За результатами розгляду вказаних матеріалів та проведеної співбесіди атестаційною комісією № 1 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області прийнято рішення, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Не погоджуючись із висновком атестаційної комісії, позивач оскаржила його до апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 3.

Апеляційною атестаційною комісією Південного регіону № 3 прийнято рішення, яке оформлено у формі протоколу від 15.03.2016 р. № 15.00004736.0022648, про залишення скарги без розгляду в звязку з тим, що скаржником не набрано 60 і більше балів за професійний тест і тест на загальні здібності (а. с. 76).

Наказом т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 24.03.2016 р. № 53 о/с майора поліції ОСОБА_1, слідчого Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за статтею 77 ч. 1 п. 5 Закону № 580 (через службову невідповідність) (а. с. 17). Підставою для прийняття оскаржуваного наказу вказано протокол атестаційної комісії від 02.03.2016 р. № 15.00004256.0022648.

Оцінюючи доводи позивача про неправомірність проведення щодо неї атестування поліцейського, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 57 Закону № 580, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Пунктом 3 частини 2 зазначеної статті передбачено, що атестування поліцейських проводиться в тому числі для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наказом від 01.02.2016 р. № 52 т.в.о. начальника ГУ Національної поліції в Миколаївській області було прийнято рішення про проведення атестування щодо позивача.

Отже, рішення про проведення атестування було прийняте повноважною посадовою особою та для вирішення питання про звільнення поліцейських зі служби в поліції через службову невідповідність.

На підставі викладеного, не підлягає задоволенню позовна вимога щодо визнання протиправними дій відповідача щодо включення позивача до списків поліцейських, які підлягають атестуванню та проведенню атестації на підставі наказу від 01.02.2016 р. № 52.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 р. № 1465 була затверджена Інструкція про проведення атестування поліцейських (надалі Інструкція) (із наступними змінами).

Даний нормативний акт є чинним на момент розгляду справи, а отже підлягає застосуванню судом.

Доводи позивача про те, що процедура проведення атестування поліцейських, визначена Законом № 580 та Інструкцією, суперечить іншим нормативним актам з питань проведення атестування суд відхиляє, виходячи з такого.

Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади з особливими функціями, спеціальним статусом поліцейського, а також спеціальним правовим регулюванням служби у поліції. Тому Закон № 580 та Інструкція є спеціальними нормативними актами, які мають перевагу у відповідних правовідносинах у випадку врегулювання їх по-різному нормами інших нормативних актів.

Позивач погодилася на проведення атестування щодо неї шляхом явки для його проведення, заповнення анкети, участі у тестах, співбесідах, тощо.

У той же час, аналізуючи результати атестування щодо позивача, викладені у формі рішення атестаційної комісії та рішення про її подальше звільнення, суд приходить до наступного.

Як визначено пп. 2 п. 2 розділу 2 Інструкції, атестаційні комісії створювалися в організаційній формі "атестаційні комісії органів поліції", персональний склад яких затверджувався наказом керівника відповідного органу. Отже, відповідачем по даній справі є відповідний орган поліції, саме для якого (а не для комісії, яка вже припинила свою діяльність) рішенням суду безпосередньо створюються права та обов'язки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із п. 10 Інструкції, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

Мінімальний бал за проведеним тестуванням Інструкцією визначено наступним чином: 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення.

Отже тестування є обовязковою складовою при перевірці відповідності поліцейського займаній посаді, яка обовязково і безумовно враховується при встановленні результатів атестування.

Згідно з п. 11 Інструкції, атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до п.16 Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обовязків (посадових інструкцій): 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Отже, кожен із зазначених критеріїв повинен бути врахованим при прийнятті рішення щодо відповідності поліцейського займаній посаді.

За результатами тестування позивач отримала наступні бали: 29 балів за тестом на загальні здібності та навички і 24 бали за тестом на знання законодавчої бази (професійний тест) (а. с. 73).

Даним фактом відповідач обґрунтовує правомірність висновку про невідповідність позивача займаній посаді. Суд погоджується з твердженнями позивача, що цей критерій не може бути основоположним при прийнятті рішення про невідповідність позивача займаній посаді. Критерій щодо рівня професійних знань це один із семи критеріїв, зазначених у п. 16 Інструкції 1465, які повинні досліджуватись комісією та враховуватись у сукупності з іншими критеріями та документами.

Негативні результати тестування можуть бути підставою для відмови у прийнятті на службу, можуть бути підставою для відмови у призначенні на вищу посаду, але самі по собі лише результати тестів не можуть бути підставою для звільнення поліцейського зі служби за службовою невідповідністю. В іншому випадку виходило б, що підставою для звільнення поліцейського є саме результати складання тестів, а не обєктивні дані щодо виконання поліцейським своїх службових обовязків.

Крім того, результати тестування, як самостійна підстава для звільнення поліцейського, відсутні у ст. 77 Закону, а тому лише результати тестів, за відсутність будь-яких інших негативних обставин, не можуть слугувати для висновку про службову невідповідність поліцейського.

В протоколі атестаційної комісії щодо позивача не вказано, якому саме критерію не відповідає позивач, та, відповідно, чому саме неможливе в подальшому проходження нею служби в органах Національної поліції України.

Не зазначено таких обставин і в наказі про звільнення позивача.

Відповідно до п. 15 Інструкції, атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає: 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Отже, встановивши невідповідність поліцейського займаній посаді, комісія може прийняте одне з двох рішень: або вважати поліцейського таким, що підлягає звільненню, або таким, що підлягає переміщенню на нижчу посаду.

Вибір конкретного рішення в кожній атестаційній справі є дискреційним повноваженням відповідної комісії, яка приймає його, виходячи з конкретних обставин.

В даному випадку комісія вирішила, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

На підставі зазначеного рішення атестаційної комісії т.в.о. начальника ГУ Національної поліції у Миколаївській області було видано наказ від 24.03.2016 р. № 53 о/с про звільнення позивача із займаної посади через службову невідповідність.

Відповідачем не надано інших доказів, які б свідчили про службову невідповідність позивача, крім висновків атестаційної комісії.

У той же час суд не може вважати висновки атестаційної комісії, викладені в протоколі засідання атестаційної комісії № 1 ГУ Нацполіції в Миколаївській області такими, що відповідають критеріям обґрунтованості.

Рішення атестаційної комісії про те, що поліцейський займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню через службову невідповідність, є найбільш суворим, яке суттєво впливає на права особи, тому неможливо погодитися з тим, що таке рішення могло би бути невмотивованим.

Суд позбавлений можливості перевірити рішення атестаційної комісії на відповідність фактичним обставинам проведення співбесіди, оскільки стенограма співбесіди або аудіо-, відео- фіксація її перебігу не проводились. У самому протоколі відсутня будь-яка конкретизація, відсутні питання, які задавались позивачу та надані ним відповіді. Відповідач жодних пояснень щодо змісту співбесіди 02.03.2016 р. не надав.

Протоколом є документ, який містить запис усього, про що йшлося на засіданнях.

Враховуючи відсутність запису технічними засобами засідання, а також ту обставину, що відповідно до п. 17 Інструкції атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення та голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, суд вважає, що протокол повинен відображати підстави прийнятого рішення "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" з зазначенням яким саме критеріям, встановленим законодавством, не відповідає поліцейський, якій проходив атестацію.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності", відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

В даній справі, позивач, маючи позитивні характеристики, викладені в атестаційних матеріалах, повинна була розраховувати на позитивне проходження процедури перевірки у вигляді атестування поліцейських на підставі критеріїв і процедур, визначених чинних законодавством.

Згідно з ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ані в висновках комісії, а ні в наказі про звільнення не зазначені конкретні факти, які б свідчили про службову невідповідність позивача.

Отже зазначені акти не відповідають вимогам, які для них визначені ст. 19 Конституції України та ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправними та скасувати рішення (висновку) атестаційної комісії та наказу про звільнення, поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розрахунок суми заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" № 100 від 08.02.1995 р.

Згідно п. 2 зазначеного Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Загальна тривалість вимушеного прогулу ОСОБА_1 склала 184 робочі дні. Відповідно до довідки про грошове утримання (а. с. 87), середньоденне грошове забезпечення позивача складало 198,84 грн., а середньомісячне 5965,31 грн. Відтак, сума середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу складає 36586,56 грн. (184 роб. дні * 198,84 грн.). При цьому, із цієї суми, сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 5965,31 грн. підлягає негайному виконанню.

Згідно п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць, а також про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне постанову суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць і поновлення позивача на посаді допустити до негайного виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивач надала суду квитанції про сплату судового збору в сумі 1102,40 грн. (а. с. 4-5). Таким чином, присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати в сумі 551,20 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо слідчого Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ОСОБА_1, що міститься в протоколі засідання комісії ОП № 15.00004256.0022648 від 02.03.2016 року та атестаційному листі, а саме: 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 24.03.2016 року № 53 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

4. Поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 25.03.2016 р.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за час вимушеного прогулу з 25.03.2016 року до дати винесення судового рішення в розмірі 30621,25 грн. без відрахування податків та зборів та без урахування стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.

6. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5965,31 грн. без відрахування податків та зборів.

7. Допустити постанову до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

8. Допустити постанову до негайного виконання в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5965,31 грн. без відрахування податків та зборів.

9. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

10. Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн., що був сплачений квитанцією № 29352 від 25.04.2016 року на суму 551,20 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.