Постанова № 63584687, 14.12.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1275/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Скорика С.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз"до відповідача Головного управління ДФС у Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2016 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (надалі позивач, ПАТ "Гадячгаз") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 12.12.2016 /том 2 а.с. 3-4/, до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (надалі відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.07.2016 №0002341401 в частині визначення суми штрафних санкцій у розмірі 1694014,15 грн; № НОМЕР_1 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7197,45 грн, з них за основним платежем 2424,56 грн, за штрафними санкціями 4470,13 грн, пені 302,76 грн; № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій на суму 170 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що відповідачем в акті перевірки зроблені необґрунтовані висновки та не вказано документів, на підставі яких безпідставно визначено суму грошового зобовязання та які б підтверджували наявність порушень з боку позивача.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. У письмових запереченнях відповідач вказав на встановлені під час перевірки порушення позивачем підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, підпункту 266.6.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, пунктів 2.6, 3.1, 3.2, 7.15, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, у результаті чого контролюючим органом правомірно винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що у період із 30.05.2016 по 29.06.2016 ГУ ДФС у Полтавській області проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ "Гадячгаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період із 01.04.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 05.07.2016 № 253/16-31-14-01-09/05524660 /том 1 а.с. 17-70/.

Згідно із висновками акта від 05.07.2016 № 253/16-31-14-01-09/05524660 під час перевірки встановлені, зокрема порушення:

- підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті чого податковим агентом ПАТ "Гадячгаз" не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 4144,54 грн із суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлені строки;

- пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 23487,14 грн;

- пункту 2.6, 7.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні на загальну суму 336054,83 грн;

- пункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, а саме: встановлено несвоєчасну подачу декларації від 24.12.2015 № 92604966898, з граничним терміном подачі - 20.02.2015.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 25.07.2016 винесені податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_3, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1703761,29 грн /том 1 а.с. 98/;

- № НОМЕР_1, яким позивачу нараховано суму грошового зобовязання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, у загальному розмірі 12303,31 грн, з них 7641,24 грн за основним платежем, 517,53 грн за штрафними (фінансовими) санкціями /том 1 а.с. 100/;

- № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170 грн /том 1 а.с. 103/.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 25.07.2015 № НОМЕР_3, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1703761,29 грн /том 1 а.с. 98/, суд зазначає таке.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій за порушення пунктів 2.6, 3.1, 3.2, 7.15, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні /том 1 а.с. 99/ застосовано санкції на загальну суму 1703761,29 грн, з них: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, застосовано 23487,14 грн; за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО 1680274,15 грн.

Стосовно порушення вимог пунктів 2.6, 7.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, а саме: несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 336054,83 грн, суд зазначає наступне.

Зі змісту акта вбачається, що в ході перевірки встановлено несвоєчасне оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій № 1607000902р/2, зареєстрованої 20.11.2014, що використовувалась в касі підприємства за адресою: вул. Будька, 26А, м. Гадяч, з РРО MINI-ФП 6, фіскальний номер НОМЕР_4, заводський номер ПР 57500735, а саме: готівка на загальну суму 336054,83 грн за період із 06.11.2014 по 19.11.2014 включно оприбуткована в КОРО після дати реєстрації, тобто 20.11.2014.

Визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень Національного банку України (пункт 6 частини першої статті 33 Закону України "Про Національний банк України").

Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (надалі Положення №637).

За приписами пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книжки).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) книга обліку розрахункових операцій прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітніх чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац 3 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95).

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 11.12.2012 у справі за позовом Республіканського підприємства "Курортно-оздоровчий комплекс "Росія".

Згідно із пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 №614 (чинного до 18.10.2013), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Пунктом 6 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, який набрав чинності з 18.10.2013, також встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Долученими до матеріалів справи копіями витягів з книг обліку розрахункових операцій підтверджено, що позивачем забезпечено вклеювання фіскальних звітних чеків, а також виконання у КОРО записів щодо оприбуткування готівкових коштів на підставі фіскальних звітних чеків за період із 06.11.2014 по 19.11.2014 включно у загальній сумі 336054,83 грн /том 1 а.с. 145-150/.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованим застосування до позивача штрафних санкцій за порушення пунктів 2.6, 7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в сумі 1680274,15 грн (336054,83 грн х 5).

Крім того, під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 23487,14 грн.

Згідно із заявою про зменшення позовних вимог позивач не погоджується із застосуванням штрафних санкцій на суму 13740 грн.

Згідно з пунктом 3.1 Положення №637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до пункту 3.2 Положення №637 касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Згідно з пунктом 3.3 цього Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Відповідно до пункту 7.39 Положення №637 під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Пунктом 7.40 Положення №637 передбачено, що до уваги береться також і те, що не повинні порушуватися строки та умови видачі готівки під звіт, визначені законодавством України, зокрема пунктом 2.11 цього Положення.

Згідно з пунктом 7.41 Положення №637 під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою придбання авіаквитків у ТОВ "Пілот-1" ОСОБА_4 позивачем перераховано 13740 грн під звіт про використання коштів від 01.07.2015 № АО-0000280 /том 1 а.с. 176/.

До зазначеного звіту додано рахунок на оплату від 24.06.2015 № 1811 /том 1 а.с. 177/ та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 01.07.2015 № 381 /том 1 а.с. 106/.

Використання коштів у сумі 13740 грн підтверджується авіаквитками /том 1 а.с. 247/.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення №637 передбачено, що готівкові розрахунки платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;

розрахунковий документ документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;

касовий ордер первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України;

касові документи документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Отже, з урахуванням наведеного, документи, долучені позивачем до авансового звіту, є платіжними документами та підтверджують сплату отримувачем готівкових коштів, відповідно, застосування спірним рішенням від 25.07.2016 № НОМЕР_3 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13740 грн є безпідставним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 25.07.2016 № НОМЕР_3 у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1694014,15 грн.

Крім того, контролюючим органом встановлено порушення підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, у результаті чого додатково рішенням від 25.07.2016 № НОМЕР_1 визначено грошове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 12303,31 грн, у тому числі за основним платежем 4144,54 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 7641,24 грн, пені 517,53 грн.

Відповідно до підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом ІІІ цього Кодексу; б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Згідно з підпунктом а пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

З урахуванням попередньо встановлених обставин справи та висновків суду, зроблених під час дослідження обставин прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.07.2016 № НОМЕР_3 щодо підтвердження звіту про використання коштів платіжними документами та заяви позивача про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ГУДФС у Полтавській області від 25.07.2016 № НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування основного платежу 2424,56 грн, штрафних санкцій 4470,13 грн та пені 302,76 грн.

Під час перевірки позивача встановлено також порушення підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна подача декларації № 92604966898 від 24.12.2015, при граничному терміні подання - 20.02.2015, у зв'язку із чим податковим повідомленням-рішенням від 25.07.2016 № НОМЕР_2 до ПАТ "Гадячгаз" застосовано штрафні санкції в сумі 170 грн/том 1 а.с. 103/.

Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий період дорівнює календарному року.

Позивач не заперечує факту несвоєчасної подачі вказаної податкової декларації, проте, не погоджується із застосуванням штрафної санкції у сумі 170 грн у зв'язку із самостійною сплатою зазначеної суми згідно з платіжним дорученням від 30.12.2015 № 2033.

Однак, згідно з письмовими поясненнями відповідача сума 170 грн, самостійно сплачена позивачем на підставі платіжного доручення від 30.12.2015 № 2033, в інтегрованій картці платника податків за статтею 19 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів" рахувалась як переплата за даним видом податку.

Суд враховує, що згідно з поясненнями представників відповідача відповідних нарахувань грошових зобов'язань у період сплати суми 170 грн (30.12.2015) контролюючим органом не здійснювалось, податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації не приймались.

Нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації відбулось після прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.07.2016 № НОМЕР_2, що також відображено в інтегрованій картці платника податків.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУДФС у Полтавській області від 25.07.2016 №0000371300.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, частково довів суду правомірність своїх рішень, що є підставою для часткового задоволення адміністративного позову.

Згідно з частинами першою та третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 25.07.2016 № НОМЕР_3 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 1694014,15 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 25.07.2016 № НОМЕР_1 в частині нарахування основного платежу 2424,56 грн, штрафних санкцій 4470,13 грн, пені 302,76 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (код ЄДРПОУ 05524660) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26788,21 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19.12.2016.

СуддяТ.С. Канигіна