Постанова № 63584298, 08.12.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року , о 15:55 годині,Справа № 808/3130/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Матяш О.В., за участю секретаря Передерій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій ДПІ у Жовтневому районі,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що 11.04.2016 він отримав вимогу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2141-17 від 07.04.2016 на загальну суму 803953,63 гривень й оскаржив її як в адміністративному порядку, так і в судовому, за результатами якого Запорізьким окружним адміністративним судом винесено постанову про відмову в позові. Постанова суду набрала законної сили 04.10.2016, тому з 05.10.2016 оскаржувана вимога набула статусу узгодженої.

Проте, як вбачається, відповідач подав до Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області на виконання вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2141-17 від 07.04.2016 із зазначенням в ній недостовірних відомостей, а саме: з іншою сумою боргу (568861,41 гривень) та невірною датою набрання нею законної сили (20.06.2016).

Зазначені дії ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя (правонаступником якої є Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), на думку позивача, є протиправними, адже позивач не мав можливості протягом 10 днів з дня її узгодження добровільно сплатити суму боргу.

Позивач просить визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо подання на виконання до Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2141-17 від 07.04.2016 на суму 568861,41 гривень із зазначенням, що вона набрала законної сили 20.06.2016.

В судове засідання представник позивача не зявився, до його початку надав клопотання про розгляд справи без його участі. Позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, до його початку надав клопотання про зупинення провадження у справі. Ухвалою суду від 08.12.2016 в задоволенні клопотання відмовлено. Заперечень проти позову до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 11.04.2016 за вх. №404 ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» отримав вимогу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2141-17 від 07.04.2016, згідно з якою ДПІ вимагає від позивача сплатити 803953,63 гривень боргу, в тому числі 608554,98 гривень недоїмки, 69706,38 гривень - штрафу, та 125692,27 гривень - пені (а.с.37).

Позивач подав до ГУ ДФС у Запорізькій області первинну скаргу на вказану вимогу (лист №693 від 18.04.2016 (а.с.8), проте ГУ ДФС у Запорізькій області рішенням про результати розгляду первинної скарги №1465/10/08-01-10-01-13 від 04.05.2016 залишило вимогу без змін, скаргу без задоволення (а.с.12).

Позивач подав до ДФС України повторну скаргу на вимогу (лист №853 від 14.05.2016 (а.с.16), проте рішенням ДФС України №13130/6/99-99-11-02-02-25 від 13.06.2016 залишено вимогу без змін, скаргу без задоволення (а.с.23).

24.06.2016 ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» надіслав до Запорізького окружного адміністративного суду позов про скасування вищеозначеної вимоги. Ухвалою судді від 04.07.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1989/16 за вказаним позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2141-17 від 07.04.2016, а 29.08.2016 ухвалено постанову в вищевказаній справі, якоюу позові відмовлено (а.с.32).

01.09.2016 позивач повідомив відповідача про те, що він має намір оскаржити рішення суду в апеляційному порядку (а.с.39).

26.09.2016 головним державним виконавцем Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52308282 з примусового виконання вимоги №Ю-2141-17 від 07.04.2016, видавник: ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, про стягнення з ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя заборгованості у розмірі 568861,41 гривень; документ вступив у законну силу (набрав чинності) 20.06.2016, заява про примусове виконання подана 21.09.2016.

Правомірність предявлення відповідачем до примусового виконання вимоги із іншим змістом та з зазначенням в ній дати набрання чинності 20.06.2016 є предметом судового розгляду у даній справі. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить із наступного. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (надалі Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 25 Закону №2464-VI, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Відповідно до ч.ч. 3 -5 цієї статті, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Судом досліджено надану представником позивача до матеріалів справи копію постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 29.08.2016 у справі №808/1989/16, з якої вбачається, що вона набрала законної сили 04.10.2016. Тому, в силу приписів абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI, саме з цієї дати вимога органу доходів і зборів вважається узгодженою, та саме з цієї дати у позивача виникає обовязок сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів в силу приписів абз. 8 ч. 4 цієї статті Закону. Водночас, як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №52308282 від 26.09.2016, виконавчий документ подано до примусового виконання 21.09.2016.

Також,судом досліджено копію означеної вимоги, за якою державним виконавцем відкрито виконавче провадження, та встановлено, що її зміст дійсно відрізняється від первісної вимоги, хоча й має ти самі реквізити (номер, дату). Так, в цій вимозі сума боргу вже складає 568861,41 гривень, в тому числі недоїмка - 568861,41 гривень. Також в ній зазначено, що вона набрала чинності 20.06.2016 (а.с.40).

Тобто, фактично органом доходів винесено нову вимогу про сплату недоїмки із старими реквізитами, проте з зазначенням нової суми боргу та недостовірної дати узгодження цього рішення органу доходів і зборів, чим порушено вимоги абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI.

Також до суду не надано доказів надіслання нової вимоги позивачеві та взагалі необґрунтовано зазначення іншої дати узгодження цього рішення органу доходів і зборів.

Суд зазначає, що законодавство містить чіткі приписи щодо порядку узгодження рішень органів доходів і зборів щодо сплати єдиного внеску - як адміністративного, так і судовоо. Також означений вище Закон містить недвозначні приписи щодо порядку предявлення узгоджених рішень до примусового виконання, за якими у платника єдиного внеску після закінчення процедури узгодження рішення органу доходів і зборів є 10 днів на самостійну сплату єдиного внеску. Проте, як встановлено судом, відповідачем не було дотримано цих вимог, а саме не надано позивачеві десятиденного терміну на самостійну сплату єдиного внеску та предявлено до примусового виконання рішення з недостовірною інформацією щодо його узгодження та іншою сумою боргу.

Відносно суми боргу: суд вважає за необхідне наголосити, що законодавством встановлено чіткий порядок внесення змін до рішень контролюючих органів. Так, якщо в процесі оскарження було виявлено, що суми недоїмки (боргу) визначено невірно чи вони зменшилися, орган доходів і зборів має скасувати попереднє рішення на прийняти нове із новими даними щодо числових показників. Водночас, фактично органом доходів і зборів було двічі винесено рішення за одними й тими самими реквізитами, проте з різним змістом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

При розгляді справи судом встановлено, що при вчиненні оскаржуваних дій відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цим вимогам ДПІ як субєктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати: судовий збір у розмірі 1378 гривень, сплачений згідно з платіжним дорученням №139 від 20.10.2016 (а.с.3).

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області щодо подачі на виконання до Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області вимоги про сплату боргу (недоїмки) державним підприємством «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» №Ю-2141-17 від 07.04.2016 в розмірі 568861 (пятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят однієї) гривні 41 копійки із зазначенням, що вимога набрала законної сили 20.06.2016

Присудити на користь державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш