Постанова № 63584017, 19.12.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2016 р. Справа №805/4412/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14год.40хв.

ухвалено в нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Троянової О.В., при секретарі Кудрі В.Г. розглянувши адміністративну справу за позовом Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з єдиного податку у сумі 3531,87грн.,

ВСТАНОВИВ:

Красноармійська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з єдиного податку у сумі 3531,87грн./а.с.4-5/.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу з єдиного податку у розмірі 3531,87гривень, яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків суми податкових зобовязань. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у зазначеному вище розмірі.

У судове засідання представник позивача не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином/а.с.32/. Надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження /а.с.34-36/.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином /а.с.33/. Заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Враховуючи, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, зважаючи на відсутність визначених ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України перешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними документами.

Відповідно до вимог ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач Красноармійська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем, з 27.10.2014 року знаходиться на податковому обліку у Позивача, є платником єдиного податку на підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності/а.с.6,13/.

Відповідач є платником єдиного податку другої групи зі ставкою податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення заборгованості у відповідача) спрощена система оподаткування, обліку та звітності являє собою особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку визначаються статтею 299 Податкового кодексу України.

За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати …

Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Таким чином, відповідач як платник податку першої групи повинен щомісячно, до 20 числа поточного місяця сплачувати єдиний податок у розмірі 20% мінімальної заробітної плати.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2015 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік». Цим Законом, на 2015 рік встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривні. Розмір ставки єдиного податку для відповідача складає 243,60 гривень (20% від 1218 гривень).

Судом встановлено, що відповідач обовязок зі своєчасної сплати єдиного податку належним чином не виконував, внаслідок чого має заборгованість зі сплати єдиного податку в тому числі і штрафних санкцій у розмірі 3531,87грн.

Так, за період 11 місяців 2015 року сума податкового зобовязання складає 2129,07, що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком суми заборгованості, зворотнім боком облікової картки платника податку.

31 грудня 2015 р. позивачем проведено камеральну перевірку за результатами якої складено Акт за №650/05-16-17-05/НОМЕР_1, відповідно до висновків якого встановлена несплата єдиного податку та визначено відповідальність у сумі 50% ставки єдиного податку /а.с.15-16/

04 лютого 2016 року позивачем, на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001321705, яким ОСОБА_1 визначено зобов'язання зі сплати штрафних санкцій у сумі 1339,80рн. /а.с.18/.

Відомостей, щодо оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення та скасування його в адміністративному або судовому порядку суду не надано.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 цієї статті, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, сума податкових зобовязань по єдиному податку складає 3531,87гривень.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3. вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

17 червня 2015 року Красноармійська ОДПІ ГУ ДФС Донецької області на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 направлено податкову вимогу №2171-25 /а.с.23/.

23 червня 2015 року податковим органом прийнято рішення №177 про опис майна у податкову заставу /а.с.22/.

Однак, прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.

Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача щодо якої предявлено позов, станом на момент розгляду справи не погашена, що підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, з огляду на що задовольняє вимоги Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з єдиного податку у сумі 3531,87грн.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, та керуючись, підпунктом 20.1.34 статті 20, статтею 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з єдиного податку у сумі 3531,87грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (вул. ХХ Партзїзду, буд. 35, м. Покровськ, Донецька область, 85300, ІПН НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку у розмірі 3531,87грн.(трьох тисяч пятисот тридцяти однієї гривні вісімдесяти семи копійок) на користь місцевого бюджету ( на р/р 31412699700060, одержувач ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 180580400, ЄДРПОУ 39882614).

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті 19 грудня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 грудня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Троянова О.В.