Рішення № 63581732, 20.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/6515/16 Головуючий 1 інст. Закопайло В.В.

Справа № 613/1546/15-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : ОСОБА_1,

ОСОБА_2

за участю секретаря: Каплоух Н.Б.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 31 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Богодухівського районного управління юстиції в Харківській області про зміну розміру та способу стягнення аліментів та стягнення пені,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ВДВС Богодухівського РУЮ в Харківській області про зміну розміру та способу стягнення аліментів та стягнення пені, та з урахуванням уточнених позовних вимог просила змінити розмір і спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_5, присуджених судом та стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, яка виникла за період з 01.08.2007 року по 31.12.2015 року в розмірі 15508 грн. 81 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 30.11.2001 р. з відповідача стягнуто на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 у розмірі ? частки від заробітку щомісячно. Відповідач зобовязання по сплаті аліментів за рішенням суду належним чином не виконує. При цьому, на той час, коли була винесена постанова судом про стягнення аліментів, відповідач був офіційно працевлаштований до 01.08.2007 року, та з цього часу належним чином не виконував зобовязання по сплаті аліментів, тому ОСОБА_4 просила суд змінити розмір і спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_3 з ? частки заробітку на тверду грошову суму а саме: 1000грн. щомісячно та стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 31 серпня 2016 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти в розмірі 900 грн. щомісяця на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 03.11.2015 року. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 пеню в розмірі 15508,81 грн., а також судовий збір у розмірі 580 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати частково та постановити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягувати з нього на користь ОСОБА_4 аліменти щомісячно у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. на утримання доньки до досягнення повноліття, починаючи з 03.11.2015 року. В частині стягнення неустойки (пені) та сплаченої суми судового збору відмовити.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухваленні рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія находить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_3 був обізнаний про свій обов'язок сплачувати аліменти в зазначеному розмірі, але з липня 2007 року по листопад 2015 року сплачував аліменти не регулярно, і не в тому розмірі, як це передбачено постановою, при цьому жодного разу не повідомив відділ ДВС про зміну місця роботи, про свої доходи, що свідчить про його бездіяльність при сплаті аліментів, а тому суд підставно стягнув з нього пеню за прострочення зобовязання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції,

З матеріалів справи вбачається, що постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 05.12.2001 р. з відповідача ОСОБА_3, присуджено до стягнення на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частки від заробітку щомісячно.

На підставі такої постанови суду, 05 грудня 2001 року було видано виконавчий лист № 2-1116 по стягненню аліментів з відповідача ОСОБА_3, який перебуває на виконанні у відділі ДВС Богодухівського районного управління юстиції Харківської області.

Судовим розглядом встановлено, що боржник - ОСОБА_3 ухиляється від участі в утриманні дочки ОСОБА_5 та належного виконання рішення суду з липня 2007 року, сплачує аліменти несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим утворилася заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.06.2016 року у сумі 45261,02грн..

Статтею 180 СК України встановлено обовязок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

За правовою природою аліментні зобовязання це періодичні платежі, які боржник зобовязаний сплачувати щомісячно і несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобовязань, які виникають у боржника щомісяця, то і пеня має триваючий характер і обраховується за прострочення кожного зобовязання окремо.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обовязку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому, сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обовязку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 1 липня 2015 року у справі № 6-94цс15.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно визначився з правовою природою правовідносин які виникли між сторонами та вірно визначив період стягнення та розмір пені, яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції не врахував вимог ст.. 182 СК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 проживає у сільській місцевості, з 2007 року неодноразово змінював місце роботи, тривалий час не працював, тобто має мінливий заробіток, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

У звязку з чим колегія суддів частково задовольняє апеляційну скаргу, рішення суду змінює, при вирішені питання щодо визначення розміру аліментів, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_3 часто хворіє та потребує певних умов праці, має на утриманні неповнолітню дитину сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та непрацездатну дружину, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за можливе зменшити суму стягнутих аліментів до 700 грн..

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає, що рішення судом 1 інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для його зміни .

Керуючись ст.. ст.. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 31 серпня 2016 року змінити, зменшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 700 грн., починаючи з 03 листопада 2015 року і до досягнення нею повноліття.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді Н.Ф. Шевченко

ОСОБА_1