Вирок № 63581254, 21.12.2016, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

21.12.2016

622/837/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Бойко І.О.,

за участю: прокурора Кришталя С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, що відбулося у Золочівському районному суді Харківської області кримінальне провадження, занесеного до ЄРДР за №12016220310000408 від 07.06.2016 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Івашки Золочівського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, розлученого, не судимого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

- що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.1 ст. 185 КК України, в один з днів на початку березня 2016 (точну дату не встановлено) в світлий час доби прибув в с. Баранівка Золочівського району Харківської області до місця проживання раніше знайомої ОСОБА_2, яка мешкає за адресою АДРЕСА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, в ході розмови попрохав продати йому належний останній мобільний телефон «Samsung» Е-250, пообіцявши віддати кошти за його придбання в сумі 600 гривень до кінця березня 2016 року. ОСОБА_2, довіряючи ОСОБА_1, передала йому зазначений мобільний телефон «Samsung» Е-250 ІМЕІ НОМЕР_1, НОМЕР_2, з яким останній пішов. В зазначений термін ОСОБА_1 гроші за придбання мобільного телефону ОСОБА_2 не передав, після чого подарував зазначений мобільний телефон своїй співмешканці - ОСОБА_3, розпорядившись майном на власний розсуд, шляхом зловживання довірою. Діями ОСОБА_1 ОСОБА_2 спричинено матеріальний збиток в сумі 175 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Під час досудового розслідування між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 29 червня 2016 року укладена угода про примирення. Згідно з угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та щиро розкаявся у ньому, публічно вибачився перед потерпілою ОСОБА_2 за свої протиправні дії до укладення цієї угоди, а також повністю відшкодував потерпілій завдану матеріальну шкоду в розмірі, встановленому на момент досудового розслідування. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів громадян.

Обвинуваченому та потерпілому роз'яснені наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні повідомив, що між потерпілою та обвинуваченим укладено вищевказану угоду про примирення, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілою затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Пояснив суду, що, дійсно, десь у березні 2016 року шляхом зловживання довірою заволодів телефоном, що належав його знайомій ОСОБА_2

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні просила угоду затвердити, застосувати до обвинуваченого узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Частинами 2,3 ст.474 КПК України передбачено, що розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

В наданій суду угоді від 29 червня 2016 року зазначено сторони, що її уклали та дату складання, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Угода скріплена підписами сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 визнана потерпілою за її заявою 08.06.2016 року у кримінальному провадженні № №12016220310000408 від 07.06.2016 року.

29 червня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Згідно з положеннями ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, є злочином середньої тяжкості. Угода між сторонами укладена в період досудового слідства, про що заявлено в підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні, шляхом опитування сторін, судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом витребувані та досліджені матеріали (досудового) кримінального провадження. Встановлено відсутність скарг з боку обвинуваченого в період досудового слідства. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Потерпіла ОСОБА_2 розуміє наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, 21.12.2016 року в зв'язку з відмовою від обвинувачення відносно нього закрито кримінальне провадження в Золочівському районному суді Харківської області, де він обвинувачувався за ч. 1 ст. 185 КК України, ухвала не набрала законної сили, з неповною середньою освітою, непрацюючий, неодружений.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Зі змісту угоди вбачається, що сторонами узгоджено покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи зміст угоди в частині обраного сторонами покарання, суд доходить висновку, що воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: пропонується у межах, встановлених в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставину, яка пом'якшує покарання.

Таким чином, суд доходить висновку, що законом передбачена можливість укладення угоди про примирення за даним складом злочину. Угода укладена уповноваженими особами та своєчасно, про що сторонами заявлено у передбаченому законом порядку. Угода про примирення укладена добровільно, вона не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, а за своєю формою та змістом відповідає вимогам КПК та КК України.

В зв'язку з наведеним суд, маючи правові підстави, затверджує угоду і призначає обвинуваченому за ч. 2 ст. 190 КК України узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався. Судові витрати мають бути стягнуті з обвинуваченого. Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду про примирення від 29 червня 2016 року по кримінальному провадженню №№12016220310000408 від 07.06.2016 року укладену між потерпілою ОСОБА_2 і обвинуваченим ОСОБА_1 затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 190 КК України та призначити узгоджене покарання у виді штрафу у сумі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертного дослідження у сумі 263 грн. 88 коп.

Речовий доказ - мобільний телефон «Samsung» Е-250, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2, вважати повернутим потерпілій.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Шабас О.С.