Ухвала суду № 63580699, 21.12.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/20003/16-ц

н/п 2-о/640/336/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016 м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа ОСОБА_2, третя особа Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алекаєва Зінаїда Борисівна, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

20.12.2016 до Київського районного суду м. Харкова поштою надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження, в якій заявник просить прийняти заяву до розгляду; розглянути справу без його участі та без участі його представника; встановити факт постійного проживання без реєстрації, одноособово ОСОБА_3. за адресою: АДРЕСА_2, з 2004 року та до кінця життя ІНФОРМАЦІЯ_1; витребувати від Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алекаєвої З.Б. (АДРЕСА_3) копію спадкової справи щодо ОСОБА_3., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вивчивши вказану заяву ОСОБА_1 з додатками, приходжу до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи або смерті в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи, яка пропала безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, що наведений у ч. 1 ст. 256 ЦПК України, не є вичерпним.

Так, згідно положень ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з поданої до суду заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, встановити факт постійного проживання без реєстрації, одноособово ОСОБА_3. за адресою: АДРЕСА_2, з 2004 року та до кінця життя ІНФОРМАЦІЯ_1. Метою встановлення такого факту проживання його батька за вказаною адресою протягом вказаного періоду заявник зазначає недопущення позбавлення його спадкового майна, яке залишилось після його батька шляхом введення суд в оману при подані Апеляційної скарги його дядьком ОСОБА_2, який не мав права, на думку заявника, звертатись до суду, оскільки його права порушені не були.

До заяви заявник залучив, зокрема:

- ксерокопію заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.04.2013, згідно якого, ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3., померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, тривалістю в один місяць з моменту набрання судовим рішенням законної сили;

- ксерокопію апеляційної скарги ОСОБА_2 від 30.05.2016, в якій останній просить поновити йому строк на оскарження вказаного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.04.2013, скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_1

За текстом зазначеної апеляційної скарги, ОСОБА_2 зазначав, зокрема, про належність на праві спільної сумісної власності з матір'ю ОСОБА_4. квартири АДРЕСА_1 , в якій з 13.06.2001 був зареєстрований його брат ОСОБА_3., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Він є спадкоємцем другої черги, проживає та зареєстрований в спірній квартирі, прийняв спадщину у вигляді ? частини квартири відповідно до ст. 1268 ЦК України. Після його звернення у серпні 2013 р. до нотаріальної контори про видачу свідоцтва на право власності на частину вказаної квартири в порядку спадкування, йому було відмовлено із зазначенням, що є заява іншої особи про прийняття спадщини.

Частиною четвертою статті 256 ЦПК України передбачено, що якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі.

Таким чином, з наданої до суду заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право, між вказаними особами щодо спадкового майна, а отже, дане питання повинно вирішуватись в порядку позовного провадження.

На підставі зазначеного, суддя приходить до висновку, що заява, подана в порядку окремого провадження, не може бути прийнята до розгляду, оскільки існує спір про право власності в порядку спадкування, який повинен вирішуватися в позовному провадженні.

Підстав в порядку ч.1 ст. 256 ЦПК України для подання даної заяви до суду немає, у зв'язку з чим суд відмовляє у відкритті провадження за даною заявою. Також, підлягає повернення сплачений судовий збір.

Керуючись ст. ст. 256 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя ,-

УХВАЛИВ :

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа ОСОБА_2, третя особа Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алекаєва Зінаїда Борисівна, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити та повернути заяву заявникові з усіма додатками.

Зобов'язати УДКСУ у Київському районі м. Харкова повернути ОСОБА_1 сплачені кошти: судовий збір у розмірі 275 грн.61 коп. (двісті сімдесят п'ять грн. 61 коп.), сплачені згідно квитанції 0520065201 від 12.12.2016 на рахунок 31219206700004, отримувач: УДКСУ у Київському районі м.Харкова, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код одержувача: 37999675, банк одержувача: ГУДКСУ в Харківській області, МФО: 851011, призначення платежу: судовий збір за подання заяви у справах окремого провадження ОСОБА_1 Київський рай. суд. м. Харкова пл. ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня поставлення ухвали апеляційної скарги. Оскільки ухвалу було постановлено без участі особи, яка може її оскаржити, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -